Українська служба DW,
25 листопада 2018, 09:34
У ЄС чітко заявляють, що не будуть співпрацювати з "представництвом" анексованого Росією Криму, яке хочуть відкрити в Брюсселі. Чия ця ініціатива, які у неї цілі та як на неї реагували в Брюсселі - у матеріалі DW.
Реакція у Брюсселі на повідомлення про те, що там планують відкрити "представництво" анексованого Росією Криму, була дуже чіткою. "Позиція ЄС зрозуміла: ми не визнаємо і не будемо визнавати так звані самопроголошені "представництва" незаконно анексованого півострова Крим і не збираємося співпрацювати якимось чином з подібними утвореннями", - заявила речниця ЄС у відповідь на запит DW.
Хто стоїть за ініціативою?
З моменту анексії українського Криму Москва намагається здобути визнання її контролю над півосторовом. ЄС же проводить однозначну політику невизнання. Відповідно, жодні політичні "представництва" Криму не мають шансів на визнання у ЄС.
Тому Москвою було обрано інший шлях - створити громадську організацію для просування "інтересів півострова" та зареєструвати її у реєстрі лобістів Євросоюзу. Відкрити її хочуть 2019 року. Про це російському виданню "Известия" розповів Андрій Назаров. Він разом з керівником окупаційної влади Криму Сергієм Аксьоновим очолює оргкомітет "Ялтинського міжнародного економічного форуму". У повідомленні "Известий" стверджується, що ідею просуває "робоча група з європейських політиків, експертів і громадських діячів". Але основну інформацію виданню надав саме Назаров, який є російським і навіть не кримським політиком.
Серед учасників цієї групи названо лише депутата парламенту Бельгії Філіпа Девінтера, одного з лідерів крайньої правої партії "Фламандський інтерес", яка виступає за відділення Фландрії від Бельгії. Виданню "Известия" він заявив, що "представництво" переслідуватиме ціль подолання санкцій ЄС щодо РФ. На запит DW він не відповів.
У статті згадується також чеський євродепутат від фракції Лівих Яромир Коглічек. "Я не знаю, хто стоїть за цією ідеєю, але я припускаю, що це "кримська влада", - заявив він кореспонденту DW.
"Чиста провокація"
Коглічек ідею вважає "дуже хорошою". Він бачить дві цілі. Одна з них - просування туризму в Криму. "Крим - один з чудових курортів... Я думаю, незабаром Крим повинен стати як південне узбережжя Франції", - вважає він. "З іншого боку, наскільки я знаю, місцева влада хотіла би збільшити участь європейських підприємців у Криму", - додав він.
На запитання кореспондента DW, чи не становить для нього проблему при цьому, що Росія анексувала український Крим у порушення міжнародного права, Коглічек відповів: "Я не бачив жодної анексії. Я знаю про жорстокі битви на початку 1860-х років. Це була спроба анексувати Крим з боку Франції та Великобританії".
Інший чеський євродепутат, але уже з фракції Європейської народної партії, Яромир Штетіна, називає ідею "чистою провокацією". За його словами, якщо таке "представництво" буде прийнято в Брюсселі, це би означало "зневажання" усього нинішнього курсу ЄС.
Кримські лобісти
На думку експерта брюссельського аналітичного центру CEPS Стівена Блокманса, реакція на спроби створення подібної організації повинна залежати від її мандату. Якщо він суперечитиме політиці невизнання анексії Криму, бельгійська влада повинна відмовити в реєстрації громадської організації, каже експерт.
Утім, реєструвати організацію в Бельгії не обов'язково. Рафаель Кергено з брюссельського офісу Transparency International (TI) пояснює, що у реєстрі транспарентності ЄС є багато лобістських організацій з усього світу, наприклад з Китаю або США, тож це може бути і російська організація. Кергено у TI займається контролем за лобізмом у ЄС.
Обов'язку реєструватися немає. Але сенс внесення у реєстр полягає в тому, що завдяки цьому організація може отримати як перепустку в Європарламент, так і дозвіл зустрічатися з представниками Єврокомісії, зазначає Кергено. Кожна з цих інституцій ухвалює рішення про надання такого доступу. "З моменту внесення до реєстру організація зобов'язана дотримуватися кодексу поведінки. Він передбачає, що задекларована інформація повинна бути фактично правдивою", - додає експерт. При цьому організація повинна декларувати, зокрема, інтереси кого саме вона має намір просувати. Якщо інформація не відповідає дійсності, то спершу виноситься попередження, після чого Єврокомісія та Європарламент можуть відмовити у доступі.
Як реагувати на провокацію?
В обох інституціях зазначають, що поки нема заявки на реєстрацію, то нема чого і коментувати. Джерело DW у Європарламенті додало, що якщо заявку буде подано, то її перевірять, чи відповідає вона критеріям та якими є цілі організації.
У Єврокомісії більш відверті. "У реєстрації може бути відмовлено або її можуть скасувати, якщо цінності, цілі, діяльність або дії організації суперечать основоположним цінностям ЄС", - заявив DW речник Єврокомісії.
Стівен Блокманс з CEPS погоджується, що якщо за ініціативою стоїть російська влада, то це - провокація та чергова спроба підірвати єдність ЄС. Експерт нагадує, що у Брюсселі багато груп, які намагаються просувати різноманітні інтереси. Наприклад, організовують демонстрації або заходи на підтримку "Робітничої партії Курдистану", що викликало напруження у відносинах між Анкарою та Брюсселем.
Якщо такі друзі знаходять "друзів" серед, наприклад, депутатів, то, за словами Блокманса, це дає їм додаткову можливість бути почутими. "Завжди будуть сумнівні особи, які намагаються покращити зв'язки в інтересах уряду РФ (...) Але це не можна заборонити, адже це було би обмеженням свободи слова", - каже експерт.
Якщо "представництво" отримає реєстрацію, "це точно будуть подавати у Росії як певне визнання (Криму російським. - ред.), хоча з правової точки зору це таким не буде", - підсумовує Блокманс.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet