Режим припинення вогню в зоні бойових дій на Донбасі почався з півночі 29 грудня, але вже зірвався. Експерти ж сперечаються про те, хто в 2019 році піде в атаку на Донбасі.
Режим припинення вогню на Донбасі - це така річ, яка начебто і є, але якої начебто й немає. На новорічні свята знову домовилися про припинення вогню, але виконувати домовленості, як правило, не поспішають.
Тим часом українська влада заявляє, що звільнили від сепаратистів майже всю "сіру зону" на Донбасі. Росія ж лякає заявами про те, що ЗСУ готує наступ у зоні бойових дій.
Корреспондент.net зібрав інформацію про нинішню ситуацію на Донбасі і те, чого чекати в зоні бойових дій у 2019 році.
Непомічене перемир'я
Про режим припинення вогню з 29 грудня домовилися в Мінську на засіданні тристоронньої групи з врегулюванню ситуації на Донбасі.
"Обговорювали пропозицію України, яку вносили ще на минулому засіданні про введення режиму тиші. Ми запропонували ввести режим тиші, тобто безстрокове припинення вогню, починаючи з завтрашньої ночі, якщо точно, то з 00 годин 01 хвилина на 29 грудня. Були й інші пропозиції , але якщо коротко, то нам вдалося сьогодні досягти такої домовленості", - розповідав уповноважений представник України на переговорах Євген Марчук.
Він наголосив на необхідності максимально використовувати режим "тиші" для відновлення і ремонту пошкодженої життєво важливої інфраструктури.
У прес-центрі Операції об'єднаних сил заявили, що в ніч з 28 на 29 грудня сепаратисти самі обстріляли власні позиції в районі окупованого населеного пункту Голубівське Луганської області. Таким чином, противник намагався звинуватити українських військових у зриві режиму тиші.
Також в ООС заявили, що бойовики відкрили вогонь з гранатометів по позиціях українських військових біля селища Залізне на Горлівському напрямку.
За минулу добу, 28 грудня, сепаратисти 11 разів порушили режим припинення вогню, 2 рази застосувавши заборонене Мінською угодою озброєння. Один український військовослужбовець отримав поранення.
Підсумки 2018 року
Радник президента України Юрій Бірюков заявив, що Збройні сили України у 2018 році взяли під контроль і звільнили від сепаратистів майже всю "сіру зону" на Донбасі.
"Від того стану, в якому ми почали в травні 2014 року, дві третини території були звільнені. Практично вся "сіра" зона звільнена і взята під контроль", - заявив Бірюков.
Поняття "сіра зона" з'явилося в 2014 році після підписання Мінського протоколу. Це нейтральна територія по обидва боки від лінії фронту.
З початку операції Об'єднаних сил втрати сепаратистів на Донбасі склали 450 убитих і близько 850 поранених, заявив командувач операцією Об'єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв.
"За даними нашої розвідки, з початку операції Об'єднаних сил втрати противника склали близько 450 убитих і близько 850 поранених. Крім того, знищено 28 одиниць військової техніки", - сказав він.
За його словами, на окупованій частині Донбасу присутні 11 тисяч військових росіян.
"Нам відомо про наявність на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей російських регулярних військових формувань - першого і другого армійських корпусів загальною чисельністю близько 32 тисяч осіб, 11 тисяч з яких - росіяни. Керівні посади цих формувань займають кадрові офіцери і генерали Збройних сил Росії", - стверджує Наєв.
Наєв зазначив, що це не добровільне ополчення так званих "ЛНР/ДНР".
"Це регулярні підрозділи, які своєю системою управління підпорядковуються штабу восьмої загальновійськової армії, що дислокується в місті Новочеркаськ Російської Федерації", - заявив він.
Що буде в 2019 році
Міністр оборони Степан Полторак підкреслює, що ЗСУ не планують наступу на Донбасі найближчим часом, і спростовує інформацію РФ про підготовку хімічної атаки.
24 грудня офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Україна може реалізувати на Донбасі провокацію з використанням зброї масового ураження.
"Нас дуже турбують публікації "експертів", що все частіше й частіше з'являються в українських ЗМІ про можливе застосування збройними формуваннями ЛНР і ДНР бойових отруйних речовин. Ми також пам'ятаємо заяву голови постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Ірини Фриз про "розробку Росією хімічної і біологічної зброї для подальшого їх застосування проти України". Ця обставина дозволяє припустити, що київські стратеги досконально вивчили і готові реалізувати на практиці досвід своїх зарубіжних кураторів щодо організації провокацій з використанням зброї масового ураження", - сказала вона.
Також про можливе застосування токсичної речовини заявляв "представник управління народної міліції ДНР" Едуард Басурін.
"Це провокація, не більше", - сказав Полторак, коментуючи інформацію Росії про можливу "хімічну атаку" з боку України.
Міністр звернув увагу на те, що ЗСУ виконують всі домовленості, в тому числі, про перемир'я. Полторак також заявив, що третій прохід українських кораблів через Керченську протоку буде тоді, коли в ньому виникне необхідність.
"Це право України. І якщо ми від нього відмовимося, це буде означати, що ми відмовляємося від своєї території. Цього не буде. Ми будемо користуватися своїм правом. Коли буде третій прохід? Тоді, коли він буде готовий і коли в ньому буде необхідність", - сказав він.
Американський тижневик The National Interest бачить 2019 рік в Україні, приблизно, так: Росія не хоче війни, Україна не може її вести.
Як заявляє професор Військового коледжу армії США Роберт Фарлі, у Росії немає інтересів, які могли б підштовхнути її до порушення статус-кво перед українськими виборами. А Україні досі не вистачає можливостей, щоб змінити ситуацію на Донбасі.
Ближче до президентських виборів, які в Україні відбудуться 31 березня 2019 року, на Донбасі слід очікувати активізації бойових дій з боку сепаратистів, вважає координатор групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Однак широкомасштабний наступ експерт не прогнозує.
"Цілком можуть посилитися обстріли, а також спроби захоплення окремих позицій або ділянок фронту для просування на пару кілометрів. Але не думаю, що йтиметься про широкомасштабну активізацію", - зазначив він.
Військовий експерт Олексій Арестович вважає, що будь-яке загострення на Донбасі допоможе переобрання на президентську посаду чинного глави держави Петра Порошенка, в чому не зацікавлений Кремль.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet