Контракт на транзит російського газу через територію України підходить до кінця, про новий контракт Москва і Київ намагаються домовитися в Брюсселі за участю європейських чиновників.
Газовий контракт 2009 року між Україною і Росією прямо вплинув на вітчизняну політику останніх років. Тут можна згадати й кримінальну справу проти Юлії Тимошенко, і знамениті Харківські угоди з продовженням перебування Чорноморського флоту Росії в Криму, що, як з'ясується пізніше, лише спростило анексію Криму. А в основі всього цього лежав саме контракт на газ. Контракт, який у цьому році закінчується.
Безпосередньо газ у Росії Україна не купує вже декілька років, але транзит російського газу до країн ЄС через територію України зберігається. Без цього транзиту газотранспортна мережа України буде простоювати. А Росія не зможе поставляти газ європейським покупцям. Щоб не залежати від України, РФ розвиває альтернативні маршрути постачання газу - Північні потоки, Турецький потік. Але повністю відмовитися від транзиту через територію України поки не в змозі.
Тому домовитися Україна і Росія намагаються про новий контракт на транзит газу.
Як це відбувається, з'ясовував Корреспондент.net.
Нові переговори
У понеділок, 21 січня, у Брюсселі пройдуть тристоронні переговори щодо транзиту газу між Україною, Росією і Європейським Союзом.
Це вже другий раунд політичних переговорів щодо майбутнього транзиту газу через Україну. Він відбудеться за участю віце-президента Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович.
Україну представлятимуть міністр закордонних справ Павло Клімкін і голова Правління Нафтогазу України Андрій Коболєв, Росію - міністр енергетики Олександр Новак і голова правління Газпрому Олексій Міллер.
Учасники зустрічі обговорять прийнятну нормативно-правову базу, обсяги, тривалість і тарифи поставок.
Позиції сторін
Європейський Союз очікує, що Україна і Росія візьмуть на себе чіткі зобов'язання досягти прогресу під час переговорів по новому контракту на транзит російського газу через Україну в ЄС з 2020 року.
"Нам необхідні тверді зобов'язання обох сторін просуватися в цих переговорах уперед, враховуючи, що термін дії чинного транзитного контракту збігає наприкінці цього року", - зазначив віце-президент Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович.
Головне завдання для України - зберегти транзит.
При цьому українська сторона на переговорах наполягатиме на тому, щоб відносини між Україною і Росією в цій сфері будувалися винятково за європейськими правилами, заявив виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко.
"Наша позиція дуже проста - Україна залишається надійним транзитером газу, який здатний забезпечити транзит газу з території Росії до Європи через територію України в повній відповідності з європейськими правилами. У цьому наша позиція непохитна. Ми не готові йти на якісь особливі умови, які були в нас раніше з Росією, фактично кабальні для України", - зазначив Вітренко.
Він підкреслив - для того, щоб був продовжений транзит російського газу через територію України, повинні щонайменше статися дві події. З одного боку, повинен бути укладений контракт між Газпромом, як оператором ГТС Росії, і українським оператором ГТС, щоб зацікавлені компанії могли забронювати ці потужності, - і через Україну газ йшов транзитом. З іншого боку, повинен бути контракт на бронювання цих потужностей компаніями, які будуть отримувати ці обсяги газу.
"Кращий варіант для України, щоб європейські компанії бронювали ці потужності і купували газ на кордоні Україна-Росія. Отже, це може бути як російський газ, так і газ із Середньої Азії - Туркменістану, Узбекистану, Казахстану, або будь-який інший, який пройшов транзитом по території Росії", - сказав представник Нафтогазу.
За його словами, забронювати такі потужності може й Газпром як компанія-постачальник. Але виходячи з поточних підходів російської сторони до цих переговорів, шанси на такий розвиток подій українська сторона оцінює як невисокі.
"Ми не очікуємо конструктиву від цього раунду переговорів, оскільки для того, щоб конструктив був, необхідно, щоб експерти розробили угоди, які можна було б підписувати або на політичному рівні можна було б узгоджувати. Це серйозне питання - транзит газу: чимало технічних аспектів... Неможливо під час політичної зустрічі, де є міністри і єврокомісари, узгодити всі ці технічні аспекти", - зазначив Вітренко.
Представник голови Газпрому Сергій Купріянов назвав зустріч у Брюсселі не переговорами, а консультаціями, і не став коментувати позицію компанії в них.
Ціни
Про те, що Москва зацікавлена в продовженні транзиту газу через територію України, говорили і президент РФ Володимир Путін, і голова Газпрому Олексій Міллер.
"З урахуванням зростаючого обсягу поставок газу в Європу ми завантажимо не тільки обидва Північних потоки, не тільки Турецький потік. Збережуться й можливості транзиту через Україну", - під час візиту до Сербії 17 січня зазначив російський президент.
Головною вимогою Москви є врегулювання всіх суперечок з Нафтогазом за контрактами від 2009 року. Стокгольмський арбітраж у лютому 2018 року зобов'язав Газпром виплатити Нафтогазу за недопоставку газу в рамках транзитного договору 4,63 мільярда доларів (з урахуванням боргу української компанії - близько 2,6 мільярда). Щоб забезпечити стягнення коштів з російської компанії, Нафтогаз ініціював арешт європейських активів Газпрому.
За даними російської преси, основна вимога Газпрому - ставка за транзит не вище, ніж у середньому по Європі, не більше 2,5-3 тисяч доларів за 1 тис. куб. м.
Шанси на успіх
Виходить, що в збереженні транзиту газу через територію України зацікавлені всі три сторони. Європі потрібен газ, Україні - гроші за транзит, Росії - постачати газ у Європу, за що вони, своєю чергою, отримують гроші від європейців.
Для України це додаткові грошові надходження і гарантії безпеки, для Росії - можливість й надалі нарощувати поставки газу в Європу, для Європи - можливість отримувати стільки недорогого російського газу, скільки необхідно.
Директор відділу корпорацій рейтингового агентства Fitch Дмитро Маринченко вважає, що в інтересах Газпрому - зберегти можливість транзиту через Україну в обсязі 30-40 млрд куб. м, домігшись кратного зниження транзитних платежів (приблизно з 2,5 млрд до 1 млрд доларів на рік).
Домовитися, на думку експерта, буде складно: для Києва буде неприйнятним відмовитися від виграшу в Стокгольмі 2,6 мільярда доларів, особливо з урахуванням того, що в березні в країні повинні пройти президентські вибори. Російська сторона, судячи з усього, буде готова вести серйозний діалог тільки після них. На думку Маринченка, січневі переговори можуть стати проміжними, а остаточних домовленостей у вигляді річного контракту можна очікувати ближче до кінця 2019 року.
Заступник гендиректора Фонду національної енергетичної безпеки Олексій Гривач також не чекає швидкого узгодження умов нового контракту.
"Українська сторона в умовах передвиборних перегонів обмежена антиросійськими усталеними поглядами. Швидше за все, нинішні переговори будуть використовуватися для того, щоб звинуватити Росію в небажанні зберігати транзит, і як чергові прохання до Європи захистити країну від альтернативних експортних газопроводів з Росії", - сказав він РБК.
За словами директора спецпроектів науково-технічного центру Психея Геннадія Рябцева, українській стороні для початку слід визначитися, чи збираємося ми забезпечувати транзит російського газу, або не збираємося. "Якщо ми визнаємо, що нам необхідні гроші, які нам буде платити країна-агресор, тоді ми повинні знайти посередника, який би замість нас домовлявся. З точки зору чистої економіки, вигіднішим є довгостроковий контракт з чіткими параметрами - які обсяги, протягом якого періоду, які санкції за невиконання угоди тощо", - заявив експерт.
Однак, на думку Рябцева, Росія вестиме мову винятково про короткострокові домовленості - річні або навіть піврічні. Така тактика пов'язана з очікуваними термінами початку роботи Північного потоку-2, а згодом, можливо, і другої нитки Турецького потоку, по якій РФ хоче постачати газ у Південну Європу - також в обхід України. А також з очікуванням зміни політичної ситуації в Україні.