Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі-Паск'є вважає, що ПАРЄ повинна відновити роботу над пошуком шляху до зняття санкцій з Росії.
Протистояння України і Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи не припиняється з 2014 року. З початку агресії Україна домоглася накладення санкцій на делегацію Росії в ПАРЄ, через що останні роки Москва просто не надсилає своїх делегатів у Страсбург. Зате надсилає журналістів, так що нудьгувати українським парламентаріям не випадає.
Разом з тим, не беручи участі в засіданнях ПАРЄ, Росія відмовляється й платити внески на утримання організації. Це дуже болісно для Ради Європи. Тому європейські чиновники домагаються повернення росіян, а українці наполягають на збереженні санкцій.
Новий раунд протистояння намічений на цей тиждень.
Резолюція по Азову
У четвер, 24 січня, ПАРЄ розгляне і прийме резолюції за наслідками російської агресії проти України в Керченській протоці.
Спочатку передбачалося, що резолюція по Україні буде називатися Відкрита російська агресія проти України: зрив мирного процесу і загроза європейській єдності, таке формулювання пропонував глава української делегації Володимир Ар'єв.
Однак керівний орган ПАРЄ пом'якшив формулювання і відмовився від згадок про "зрив мирного процесу" - документ називатиметься Зростання напруги навколо Азова і Керченської протоки та загрози для європейської безпеки.
Один з ключових друзів Росії, нідерландець Тайні Кокс, намагався переконати колег надати перевагу дебатам щодо проблем опозиції в Туреччині.
Доповідачем по резолюції призначений депутат бундестагу Андреас Нік, член ПАРЄ від Німеччини.
За правилами ПАРЄ, доповідач готує проект резолюції асамблеї, а також представляє його під час сесії.
Наприкінці минулого року, під час виборів голови політичної групи ПАРЄ, українці голосували проти Ніка і добилися перемоги його суперника, поляка Олександра Поцея.
Невигідне Україні рішення
Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи змінило правила формування комітетів, що, серед іншого, призвело до позбавлення України місць у регламентному комітеті, що працює над зняттям санкцій з РФ.
За рішенням керівного органу ПАРЄ, у комітетах з питань регламенту і з питань обрання суддів ЄСПЛ не може бути більше двох представників кожної з держав-членів.
До сих пір в обох комітетах не було такого обмеження, їхній склад формувався за пропозиціями політичних груп. Завдяки цьому в регламентному комітеті було четверо українців - Володимир Ар'єв, Владислав Голуб, Юлія Льовочкіна і Сергій Кіраль (перший заступник голови комітету). Цей комітет має особливе значення, оскільки відповідає за розробку змін до регламенту, які повинні були зняти санкційний тиск з РФ і відкрити шлях до повернення росіян в асамблею.
Як розповів глава української делегації Володимир Ар'єв, у результаті дискусії Бюро ПАРЄ "обнулило" перелік тих депутатів, країни яких перевищили нову квоту у два місці в комітеті.
"Було вирішено просто обнулити список. Зараз у нас нуль місць у регламентному комітеті, і групи повинні висувати нових кандидатів", - пояснив він.
Також постраждали українські представники в комітеті з питань виборів суддів ЄСПЛ (чотири депутати від України).
Варто зазначити, що, за новими правилами, втратили місця в комітетах також представники деяких інших держав. Однак за підсумками закритої дискусії на Бюро, у якій брав участь Володимир Ар'єв, він упевнений, що зміни спрямовані саме проти України через її роботу в регламентному комітеті.
"Це здається дрібною помстою за принципову позицію українців щодо зміни регламенту на догоду РФ", - заявив він у коментарі Європейській правді.
Повертатимуть Росію?
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі-Паск'є вважає, що ПАРЄ повинна відновити роботу над пошуком шляху до зняття санкцій з Росії, незважаючи на те, що депутати від РФ у 2019 році відмовилися від участі в роботі асамблеї.
Президент ПАРЄ вважає за необхідне відновити участь РФ у роботі асамблеї.
"Пора виконувати свої обов'язки і всім політичним групам перейти до пошуку рішень", - заявила вона.
Росія висловила вимогу: вона повернеться в ПАРЄ тільки в разі, якщо з неї знімуть усі накладені в асамблеї санкції. У минулому році ПАРЄ намагалася внести в регламент зміни, які б унеможливили відновлення санкцій. Робота над ними не була успішною - асамблея відхилила пропозиції.
Ліліан Морі-Паск'є вважає, що ПАРЄ повинна відновити цю роботу.
"Треба продовжувати цей процес", - заявила вона.
Екс-представник України в Тристоронній контактній групі в Мінську Роман Безсмертний вважає, що найближчим часом, без малого, буде визначена доля ПАРЄ.
"Усе залежить від того, чи втримається вона перед спокусою російських грошей... Що цікаво, ПАРЄ сьогодні потрапила в таку ситуацію, що більшість питань, як не поверни, однаково крутяться навколо теми України. Це як вододіл, який визначає: ти на стороні зла чи добра. Він проявляється і в підтримці кандидатур на голову організації, і в баченні перспективи участі Росії в роботі ПАРЄ, і в санкціях проти Кремля", - вважає дипломат.
Подивимося, хто переможе.