Студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського взялися за черговий спортивний автомобіль. Кажуть, гоночне авто буде легше, швидше та маневреніше.
Створювати власними силами з нуля повноцінні боліди в Київській політехніці почали 2014 року на базі кафедри інтегрованих технологій машинобудування Механіко-машинобудівного інституту. Ініціювали задум студенти, а викладачі, хоч і скептично поставилися до амбітної ідеї, підтримали участь у міжнародних змаганнях Formula Student. "Адже де, як не в Київській політехніці, мають народжуватися найкращі в країні інноваційні розробки, – переконаний керівник проекту "Формула студент КПІ", завідувач кафедри інтегрованих технологій машинобудування Механіко-машинобудівного інституту професор Віталій Пасічник. - Коли до мене прийшли студенти, я засумнівався, але одразу підтримав".
Formula SAE - це студентські інженерні змагання, що вже понад півстоліття організовує Співтовариство автомобільних інженерів (Society of Automotive Engineers, SAE). За задумом, команда студентів - це інженерна група, що має самостійно розробити та власноруч побудувати автомобіль формульного класу для ринку непрофесійних гоночних авто й взяти з ним участь у спортивних перегонах. Перш ніж допустити болід до змагань - строге журі, до якого входять інженери найвідоміших автомобільних компаній світу, його ретельно тестує. Головні вимоги – безпека, креативність, маневреність та потужність. Проект насамперед інженерний, а не спортивний. Його мета - перетворити студента на справжнього інженера. "Завдяки цьому проекту наші студенти стають не лише інженерами, які вміють конструювати та будувати автомобілі, але й бізнесменами. Хлопці самі знаходять кошти для реалізації проекту та розробляють бізнес-план для запуску виробництва автомобілів", - пояснює Віталій Пасічник.
Перша ластівка
Перший болід у Київській політехніці збудували за дуже стислі строки з мінімальним бюджетом. Якщо європейським командам на будівництво потрібно мінімум два з половиною роки, то тут впоралися всього за рік. Усе самостійно робили студенти. Викладачі лише консультували. "Вони все своїми руками створювали. Тут у нас у лабораторії робили заміри та виготовляли частину деталей. Для студента - це колосальний досвід, а для роботодавця – якісний фахівець", - каже завідувач лабораторії Fab lab Олександр Плівак.
У результаті отримали болід вагою 300 кг, що здатен розганятися до 100 км/год всього за 4 секунди. Максимальна швидкість - 260 км/год. Для порівняння, професійні боліди "Формули -1" розганяються до 100 км/год за 2 секунди.
Авто вийшло дуже міцним, але важким та не технологічним. Наприклад, колеса були по 10 кілограмів. Тоді як у конкурентів учетверо легші. Але хлопці ризикнули й 2015-го поїхали на свої перші змагання до Чехії. Без пригод не обійшлося. На кордоні виникли труднощі з документами. Машину пропустили без двигуна. Тож участь взяли, але продемонструвати можливості боліда не змогли. Додому повернулися без перемоги, але з морем вражень та нестримним бажанням продовжувати й далі конструювати автомобілі.
З кожним роком досконаліше
Згідно регламенту змагань щороку команда має повністю з нуля проектувати та виготовляти автомобіль. Просто модернізувати та удосконалювати торішній - забороняється. Тож, повернувшись зі своїх перших змагань, студенти КПІ взялися за наступне авто.
Вчилися на помилках, набували досвід, робили висновки. Кожний новий болід ставав досконалішим за свого попередника. Їх уже чотири. Вага останнього всього 240 кг, це на 10 кг менше, ніж його попередник , і на 60 кг легший, ніж перший автомобіль.
Болід став легшим, але міцнішим завдяки удосконаленій конструкції рами та використанню сучасних технологій проектування. "Переважна більшість вузлів і деталей нашого автомобіля оригінальні. Рама, підвіска, трансмісія, рульова та гальмівна системи – це наші власні розробки", - розповідає учасник проекту, студент 5-го курсу Механіко-машинобудівного інституту Дмитро Нагорний. Хлопець заради участі у "Формулі студент КПІ" змінив свій виш на Київську політехніку. Адже участь у такому проекті - це реальний інженерний досвід. Черговий болід Дмитро хоче створити з високотехнологічних легких і надміцних матеріалів, як у німців, та перемогти на цьогорічних змаганнях. Однак вуглеволокно в десятки разів дорожче за метал, з яким попередні роки працювали в КПІ. Тож усе залежить від фінансування.
Більші інвестиції - кращий результат
Бюджет середньої європейської команди на змаганнях - 100-150 тисяч євро, та наші хлопці в перший рік мали всього 4,5 тисячі. "Європейська команда стільки витрачає на комуналку для своєї майстерні, а ми змогли зробити ціле авто, - розповідає один з його творців, нині студент 5-го курсу Механіко-машинобудівного інституту Сергій Пеліхов. – Коли будували перше авто, знайти гроші було дуже складно. Про нас ніхто не знав. Ми звернулися до понад 300 компаній, і нам усі відмовили. Ніхто не повірив, що студенти КПІ зможуть зробити спортивний автомобіль. Нині маємо спонсорів, підтримку керівництва нашого вишу й власне приміщення на території Київської політехніки".
Цьогоріч на проект зібрали 10 000 доларів США. Це найуспішніший результат для нашої команди. Але якщо порівнювати з європейцями – прірва між бюджетами величезна. Наприклад, польські студенти мали 300 тисяч євро, а німці – 1,1 млн євро.
У Європі ж студентів здебільшого фінансують автокорпорації. У Німеччині, наприклад, 80% бюджету покривають приватні інженерні та автокомпанії, промисловість. Вкладають з розрахунком. У такий спосіб концерни отримують собі найкращих випускників, які вже мають досвід. До того ж там рік роботи в проекті зараховують як виробничий стаж. В Україні така європейська тенденція поки, на жаль, не працює. Та спонсори й партнери почали уважно стежити за успіхами студентів Київської політехніки й запрошувати хлопців на роботу.
У майстерні "Формули студент КПІ" вже почали проектувати свій п’ятий спортивний автомобіль. "Будемо удосконалювати систему керування двигуном, включати автоматизацію перемикання передач, додамо сучасних матеріалів і "приправимо" все це новітніми технологіями", – ділиться планами Дмитро Нагорний.
У Київській політехніці не сумніваються в успіху завзятих студентів-інженерів. Вірять: скоро хлопцям вдасться створити навіть болід-безпілотник.
Автор: Олександра Аркадієва