За даними ЗМІ, Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. За цією статтею відкриті найгучніші корупційні справи.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян, екс-глава Державної фіскальної служби Мирослав Продан, екс-чиновник Генпрокуратури Дмитро Сус і багато інших - все це фігуранти кримінальних справ, підозрювані в незаконному збагаченні.
Також справи про можливе незаконне збагачення відкриті стосовно, наприклад, лідера Радикальної партії Олега Ляшка, або заступника голови Служби безпеки України Павла Демчини.
І ось, за даними джерел видання Українська правда, Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.
Тому всі ці кримінальні справи тепер втрачають юридичну чинність?
Корреспондент.net розбирався в питанні.
Рішення КС
Суд вирішив, що положення статті Кримінального кодексу не відповідають принципам верховенства права і презумпції невинності.
Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов'язує самого підозрюваного довести законність його статку. Тоді як законодавство покладає тягар доведення виключно на обвинувачення.
Стаття 368-2 Кримінального кодексу України "незаконне збагачення" говорить, що набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав придбання яких не підтверджене доказами - караються позбавленням волі на термін до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років з конфіскацією майна.
Згідно з розкладом КС, засідання за статтею 368-2 дійсно мало відбутися 26 лютого. Однак прес-служба суду не підтверджує і не спростовує інформацію про результати засідання, поки рішення не буде оприлюднено.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення ввели в 2015 році. Це було однією з вимог ЄС щодо виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.
Національне антикорупційне бюро розслідує 50 кримінальних проваджень за статтею 368-2. Найтяжче кримінальне покарання, яке передбачено - це позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років з конфіскацією майна.
Хто звернувся?
12 грудня 2017 року в суд на покарання за незаконне збагачення поскаржилися 59 народних депутатів. Їхні інтереси в суді представляв парламентарій від Народного фронту Павло Пинзеник.
Підписи під поданням також поставили багато фігурантів антикорупційних проваджень Дмитро Колесников і Ігор Шурма від Опозиційного блоку, Максим Поляков та Євген Дейдей від Народного фронту, Антон Кіссе від Відродження та інші.
Що кажуть політики
Кандидат в президенти Анатолій Гриценко заявив, що Конституційний суд слід ліквідувати, якщо він визнав неконституційним покарання чиновників за незаконне збагачення.
"Конституційний Суд? Shutdown! Конституційний Суд виніс сам собі вирок. Після того як він нагло/демонстративно став на захист чиновників-корупціонерів, КС втратив легітимність в суспільстві, а отже - більше не має права на існування", - заявив Гриценко.
Кандидат в президенти Володимир Зеленський заявив, що має намір разом з експертами розробити механізм притягнення до відповідальності корумпованих чиновників.
Парламентська фракція БПП ініціює розробку законопроекту до статті про незаконне збагачення, яка буде повністю відповідати Конституції, заявив журналістам глава фракції БПП Артур Герасимов.
"Фракція БПП виступає за те, що покарання за незаконне збагачення обов'язково має бути. Але воно повинно бути виключно у конституційний спосіб. Тому наша фракція ініціює термінову розробку нового законопроекту, який випише статтю таким чином, щоб ця стаття обов'язково була, але повністю відповідала б Конституції", - наголосив Герасимов.
Він закликав усі політичні сили парламенту приєднатися до розробки цього законопроекту.
Народний депутат Мустафа Найєм заявляє, що чотири з 18 суддів Конституційного суду проголосували проти скасування статті про покарання для чиновників за незаконне збагачення.
За словами нардепа, рішення було прийнято на закритій частині засідання КС, і скасування статті КК підтримали 14 з 18 членів суду.
"Не проголосували, а точніше проголосували "проти" четверо суддів КС - Ігор Сліденко, Віктор Колісник, Василь Лемак і Сергій Головатий", - написав Найєм.
Народний депутат повідомив, що Головатий "до останнього не знав, як голосувати, через скандал".
Коментарі експертів
Колишній урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики, старший партнер Адвокатського об'єднання Сухов, Кочан & Баррістерс Юрій Сухов вважає, що встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення для державних службовців є нормальною і обґрунтованою практикою в будь-якій розвиненій державі.
"Говорити про порушення презумпції невинуватості цією статтею Кримінального кодексу абсурдно, оскільки будь-який чиновник зобов'язаний бути сумлінним і не повинен приховувати свої доходи. Тому тут немає жодної презумпції невинності. Цивілізований розвиток держави і суспільства диктує інноваційні підходи, а не односкладову оцінку проблеми. Людина, йдучи на державну службу, робить це добровільно і має віддавати собі звіт, що вона повинна бути сумлінною. Якщо цей принцип не буде діяти, то і далі на держслужбу йтимуть для особистого збагачення і до жалю незаконного", - зазначив Сухов у коментарі Корреспондент.net.
Разом з тим, адвокат, партнер адвокатського об'єднання Gestors, Віталій Махінчук вважає рішення КС вірним, адже раніше КК фактично зобов'язував самого підозрюваного довести законність його майнового стану, що може призвести до необґрунтованих підозр.
"Законодавство покладає тягар доведення злочинних дій виключно на сторону обвинувачення. Більше того, існував ризик кримінальних переслідувань на основі лише одних "припущень", що порушує принцип верховенства права... слід визнати, що статтею 368-2 КК України обов'язок доведення невинності покладено на саму особу, закріпивши за нею юридичний обов'язок підтвердити доказами законності підстав вступу у власність активів у значному розмірі. Таким чином, це буде порушенням принципу верховенства права і презумпції невинності. Будь-яке звинувачення в суді повинен доводити прокурор! І цей принцип не скасовує стаття 368-2 Кримінального кодексу України", - наголосив Махінчук в коментарі Корреспондент.net.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet