В інтернеті намагаються видалити відео нападу, Франція і Великобританія підсилюють охорону мечетей, в Австралії сперечаються через іслам - що відбувається у світі і Новій Зеландії після страшного теракту.
Нова Зеландія - мальовниче і спокійне місце, але останніми днями всі обговорюють його не через природні красоти, а страшний теракт.
15 березня озброєний злочинець убив 50 осіб у двох мечетях новозеландського міста Крайстчерч. Поліція затримала головного підозрюваного - 28-річного ультранаціоналіста Брендона Тарранта.
Корреспондент.net з'ясував, як Нова Зеландія і світ переживають наслідки теракту.
Посилено охорону
Французька влада активізувала заходи безпеки поблизу релігійних об'єктів після нападів на мечеті в Новій Зеландії.
Франція є батьківщиною найбільшої мусульманської меншини в Західній Європі. Країна зазнала смертельних ісламістських нападів у 2015 і 2016 роках.
Навколо мечетей у Великобританії збільшили кількість поліцейських патрулів, а експерти з боротьби з тероризмом і служби безпеки зустрінуться з міністром внутрішніх справ, щоб обговорити, як краще захистити релігійні установи мусульман.
Британський міністр безпеки Бен Воллес, виступаючи в Палаті громад, назвав теракт "огидним" і заявив, що разом з главою МВС Саджидом Джавідом вони проведуть зустріч з керівниками контртерористичних підрозділів поліції і служби безпеки.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган показав відредагований запис теракту на двох зустрічах зі своїми прихильниками. Ердоган заявив, що напад у Новій Зеландії було направлено проти нього особисто і проти Туреччини загалом. Він також заявив, що нападник двічі відвідував Туреччину в 2016 році. Новозеландська поліція це поки не підтвердила.
Терорист - одинак
У перші години після теракту поліція заявила про затримання чотирьох підозрюваних, включаючи уродженця Австралії Брендона Тарранта. Майже відразу ж поліція оголосила про непричетність до теракту одного із затриманих, потім на свободу відпустили і ще двох.
Станом на 18 березня під вартою залишається тільки Таррант. Йому пред'явлені звинувачення у вбивстві. Поліція вважає, що австралієць діяв сам. Саме Таррант вів у Facebook трансляцію нападу на мечеті, опублікував перед терактом в інтернеті маніфест з антиіммігрантськими і антимусульманськими ідеями і, як з'ясувалося, розіслав його за декількома десятками адресами, в тому числі, політикам і в ЗМІ.
Таррант відмовився від адвоката і висловив бажання сам представляти себе в суді. Він не пояснив, чому. Можливо, терорист хоче використовувати судові засідання для просування своїх переконань.
Перед нападом на мечеті Брентон Таррант поширив маніфест, що містить антиіммігрантські і антимусульманські висловлювання. Також Таррант знімав напад на відео. Запис з масовим вбивством моментально почав розходитися в соцмережах. Facebook оголосив, що тільки за першу добу видалив 1,5 мільйона відеозаписів теракту.
Серед адресатів листа з маніфестом була канцелярія прем'єр-міністра Нової Зеландії Джасінда Ардерн. Глава уряду 17 березня заявила, що лист від Тарранта прийшов за дев'ять хвилин до нападу на першу мечеть. Протягом двох хвилин після того, як канцелярія отримала листа, про нього поставили до відома службу безпеки. При цьому Арден підкреслила, що в листі не було докладної інформації про те, що саме задумав Таррант. "Ні місця нападу, ні будь-яких інших деталей він не містив", - сказала прем'єр-міністр.
Брендон Таррант на законних підставах володів п'ятьма одиницями зброї. В поле зору спецслужб, котрі переймаються екстремістами, Таррант, незважаючи на те, що неодноразово публікував у соцмережах антимусульманські і антиіммігрантські висловлювання, до нападу на мечеті не потрапляв.
Прем'єр-міністр Нової Зеландії пообіцяла, що після теракту законодавство про зброю буде переглянуто. Зокрема, мова може йти про обмеження продажу напівавтоматичної зброї.
Терорист - мандрівник
З'ясувалося, що в 2016 році новозеландський стрілець відвідав місця знакових європейських битв.
В кінці 2016 року Таррант відвідав місця історичних битв у Хорватії, Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині. У 2017 році він відправився в Західну Європу.
У 2016 році він також відвідав Ізраїль за туристичною візою. Що він робив у країні під час 9-денного візиту, не повідомляється.
У листопаді 2018 року терорист їздив по історичних місцях Болгарії, Румунії та Угорщини.
Що робити з відео
Влада Нової Зеландії відразу ж після теракту попросила не поширювати відеозапис нападу, який у прямому ефірі показував Таррант, і текст його маніфесту. Однак відео з масовим вбивством моментально почало розходитися в соцмережах і на Youtube.
Компанія Facebook 17 березня оголосила, що тільки за 24 години видалила 1,5 мільйона записів теракту, з яких - 1,2 мільйона на етапі завантаження. YouTube також намагається блокувати такі ролики. Однак, пише The Wall Street Journal, відео вже розійшлося по найтемніших куточках інтернету, наприклад, його опублікували на анонімних форумах. Прем'єр-міністр Нової Зеландії заявила, що роль соцмереж у теракті ще належить оцінити, додавши, що ця проблема стосується не тільки її країни.
Тривожний сигнал
"Напад у Крайстчерчі - продукт атмосфери ненависті і упереджень, які багато років культивуються на Заході. Міграційні хвилі 2014 - 2015 років, а також зростання ісламського екстремізму після появи терористів Ісламської держави, стали шоком для Заходу і трампліном, який вивів на політичний Олімп правих політиків", - констатує аналітик-міжнародник Ілля Куса.
За його словами, багато європейських партії використовують риторику ненависті і расизму у своїх політичних цілях, що і призвело до певної міри до зростання соціальної напруженості в європейському суспільстві і загострення проблеми мігрантів.
"Трагедія в Новій Зеландії в глобальному контексті - прямий наслідок політичної риторики Заходу останніх 12-15 років, загострення міжетнічних конфліктів внаслідок глобалізації, масового переселення народів і демографічної кризи в Європі і США. Реакцією на це стала поява ультраправих партій у багатьох державах", - відзначає експерт.
На його думку, інцидент у Новій Зеландії не варто розглядати як окремий епізод. Особливо - з огляду на градус напруги і гостроту проблеми, що стоять у Франції, Австрії, Італії та Німеччини.