Фото: Корреспондент
Суди прийняли ряд резонансних рішень
За останні тижні українські суди винесли ряд резонансних рішень. Призупиняли конкурси на державні посади, ставили під сумнів націоналізацію найбільшого банку і навіть факт агресії Росії проти України.
Ми всі - свідки торжества верховенства права, чи такі рішення судів все ж є частиною якоїсь глобальної тенденції?
Найскандальніший
Окружний адміністративний суд не зникає з заголовків новин.
За останні тижні суд встиг не тільки визнати незаконною націоналізацію ПриватБанку. Цей же суд зупинив конкурс на посаду глави Державної митної служби.
З чуток, на конкурсі переміг заступник міністра економіки Максим Нефедов, який вважається технократом і реформатором. "Я знаю, чому намагаються зірвати конкурс. Так само є купа позовів з метою визнати конкурс недійсним. Чесна людина на чолі митниці - це ж нечувано. Ви ж розумієте масштаб чорної каси на митниці і скільки груп впливу там є. Тому тінь на конкурс будуть кидати за всяку ціну. Звичайно, уряд буде оскаржувати рішення Суду про заборону рухатися далі. З усної критики автора позову, депутата Андрія Антонищака, я зрозумів, що, на його думку, до конкурсу допустили когось, хто не має необхідних семи років керівного стажу. Дивлячись на шорт-лист фіналістів, важко повірити, що це може бути правдою", - коментує сам Нефедов рішення суду.
Ще Окружний адмінсуд задовольнив прохання Української православної церкви Московського патріархату не перейменовувати до 26 квітня.
Суд розглянув заяву про забезпечення позову за справою про скасування наказу Міністерства культури, згідно з яким Київська митрополія Української православної церкви і ряд релігійних організацій повинні внести зміни в свої офіційні назви і подати відповідні зміни до свого статуту на реєстрацію до 26 квітня 2019 року.
Суд задовольнив заяву так званої "Київської митрополії УПЦ" про забезпечення позову "з огляду на те, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити або зробити неможливим відновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача".
Цей же суд визнав протиправною заборону на в'їзд в Україну громадянина РФ Ігоря Шувалова.
Шувалова фактично вважали відповідальним за інформаційну політику за часів президентства Віктора Януковича.
Цей же суд визнав незаконною приватизацію ПриватБанку. А колегія суддів, яка задовольнила цей позов Ігоря Коломойського, поскаржилася на тиск з боку глави держави до Вищої ради правосуддя, Генпрокуратуру і Державне бюро розслідувань.
Йдеться про суддів Окружного адміністративного суду Києва Ігоря Качура, Володимира Келеберду і Віталія Амельохіна.
Судді просять почати досудове розслідування щодо глави держави, міністра юстиції та голови НБУ.
Колегія вважає, що керівництво держави, коментуючи рішення суду щодо ПриватБанку, зробило заяви, які є "прямою загрозою судовій системі, зазіханням на її незалежність і неупередженість".
Інші не відстають
Суд в Мелітополі Запорізької області не визнав наслідком агресії Росії загибель Олександра Білого, командира літака Іл-76, збитого під Луганськом у 2014 році.
Шевченківський райсуд Києва скасував арешт рахунків у Всеукраїнському банку розвитку, який належав синові екс-президента Віктора Януковича Олександру.
Тенденція?
Виконавчий директор представництва Фонду Відродження в Україні Олександр Сушко вважає, що суди стануть основними ньюсмейкерами в Україні протягом наступних тижнів і місяців.
"Користуючись фактичним вакуумом влади та інстинктом пошуку "нових господарів" з боку суддів, буде зроблена спроба фактично відкотити назад 5 років української історії" - вважає Сушко.
На його думку, такими темпами можна повністю переписати чинне українське законодавство.
"Конституційний Суд буде скасовувати прогресивне законодавство, тоді як вертикаль адміністративних судів візьметься (вже взялася) за акти Кабміну, накази міністерств та інших органів виконавчої влади, місцевої влади, рішення про призначення реформаторів на посади у виконавчій владі тощо. На найближчому порядку денному Конституційного Суду - люстрація і антикорупційне законодавство (в частині електронного декларування), далі, ймовірно, піде питання декомунізації, української церкви, мовних квот, прозорих держзакупівель, децентралізації і так далі", - припускає експерт.