Верховна Рада прийняла закон Про забезпечення функціонування української мови як державної. Представники влади називають його історичним, їх опоненти - таким, що розколює країну.
Новий мовний закон Верховна Рада розглядала майже два місяці, до нього було подано близько 2 тисяч правок, і все ж, народні депутати схвалили його.
Як і будь-яка ініціатива в мовній сфері, новий закон викликав масу суперечок.
Одні говорили, що це закріплення статусу української мови сприятиме її розвитку, інші - заявляли, що це обмеження для тих, хто говорить іншими мовами.
Що ж, в результаті, ухвалила Рада?
Положення
Новий закон визначає українську єдиною державною і офіційною мовою країни. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігію, але він зобов'язує кожного громадянина володіти державною мовою.
Вільно володіти українською мовою повинні всі органи державної влади, правоохоронні органи, суди, органи місцевого самоврядування, медичні працівники, педагоги та науковці. Зокрема, українською повинні проводитися засідання, слухання, вестися документація.
Культурні та розважальні заходи мають проводитися виключно українською мовою.
Закон зобов'язує всіх претендентів на отримання українського паспорта здавати окремий іспит. Винятки вводяться для тих, хто служить в армії або чиє українське громадянство відповідає державним інтересам. До речі, в кожному регіоні планується створити центр з безкоштовного вивчення української мови.
Мовою освіти і науки визначено українську.
При цьому до 2023 року діятиме перехідний період для запуску освіти в середній і старшій школі тільки державною мовою.
У той же час, представники національних меншин мають право отримувати дошкільну та початкову освіту ще й своєю рідною мовою - у спецкласах і групах. Мовою національних меншин навчання може йти в культурних товариствах.
У вишах викладання вестиметься лише українською. Окремі вузи можуть вести навчання будь-якою з офіційних мов ЄС або англійською. Для російської мови така можливість не передбачена.
Кіно, яке знято в Україні, має бути україномовним. Допускається не більш як 15% неукраїнських реплік, проте вони обов'язково повинні бути з субтитрами.
В кінотеатрах можуть показувати фільми мовою оригіналу, однак з обов'язковими субтитрами. Кількість таких фільмів не має перевищувати 10%.
Також закон передбачає обслуговування у всіх закладах українською мовою. На введення такої практики відводиться 18 місяців перехідного періоду.
Медіа
Через п'ять років частка української мови в ефірі має складати 90% для національних телеканалів і радіо, для регіональних - мінімум, 80%.
Також закон дозволяє видавати друковані ЗМІ в декількох мовних версіях, одна з яких - обов'язково українська. Але ця норма набуде чинності через 30 місяців після прийняття закону.
Інтернет-ЗМІ також повинні мати головну сторінку українською мовою.
Штрафи будуть, але пізніше
Мовних інспекторів не буде, кримінальної відповідальності за порушення закону про мову - теж, її введення і не планувалося.
Контролювати виконання закону буде уповноважений із захисту мови. Разом з секретаріатом і штатом представників, він розглядатиме випадки порушень мовних прав громадян та бездіяльності органів влади. До уповноваженого зможе звернутися кожен громадянин. Якщо він встановлює порушення закону про мову з боку компанії, то складає відповідний протокол.
Тільки через три роки почне діяти адміністративна відповідальність за порушення закону. Так, за порушення застосування мови в діловодстві, Збройних силах і правоохоронних органах можна отримати штраф від 3400 до 6800 гривень, у сфері культури, освіти, реклами - 3400 - 5100 гривень, а в друкованих ЗМІ - 6 800-8 500 гривень.
В інших випадках - 3 400-5 100 гривень. Якщо хтось порушить закон удруге за рік, то штраф становитиме вже 8 500-11 900 гривень.
Прихильники
Перед голосуванням за мовний закон нардепам продемонстрували фільм, де до них звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість прийняття закону про функціонування української мови.
Також у зал парламенту прийшов Філарет, який перед цим у фільмі заявив, що церква наполягає на прийнятті закону про мову. Крім того, в залі Ради присутній третій президент Віктор Ющенко.
Після прийняття закону депутати аплодували стоячи, кричали "Слава Україні", а потім заспівали гімн.
Під Верховною Радою пройшла акція на підтримку прийняття закону. Згодом до людей на площі вийшов спікер парламенту Андрій Парубій, Філарет і автори закону.
Президент Петро Порошенко назвав прийняття закону дійсно історичним рішенням, яке стоїть поруч з відновленням української армії і отриманням автокефалії Православною церквою України.
"Українська мова - це символ нашого народу, нашої держави і нашої нації. І я вдячний всім, хто брав участь в розробці, підготовці та реалізації мовного закону, народним депутатам - за голоси "за", і всім українцям за підтримку. Це - ще один найважливіший крок на шляху нашої ментальної незалежності", - зазначив він.
Також Порошенко подякував російськомовним громадянам за те, що вони з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови і пообіцяв поважати права людей, які говорять російською чи іншими мовами.
Президент зазначив, що прийняття закону свідомо винесли за рамки виборчої кампанії і пообіцяв підписати його, як тільки він до нього надійде.
Через два місяці після підписання закон набуде чинності.
Противники
Повністю проти прийняття закону проголосувала фракція Опозиційний блок.
Депутати від Опоблоку і групи Відродження вимагали введення мораторію на закон про мову, а також на закони про віросповідання та історію.
"Мовний закон, який пропонують проголосувати сьогодні, розколює Україну, а не об'єднує її. Він закладає міну уповільненої дії під і без того нестабільне українське суспільство", - сказав нардеп Вадим Новинський.
Більш того, за його словами, "цей закон може ще більше поглибити прірву між різними частинами України, не кажучи вже про неконтрольовані Донбас та Крим".
"Заради суспільного миру і спокою... фракція Опозиційного блоку пропонує ввести в Україні мораторій на розгляд законопроектів і постанов, які розколюють, - а саме ті, які стосуються мовних питань, віри і конфесійного життя, а також спірних моментів історії", - заявив Новинський.
Мораторій, за його словами, повинен діяти, мінімум, 3 роки.
"Зараз мовний закон не на часі. Хіба існують в Україні утиски української мови? Запитайте у громадян: їх переслідують через те, що вони розмовляють українською, їх дискримінують? Навпаки, мовний законопроект у нинішньому варіанті - дискримінаційний за своєю суттю!" - переконує нардеп з Опоблоку.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій на це відповів: "Ви вже робили мораторій на українську мову протягом століть. Ті часи закінчилися. Не буде мораторію на українську мову. Буде українська мова і буде закон про українську мову. Ваш час імперії пройшов. Це українська держава! І українське майбутнє - за українською мовою".
Заступник голови фракції Опозиційний блок, нардеп Олександр Вілкул заявляє, що вніс до Верховної Ради постанову, яка блокує підписання прийнятого парламентом закону про мову.
Колишній соратник Вілкула народний депутат Юрій Бойко заявив, що оскаржить новий закон у Конституційному Суді.
"Є перелік статей, які були порушені, коли розглядався цей законопроект, і ми будемо звертатися до Конституційного Суду. Ми вже підготували конституційне подання. Я впевнений, що суд повинен скасувати цей каральний закон. Це дозволить уникнути дискримінації частини наших громадян, частини українців", - цитує Бойка сайт його нинішньої політичної сили Опозиційна платформа - За життя.
Новий президент
Висловився з приводу прийняття закону про мову і новообраний президент Володимир Зеленський.
Він заявив, що після вступу на посаду проаналізує закон про українську мову на предмет дотримання всіх прав громадян.
При цьому Зеленський відзначає, що українська мова - єдина державна мова в Україні.
"Так було, так є і так буде. З цього питання - ніяких компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її споживання. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство. Питання в методах, якими ми втілюємо в життя цей стратегічний курс", - вважає він.
"Моя принципова позиція - держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їх скорочення", - зазначає Зеленський.
Він вважає, що оскільки перед Україною сьогодні стоять серйозні виклики, потрібно "ініціювати і приймати такі закони і такі рішення, які консолідують суспільство, а не навпаки".