Що чекає на українську економіку при Зеленському
Журнал Корреспондент з'ясував, як президентство Володимира Зеленського може вплинути на наші гроші.
У передвиборчій програмі Володимира Зеленського було багато обіцянок, які зачіпали виборців за живе, пише Павло Харламов у №9 Журналу Корреспондент. Це прості і зрозумілі податки, дешеві кредити для населення і підприємців, свобода бізнесу, посилення соціальних стандартів загалом - реформа медицини й освітньої системи, підвищення зарплат бюджетникам і перегляд пенсій.
Але після виборів риторика Зеленського і його оточення дещо змінилася: так, ми намагатися будемо, але нічого особливо не обіцяємо. Почалися посилання на те, що комунальні тарифи - це прерогатива уряду і Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), що податкові ставки змінює Верховна Рада, а за все, що стосується банківського ринку, кредитів і валютного курсу, відповідає Національний банк. І президент на їхні рішення, а відтак і на більшість економічних процесів у країні, впливати ніяк не може.
Але насправді може. Президент володіє широкими повноваженнями. У нього є право законодавчої ініціативи, в тому числі надавати законопроектам статус першочергових, він підписує або ветує закони, які приймає парламент. Президенту безпосередньо підпорядковується НКРЕКП, і він подає до Верховної Ради подання на призначення і звільнення голови НБУ. Також гарант має право покарати Кабмін за погану роботу і винести на розгляд парламенту резолюцію недовіри уряду, навіть може ініціювати розпуск Верховної Ради.
Так що і тарифи, і зарплати, і податки багато в чому залежать саме від того, хто обіймає посаду глави держави. Інша справа, наскільки сумлінно він буде займатися вирішенням цих та інших важливих для населення питань.
ЧАС ПІШОВ
Перші 100 днів після інавгурації вважаються своєрідним випробувальним терміном для кожного президента. Від гаранта чекають важливих реформаторських рішень, якими він доведе свою здатність керувати державою.
У штабі Зеленського підготували план дій на 100 днів. Але! Розповідаючи про цей план, оточення президента оперує загальними фразами про боротьбу з корупцією, кадрові перестановки у правоохоронних органах і наведення порядку в судовій системі. Про економіку особливо ніхто не говорить. Але точно відомо, що нова адміністрація президента буде продовжувати переговори з Міжнародним валютним фондом і домагатися від нього наступного траншу.
Ще до першого туру президентських виборів Зеленський, будучи кандидатом, зустрічався з постійним представником Міжнародного валютного фонду в Україні Йостом Люнгманом і запевнив його в тому, що в разі свого обрання має намір продовжувати співпрацю з МВФ.
На початку травня, вже після перемоги Зеленського, представники Фонду повідомили, що підтримують зв'язок із новообраним президентом і найближчими тижнями МВФ направить місію в Україну, яка обговорить реформи з новою АП.
При цьому радники Зеленського розраховують на те, що місія Фонду прийме позитивне рішення про виділення чергового траншу. А заступник голови НБУ Катерина Рожкова вважає, що гроші Україна отримає вже у червні.
"Співпраця з МВФ буде продовжуватися, оскільки є висока потреба в іноземній валюті. Тільки в травні ми повинні виплатити за боргами майже $2 млрд. Й аналогічна велика виплата має відбутися в жовтні", - каже Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера. Про те, що Україна має погасити пухку пачку боргів, нагадав і єврокомісар Йоханнес Хан, який 13 травня зустрічався із Зеленським у Києві.
Але існує висока ймовірність, що МВФ припинить фінансування в очікуванні "перезавантаження" влади і майбутніх парламентських виборів. Крім того, МВФ буде пильно оцінювати виконання умов меморандуму. У частині підвищення комунальних тарифів (ціни на газ - насамперед), податкової політики і т.д.
Є ще один дуже болючий пункт - судові тяжби навколо ПриватБанку. За одним із позовів (про законність проведення інспекційної перевірки Нацбанком у 2016 році) вже прийнято рішення Апеляційним судом на користь приватних акціонерів ПриватБанку. Також ряд рішень не на користь НБУ прийнято судами першої інстанції. У МВФ роздратовані перспективами повернення ПриватБанку колишнім акціонерам і виплат його екс-власникам та пов'язаним із ними кредиторам.
Як проміжний варіант можливий перегляд меморандуму. І тут як домовляться: або про пом'якшення деяких умов (наприклад, щодо податкової реформи або тарифів), або, навпаки, про закручування гайок. Передусім стосовно боротьби з корупцією.
"Взагалі МВФ і боргова стратегія - це насамперед теми уряду і Національного банку. Президент у них бере участь опосередковано", - нагадує радник Зеленського Дмитро Разумков. Але чомусь ключові рішення МВФ приймав останніми роками після особистих контактів Порошенка і виконавчого директора МВФ Крістіни Лагард. Так що роль президента применшувати не станемо.
КУРС - ВІЛЬНИЙ
У частині валютної лібералізації і регулювання банківського ринку нічого кардинально не зміниться. Хоча б тому, що Нацбанк - самостійна і незалежна бойова одиниця. Навіть незважаючи на те, що призначення глави НБУ без участі президента не проходить. Та й сам Зеленський сказав, що причин для зміни керівництва Нацбанку він поки що не бачить. А термін повноважень чинного глави НБУ Якова Смолія закінчується в 2025 році.
Змістити Смолія достроково? Прецеденти були: свого часу Володимир Стельмах пішов за власним бажанням, але під тиском. Є ще такі приводи, як наявність обвинувального рішення суду, втрата ділової репутації, невиконання посадових обов'язків протягом більш ніж чотирьох місяців. Жоден із цих пунктів "прив'язати" до чинного глави НБУ Смолія зараз не можна.
До речі, незалежність НБУ працює і як захист від необдуманих і відверто шкідливих ініціатив. Як приклад: заява одного з радників Зеленського про те, що активна грошова емісія - аж ніяк не гріх, вона не призводить до катастрофічних наслідків. Тому якщо потрібно, то гроші можна надрукувати і влити в економіку. Втім щодо емісії багато буде залежати від готовності босів НБУ казати "ні" у відповідь на такі пропозиції. Ну і від позиції МВФ, який жорстко наполягає на незалежності НБУ як інституту.
"Чи будуть виведені ще якісь банки з ринку? Так, можливо, але другого етапу "банкопаду" не очікуємо. Крім того, ми виступаємо за прискорення валютної лібералізації", - розповіла Корреспонденту Вікторія Страхова, радник Зеленського щодо банківської діяльності. Інакше кажучи, якихось потрясінь у фінансовому секторі не планується.
Курс? НБУ зараз має достатньо резервів для згладжування коливань і навіть для виплат за зовнішнім держборгом. Але попереду нові об'ємні виплати. І не забуваємо про ризик нової глобальної фінансової кризи, яка може призвести до різкого скорочення надходжень від експорту й ускладнень у разі розміщення нових держоблігацій. А значить - про ризик дефіциту валюти.
ПЛАТИМО, НЕ СОРОМИМОСЯ
Для платників податків є не дуже приємна новина: зниження ставок податків у доступному для огляду майбутньому чекати не варто. Більше того, має бути посилення адміністрування і, можливо, підвищення ставок окремих податків і зборів.
Як пояснює Данило Гетманцев, радник Зеленського з податкових питань, адміністрування всіх податків має проходити в електронному вигляді - від подачі звітності аж до сплати. Крім цього, з'явиться єдиний рахунок для сплати всіх податків і зборів. Це зручно - такі зміни можна тільки вітати.
Але в команді Зеленського всерйоз обговорюють запуск загального декларування фізособами доходів і майнового стану. А також заповнення на старті так званої нульової декларації, яка буде супроводжуватися сплатою спеціального податку на раніше приховані доходи. Що звільнить від відповідальності за колишні ухилення. Така ініціатива - аж ніяк не нова. У 2016 році глава парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна анонсувала розробку законопроекту, який передбачав проведення "нульового" декларування.
З усіма декларованими позитивними наслідками команда реформаторів соромиться зізнаватися, що таке декларування є кроком на шляху до механізму непрямого контролю доходів (за витратами), який застосовується в багатьох країнах Західної Європи, а також у США. Тобто йдеться про спробу встановити тотальний контроль за особистими фінансами фізосіб.
Одночасно обговорюється можливість амністії капіталів. Нібито великі бізнесмени без наслідків зможуть розкрити свої активи за межами України, сплативши до бюджету близько 5% "обілення" капіталу. Проблема лише в тому, що МВФ неодноразово виступав проти будь-якої податкової амністії. І незрозуміло, як такі ідеї вкладаються в домовленості з Фондом.
Корреспондент
"ПОГАНИЙ" ЄСВ
З хорошого: штаб Зеленського вже готує законопроект, який звільняє від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) підприємців, які не ведуть діяльність. Нагадаємо, що з 2016 року на "сплячі" СПД було покладено обов'язок сплачувати ЄСВ. Гетманцев, пославшись на дані Державної фіскальної служби, заявив, що загальний розмір заборгованості підприємців за ЄСВ на 1 січня 2019 року становив 7,4 млрд грн. І більшість боржників - це саме СПД, які фізично не працюють. До слова, за даними Opendatabot, розмір боргу за ЄСВ у квітні 2019 року становив трохи більше 2 млрд грн. І друга цифра більше відповідає реальності, ніж перша.
З поганого: у Зеленського поки не бачать приводів для зниження ставок як ЄСВ, так і податку на доходи фізосіб (ПДФО). Більше того, його радники заявляють, що ставка ЄСВ в Україні - одна з найнижчих у Європі [вона становить 22%]. Тому розглядають ідею зі збільшенням ставки ЄСВ (із цією ініціативою Мінсоцполітики виступило ще в січні). Також заговорили і про введення прогресивної шкали ПДФО.
А ось податок на виведений капітал просувають. У штабі Зеленського вирішили піти назустріч бізнесу і підтримати законопроект №8557 про НнВК. Так що справа тепер за парламентом. Якщо депутати дотягнуть до осені, до виборів, то авторам доведеться вносити законопроект заново. Щоправда, знову ж таки домовиться адміністрація нового президента з МВФ стосовно податку на виведений капітал чи ні - питання. Свого часу Фонд з ініціативи українського міністра фінансів Олександра Данилюка цю ідею відкинув. Зараз Данилюк - один із ключових радників Зеленського.
ЗА ГАЗ І КІЛОВАТИ
Від усіх вимог, які стосуються зниження комунальних тарифів, Зеленський відразу ж відхрестився. Хоча за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), майже 40% респондентів заявили, що в перші 100 днів президентства чекають від Зеленського саме зниження комунальних тарифів.
Разумков охолодив їхній запал, нагадавши, що це не прерогатива президента. І задля справедливості слід сказати, що в передвиборній програмі Зеленського про зниження комунальних тарифів нічого сказано не було. Хоча публічно він про таку проблему говорив і атакував колишнього президента в цьому напрямі дуже активно.
За умовами меморандуму з МВФ, ціни на газ (а вони тягнуть за собою тарифи і на гарячу воду, і на опалення) взагалі повинні рости. З квітня 2019 року ціна на газ для населення прив'язана до його ціни для промисловості. Тобто, якщо газ для підприємств дешевшає, то і для населення він стає дешевшим, і навпаки. Саме тому в травні приватні споживачі будуть платити за 1 тис. куб. м газу на 300 грн менше, ніж у квітні (8,3 тис. грн/1 тис. куб. м), а в червні - на 380 грн більше (8,6 тис. грн/1 тис. куб. м). З 1 січня 2020 року, коли вартість газу для населення повністю прив'яжуть до цін для промисловості, ціна 1 тис. куб. м блакитного палива може запросто перевищити і 10 тис. грн.
З тарифами на електроенергію також немає визначеності. Справа в тому, що в 2019 році в Україні повинна відбутися відмова від регульованого тарифу, що може призвести до ще більшого подорожчання кіловат-годин. Але Андрій Герус, радник Зеленського з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, висловив надію, що запуск нового ринку електроенергії вдасться перенести на рік-півтора, щоб був час вирішити проблему колосальних боргів населення за енергоресурси.
До слова, за даними Держслужби статистики, на початок 2019 року заборгованість населення з оплати послуг ЖКГ досягла 56 млрд грн, що вдвічі більше, ніж роком раніше. Ця сума, наприклад, порівнянна з річним обсягом субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ.
ПЕНСІЇ - ЯК У ЄВРОПІ?
Про медичну, освітню та пенсійну реформи представники Зеленського говорять мало. Загалом нова адміністрація президента готова підтримувати розпочату Уляною Супрун медреформу за принципом "гроші ходять за пацієнтом", але на її адресу лунає чимало критики. Передусім через досі низькі зарплати медиків (у середньому по галузі - 6 тис. грн), через масовий відтік медичного персоналу і через скорочення фінансування охорони здоров'я загалом. Що будуть з усім цим робити? Поки незрозуміло. Не виключено, що реформу "загальмують" і займуться впровадженням обов'язкового медстрахування.
Також у Зеленського підтримують ідею переходу до накопичувальної пенсійної системи. І зізнаються: грошей на те, щоб перекрити мільярдні "дірки" в Пенсійному та інших соцфондах, немає. Але, як і страхова медицина, дворівнева пенсійна система - перспектива дуже віддалена. Років через п'ять, не раніше. Тільки ось зобов'язання перед пенсіонерами, в тому числі щодо індексації пенсій, треба виконувати вже зараз. Як? Найімовірніше, за рахунок того самого посилення адміністрування податків, збільшення поборів із платників податків і нарощування держборгу.
ЩО КАЖУТЬ РАДНИКИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО
Дмитро Разумков, радник із політичних питань
Зараз я не готовий відповідати із приводу нового меморандуму з МВФ. Наскільки я знаю, таке питання сьогодні не стоїть на порядку денному. А якщо ми говоримо про співпрацю з Фондом, то Україна як держава брала на себе певні зобов'язання і ми в рамках міжнародного співробітництва повинні їх виконувати. У тому числі і за кредитними ресурсами, які були взяті у МВФ. Питаннями діяльності бізнесу в нашій країні переважно займається уряд. Але якщо ми говоримо про дерегуляцію - це один із пріоритетних пунктів у програмі Володимира Зеленського, тому, використовуючи право законодавчої ініціативи, він зможе його впроваджувати.
Вікторія Страхова, радник із банківської діяльності
Ми підтримуємо політику вільного курсоутворення, оскільки наша філософія є ліберальною. В Основних принципах грошово-кредитної політики - документі, який приймає і затверджує Рада НБУ, - закріплено, що НБУ буде дотримуватися політики плаваючого курсу. Тобто монетарна політика не буде спрямована на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу. При цьому НБУ може здійснювати валютні інтервенції для згладжування різких змін валютного курсу. Такий режим зараз є виправданим, в тому числі через високий ступінь доларизації як економіки, так і свідомості населення.
Данило Гетманцев, радник із податкових питань
Ми підтримуємо поділ Державної фіскальної служби на податкову і митницю. Однак це нічого не дасть, якщо не буде системних змін. Ми пропонуємо змінити принцип у підході до роботи податкової. Треба збирати не більше, а справедливо. Необхідно провести аудит управлінських процесів, впровадити систему KPI, залучити нову "кров" через набір випускників профільних вузів. Потрібно переглянути підходи до адміністрування податків. Це повна діджиталізація всіх процесів (кабінет платника податків, електронний чек, сплата податків на єдиний рахунок), єдине вікно на митниці й автоматичний обмін податковою інформацією.
ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТИ
Олег Устенко, виконавчий директор фонду Блейзера
Країні потрібні гроші, щоб вона зберігала свою фінансову стабільність. Для цього нам потрібні кошти до кінця 2019 року і на весь 2020 рік. Це більше $10 млрд, якщо враховувати торговий дисбаланс і зовнішні борги, які потрібно роздати. Тому єдине, що залишається Україні, - отримання кредитів. Вона могла би спробувати вийти на зовнішні ринки капіталу, але зважаючи на низький інвестиційно-кредитний рейтинг країни і загрози зриву програми з МВФ, ціна позик може перевищити 10% річних. Тому МВФ просто необхідний для виживання. Але Фонд іде на угоду з певними умовами, які насамперед стосувалися антикорупційного порядку денного. А її, на мій погляд, свідомо гальмувала адміністрація Петра Порошенка.
Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики Forex Club
Є висока загроза того, що співпрацю з МВФ буде призупинено. Причин багато. По-перше, зміна влади і прийдешні парламентські вибори. Чутки про відсутність коаліції в Раді поточного скликання і наміри нового президента здійснити розпуск ВР із проведенням дострокових виборів будуть ще одним фактором поставити на паузу виділення траншу. По-друге, підвищення цін на газ для населення й антикорупційна реформа. По-третє, відкликання посла США з України і розгляд втручання України у вибори в США у 2016 році можуть також утримати Фонд від виділення чергового траншу.