Фото: Imagо
Зеленський наказав відкрити вулицю Банкову для пішоходів
Володимир Зеленський не перший, хто захотів перенести Адміністрацію президента з Банкової. Таке бажання вже висловлювали Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Про особливості цієї будівлі та її історію - в матеріалі DW.
Відразу після своєї інавгурації Володимир Зеленський наказав відкрити вулицю Банкову, на якій розташована будівля Адміністрації президента (АП) України, для проходу пішоходів. Упродовж багатьох років ця невеличка вулиця була перекрита металевим парканом з обох боків. Вільно пересуватись нею не могли ані автомобілі, ані пішоходи. Нині ж прохід для пішоходів вільний: туристи фотографуються, демонстранти влаштовують пікети. "Неспокійно тепер тут, приходить хто завгодно", - каже нацгвардієць на КПП.
Вулиця з історією
Сама ж вулиця Банкова є відносно молодою, враховуючи тисячолітню історію Києва. "Вона з'явилася у другій половині 19 століття, - розповідає історик, київський краєзнавець Михайло Кальницький. - До цього тут були угіддя жандармського полку. Потім Олександр II їх подарував генералу Федору Трепову. На всій цій території була його приватна садиба. Але через комерційні інтереси Трепов дозволив через свою садибу пробити вулицю, яку назвали Банковою, на честь розташованої поруч будівлі Київської контори Державного банку".
Будівля, в якій розміщується Адміністрація президента, зведена на фундаменті споруди, що постала в 70-х роках ХІХ століття
Нині на цій вулиці височіє п'ятиповерхова монументальна споруда в стилі сталінського ампіру з давньоримською стилізацією. За словами Кальницького, будівля, яка була на цьому місці раніше, спочатку виглядала зовсім інакше. Її звели за проектом київського архітектора Олександра Шіле в 70-х роках 19 століття для приватних потреб відомого київського лікаря Фрідріха Мерінга. Це був приватний будинок у тогочасному стилі українського бароко. Мерінг здавав її в оренду Київському військовому округу Російської імперії. У 1918 році тут розміщувався Генеральний штаб армії Української Народної Республіки, за часів гетьмана Павла Скоропадського - Генштаб армії Української Держави.
Темне минуле будівлі
У 1936 - 1939 роках будівлю переробили під потреби штабу Київського особливого військового округу. Саме тоді вона набула рис монументальності за шаблонами сталінського ампіру. Від будівлі Мерінга фактично залишився лише фундамент, на якому й звели нові стіни.
Автором нового проекту був харківський архітектор Сергій Григор'єв, а допомагав йому молодий на той час архітектор Борис Жежерін. "Він креслив архітектурні форми фасаду цієї будівлі. Спершу ця будівля вийшла занизька, і замовник проекту, радянський командарм Йона Якір, образився, що будівля НКВС, де зараз розташований кабмін України, значно вища. Тому проект переробляли. Довелося робити надбудову - портал, щоб будівлі зрівнялися", - згадує Кальницький.
Монументальність сталінської архітектури підкреслювала, що людина лише маленький гвинтик у великій тоталітарній машині
Впадає в око монументальність зведеної нової споруди. "У будівлі потрібно було показати владу над людиною. Тому така монументальність. Пропорції, довжелезні коридори, високі стелі мали працювати психологічно і показувати, що ти маленький гвинтик у великій тоталітарній машині", - пояснює член Національної спілки архітекторів України Костянтин Колесніков.
Стіни півтора метри завтовшки
Під час фашистської окупації Києва на Банковій розташовувалась Київська генеральна округа Райхскомісаріату Україна. Після Другої світової війни в цій будівлі розмістився Центральний комітет Компартії України. Саме тут були кабінети перших секретарів ЦК КПУ Микити Хрущова, Володимира Щербицького та інших. У 1991 році після проголошення незалежності перший президент України Леонід Кравчук розмістив у цій будівлі Адміністрацію президента.
Нині цією будівлею опікується Державне управління стравами. В АП діє режим обмеженого доступу й потрапити в будівлю будь-кому неможливо, хоча в 2015 році на першому й другому поверхах проводилися історичні екскурсії для туристів.
Тепер прохід для пішоходів по вулиці Банковій у Києві вільний
"Там дуже товсті стіни - більше півтора метри завтовшки, які зроблені для убезпечення від бомбардувань, через це дуже поганий мобільний зв'язок", - розповідає гід-екскурсовод Олена Полонська-Садницька, яка проводила екскурсії в будівлі Адміністрації президента. За її словами, нинішній будинок Адміністрації президента України у багатьох українців асоціюється із закритістю влади, таємницями, розправами, кулуарними іграми та корупцією.
Зеленський не перший
Зважаючи на історичний бекграунд цієї будівлі на Банковій, будучи ще кандидатом у президенти, Володимир Зеленський виступив за перенесення Адміністрації президента в сучасний "прозорий офіс". "Ми навіть не хочемо заходити всередину. Це місце заражене темним, негативним минулим", - пояснювала тоді в інтерв'ю The Daily Beast його дружина Олена Зеленська. До речі, Зеленський не оригінальний зі своєю ідеєю вибратися з Банкової. Таке бажання вже висловлювали його попередники Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
Однак реалізувати такий переїзд не легко і вкрай дорого хоча б з огляду на урядову інфраструктуру. "В урядовому кварталі все побудовано так, що захищений зв'язок всіх держорганів об'єднаний. Під землею прокладені спеціальні броньовані кабелі. Робити цю інфраструктуру в іншому місці це нереально. А президент же не буде користуватися мобільним", - сказав DW представник відділу організації будівництва апарату Верховної Ради Віктор Яремчук. За його словами, для того, аби написати техніко-економічне обґрунтування та розробити і затвердити всю технічну документацію потрібні роки.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet