RU
ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Блокада Донбасу. Чи варто торгувати з ОРДЛОСюжет

Українська служба DW, 8 червня 2019, 13:09
2
348
Блокада Донбасу. Чи варто торгувати з ОРДЛО
Фото: DW / A.Magazova
Блокада торгівлі з ОРДЛО не завдала значної шкоди, проте не принесла і користі для України

Попри пристрасті, що вирують навколо питання блокади, припинення торгівлі з непідконтрольними територіями на Донбасі не завдало Україні надзвичайної шкоди, але й не принесло жодної користі.

5 червня ЗМІ розповсюдили заяву спецпредставника Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Мартіна Сайдіка про пропозицію української сторони щодо скасування економічної блокади ОРДЛО. А Леонід Кучма, якого новий президент України Володимир Зеленський нещодавно знову призначив українським представником у ТКГ, заявив, що "вперше засідання робочих груп пройшли конструктивно", а "тон дискусії був зовсім іншим, ніж це було досі".

Колишній глава держави Петро Порошенко у той же день звернувся до Зеленського з вимогою пояснити, на якій підставі останній дав українській делегації відповідні директиви. Він назвав це "реалізацією російського сценарію" та зазначив, що українська сторона таким чином "стає на коліна".

Вже 6 червня Сайдік назвав інформацію у ЗМІ "непорозумінням", яке виникло через різне трактування терміну "блокада". За його словами, питання зняття блокади під час засідання ТКГ з врегулювання на Донбасі порушили представники ОРДЛО, а не Києва. Того ж дня із подібними словами під час брифінгу виступив і Кучма. Він заявив, що ніякої економічної блокади немає, а відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) передбачає лише "тимчасову заборону переміщення вантажів через лінію зіткнення".

Розрив (майже) без наслідків

Рішення РНБО, на яке посилається Кучма і яке припинило рух товарів між Україною та непідконтрольною уряду частиною Донбасу, було ухвалене ще у березні 2017 року. Тоді в уряді зазначали, що крок, на якому наполягала низка народних депутатів й активістів, може мати відчутні наслідки для української економіки.

Однак конкретних даних щодо того, наскільки так звана блокада справді вплинула на Україну з економічної точки зору, майже немає. Так, у Міністерстві економіки навіть за рік після початку блокади не озвучували жодних цифр, зазначивши, що будь-які подібні оцінки будуть досить умовними, бо на розвиток економіки впливають багато чинників.

Ще у березні 2017 року Національний банк України (НБУ) прогнозував, що втрати ВВП у рік старту блокади становитимуть близько одного відсотка. А у грудні 2017 року банк оцінював, що втрати платіжного балансу через блокаду сягнуть 1,8 мільярда доларів США того року та 0,5 мільярда доларів роком пізніше. На початку 2018 року Порошенко у своїй колонці для журналів The Economist та "Новое время" також озвучив цифру в один відсоток втрат для ВВП країни, додавши, що блокада спричинила стагнацію в українській промисловості.

Втім, якщо за даними Держстату у квітні 2017 року промислове виробництво й справді знизилося на 6,1 відсотка, то вже у листопаді його зростання досягло позначки у 0,3 відсотка. До того ж, попри блокаду зростання ВВП України у 2017 році виявилося на 0,1 відсотка вищим за попередній рік і становило 2,5 відсотка, а наступного року досягло показника у 3,3 відсотка. Таким чином, блокада, незважаючи на похмурі прогнози, щонайменше не стала катастрофою для української економіки, підсумовує заступник Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

Блокада (майже) без сенсу

Підставою для рішення української влади щодо блокади стала передусім так звана "націоналізація" українських підприємств на непідконтрольній території місцевими сепаратистами. Натомість, активісти і народні депутати, які ще у грудні 2016 року розпочали блокувати транспортне сполучення із ОРДЛО, мали на меті досягнути трьох речей: сприяти обміну полоненими, зупинити фінансування сепаратистів та перевезення контрабанди через лінію розмежування. Втім, домогтися майже усіх поставлених цілей так і не вдалося.

Єдиний масштабний обмін полоненими за ці роки відбувся лише 27 грудня 2017 року. Тоді, за даними Служби безпеки України (СБУ), на підконтрольну Києву територію повернулися 73 українських заручники, а Київ передав представникам сепаратистів 233 людини. А от у грудні минулого року тодішня представниця України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко заявляла, що в ОРДЛО підтвердили утримання всього 23 українців, а українській стороні вже кілька років не дають відповіді щодо утримання в Донецьку та Луганську понад 70 громадян України.

За словами Бєлєскова, припинення прямих торговельних зв'язків із ОРДЛО також не означає, що українські компанії перестали купувати товари з непідконтрольних територій. Експерт пояснює, що у минулому році Україна купила у Росії близько 15 мільйонів тонн вугілля, однак є цілком обґрунтоване побоювання, що значна частина цього палива могла потрапити на російський ринок саме з ОРДЛО. "Таким чином, купуючи це вугілля, ми можемо так само фінансувати сепаратистські утворення", - пояснює Бєлєсков.

Припинити контрабанду завдяки торговельній блокаді також не вдалося. У листопаді 2017 року дослідження Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) засвідчило, що незаконне переміщення товарів через лінію розмежування здійснюється як автомобільними та залізничними коридорами завдяки домовленостям зі службовцями, так і в обхід пунктів пропуску, де спрацьовують вже домовленості з військовими та правоохоронцями. Серед товарів, які у найбільших обсягах незаконно переміщуються в ОРДЛО, - харчі, побутові товари, електроніка, медикаменти і текстиль, а у зворотному напрямку - переважно алкоголь та тютюнові вироби, зазначається у звіті.

Що ж до повернення "націоналізованих" підприємств, захоплення яких стало приводом для рішення РНБО зупинити переміщення товарів через лінію розмежування, то Леонід Кучма під час брифінгу 6 червня заявив, що багато бізнесменів уже не мають бажання їх повертати через той поганий стан, до якого вони були доведені після початку блокади.

Політична кон'юнктура

Попри гостру критику Зеленського зараз, сам Порошенко тривалий час був противником розриву економічних зв'язків із непідконтрольними територіями. Навіть після рішення РНБО, ухваленого за його ж ініціативою, він називав блокаду "ударом під дих" для української економіки та спецоперацією, аби "виштовхати окуповані райони з українського Донбасу до Російської Федерації".

Натомість народні депутати Єгор Соболєв та Семен Семенченко, які свого часу нещадно критикували Порошенка за таку позицію, зараз не поспішають так само гостро критикувати нового президента. Наприклад, Семенченко написав 5 червня у Facebook, що він продовжує підтримувати Зеленського, але йому важливо "знати його позицію" щодо зняття блокади.

За словами Бєлєскова, така амбівалентність політиків у цьому питанні свідчить, що ставлення до нього визначається передусім внутрішньополітичною доцільністю. "Добре помітно, що точка відліку тут - майбутні вибори. І дехто хоче набрати політичні бали, граючись у патріотів", - каже експерт. Зокрема й через таке ставлення, зазначає він, Україні досі не вдалося виробити послідовної політики щодо непідконтрольних Києву територій, яка б приносила більше користі, ніж шкоди.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

 

ТЕГИ: блокадаДонбас
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах