ЦВК зареєструвала кандидатом в народні депутати колишнього депутата від Партії регіонів і екс-главу Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія.
До парламентських виборів в Україні залишилося вже менше місяця, а ЦВК все ніяк до кінця не може розібратися з реєстрацією окремих кандидатів у депутати.
Точніше ЦВК то розібралася, але в українських судів своє бачення цих питань.
Корреспондент.net зібрав останні скандали через реєстрацію кандидатів у депутати.
Людина Януковича
Одна з вимог до кандидатів в депутати - це проживання в Україні протягом останніх п'яти років. Колишній глава адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Клюєв втік з країни в лютому 2014 року разом зі своїм босом. Але на цих парламентських виборах вирішив стати депутатом.
23 червня Центральна виборча комісія відмовилася реєструвати Клюєва в зв'язку з тим, що він не проживав на території України протягом останніх 5 років, з 2014 року.
Водночас Клюєв стверджує, що останні 5 років проживає в місті Донецьк, а Донецьк - це українська територія. Тому немає підстав відмовляти Клюєву в реєстрації кандидатом.
У лютому 2017 року Клюєв з'явився в ефірі програми Право знати російського телеканалу ТВЦ і тоді не заперечував, що з моменту втечі з Києва перебуває на території РФ. У той час російські ЗМІ часто писали про те, що Андрія Клюєва бачили в підмосковній Жуківці, елітному селищі на Рубльовському шосе.
1 липня Верховний суд зобов'язав Центрвиборчком повторно розглянути документи про реєстрацію Андрія Клюєва кандидатом в нардепи. І на виконання рішення суду ЦВК змушений був зареєструвати Клюєва.
"Ми зобов'язані виконати рішення суду... Рішення суду було повторно розглянуто, і у нас немає інших документів, які б нам дозволили розглянути... Однакове (рішення, аналогічне попередньому), по суті, ми прийняти не можемо", - завив заступник голови ЦВК Євген Радченко.
Він наголосив, що відомство зобов'язане виконати рішення суду.
За словами Радченка, у Центрвиборчкому все ще є документи, згідно з якими, Клюєв перебуває за межами держави.
"Тільки проблема в тому, що суд їх не вважає такими, які досить доводять це", - говорять в ЦВК.
Позиція правоохоронців
Клюєв перебуває в національному розшуку за запитом Служби безпеки України. Йому інкримінують привласнення майна, перевищення влади і незаконну перешкоду мітингам. Датою його зникнення вказано 28 лютого 2014 року.
ГПУ стверджує, що Клюєв 21-23 лютого 2014 року супроводжував Януковича в дорозі з РФ в Криму, потім міг перетинати кордон України виключно поза митним контролем.
Крім того, Генпрокуратура стверджує, що в грудні 2016-го Клюєв на судових засіданнях Дорогомиловського суду в Москві давав свідчення "з метою визнання подій лютого 2014 року в Україні державним переворотом".
Начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк повідомив, що Клюєв в травні 2019 року інформував Інтерпол про те, що перебуває в Росії, а саме в селі Шульгіно Одинцовського району Москви.
У ГПУ навіть є рішення суду про затримання Клюєва.
Що буде далі?
Народний депутат Мустафа Найєм заявив, що "більшість членів Центрвиборчкому готові зібратися завтра (3 липня) вранці і переглянути своє рішення" стосовно Клюєва.
"Усе, що для цього потрібно - надання будь-яких інших доказів від будь-якого правоохоронного органу про те, що Андрій Клюєв проживав весь цей час в Російській Федерації. І якщо я все правильно розумію, до ранку Центрвиборчком отримає такі докази і прийме правильне рішення", - зазначив нардеп.
Історія Шарія
Блогер, власне, і сам не приховує, що останніми роками проживає за кордоном.
Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації Шарію на підставі інформації з мережі, не отримавши офіційного підтвердження, що блогер не живе в Україні, йдеться в рішенні Шостого апеляційного адміністративного суду.
Верховний суд також зобов'язав Центрвиборчком "повторно розглянути документи Шарія на реєстрацію кандидатом".
Центрвиборчком посилався на канал на YouTube дружини Шарія, статті в онлайн-виданнях і звернення Комітету визволення політв'язнів України, адресоване президенту Литовської республіки Далі Грібаускайте.
Крім того, ЦВК зверталася до Державної прикордонної служби із запитом щодо перетину Шарієм кордону України. Прикордонники відповіли, що "інформація про дану особу відсутня".
Суд вирішив, що відомості з інтернет-джерел не можуть вважатися обґрунтованими за відсутності підтверджень Держприкордонслужби, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ тощо.
У підсумку, на виконання рішення Верховного суду ЦВК зареєструвала Шарія кандидатом в депутати.
Шарія розшукує столична поліція за підозрою в свідомо неправдивому повідомленні про злочин. Згідно з інформацією на сайті МВС, правоохоронці вважають, що він зник 7 лютого 2012 року. Щодо Шарія у слідства є судова ухвала про арешт.
Протести
На Майдані Незалежності в Києві влаштували акцію протесту проти того, що Центральна виборча комісія зареєструвала Клюєва і Шарія кандидатами в народні депутати.
В акції взяли участь кілька сотень людей, запускали димові шашки. Протестувальники принесли плакати з написами: "Сепарам не місце в Раді. Ми все бачимо", "Ми втомилися від лайна", "Судді сядуть".
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet