Засідання Радбезу ООН щодо українського питання
Рада національної безпеки ООН на своєму засіданні 16 липня обговорила український закон про мову, ініціювала обговорення Росія.
У вівторок, 16 липня, новий закон про мову набув чинності в Україні. В цей же день Росія ініціювала обговорення українського мовного закону в Раді безпеки ООН.
Представник РФ розкритикував мовний закон. У той же час країни Заходу на засіданні висловили ряд претензій до Росії, зокрема, щодо анексії Криму, затримання українських моряків і авіакатастрофи MH17.
Корреспондент.net зібрав, що говорили в ООН про український закон.
Позиція Росії
"Ми не виступаємо проти української мови. Ми хочемо захистити росіян", - сказав на засіданні постійний представник Росії при ООН Василь Небензя.
"Боротьба за національну ідентичність не повинна порушувати права російськомовної меншини", - заявив він.
Небензя стверджував, що Україна почала "викорінювати російську мову".
"Російськомовні громадяни не є меншиною в класичному розумінні цього слова. Якщо не брати статистику майданної влади, російська - рідна для більшості громадян. Пошуковик Google констатував: 90% пошукових запитів з України - російською мовою. Знищення російської мови загрожує відокремленням", - підкреслив Небензя.
Відповідь України
Представник України при ООН Володимир Єльченко у відповідь на це зазначив, що питання мови - це внутрішня справа України.
"Країна, яка століттями насильно придушувала українську мову, не повинна вказувати нам. У Росії офіційно проживає близько 3 мільйонів українців, але там немає жодної української школи. Що стосується нашого закону про мову - це наша внутрішня справа, і ми самі з цим розберемося. Щоразу Росія має на меті чинити тиск на Україну і відвернути від інших питань. Сьогодні, піднімаючи це питання за чотири дні до виборів, Москва намагається надати підтримку проросійським силам і відвернути увагу від постійного невиконання Росією Мінських угод", - заявив Єльченко.
Також український постпред у своєму виступі торкнувся трагедії з MH17, захоплення українських суден у Керченській протоці та агресії на Донбасі.
Позиція Заходу
За підсумками засідання представники країн ЄС (Бельгії, Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та Естонії) оприлюднили спільну заяву.
"Ми очікуємо, що Росія негайно припинить підживлювати конфлікт і утримається від дій, які підривають виконання Мінських угод і які заважають повному відновленню контролю українського уряду над цими територіями, відповідно до угод. Зокрема Росія повинна припинити фінансову та військову підтримку сепаратистів і видачу паспортів українським громадянам на Донбасі", - йдеться в заяві.
Країни ЄС також засудили напад на санітарний автомобіль поблизу Водяного 1 липня, в результаті якого загинули дві людини і одну було поранено.
У заяві також закликали всі країни, особливо Росію, до повної співпраці з Загальною слідчою групою і правоохоронними органами в Нідерландах для встановлення винних за збиття літака MH17.
На самому засіданні представник Німеччини зазначив, що мовний закон України взагалі не повинен обговорювати Радбез ООН. Таку ж позицію підтримала і Бельгія, а також Кувейт та інші країни.
Питання Криму
"До речі, в Криму можна ознайомитися з системою освіти трьома "державними" мовами Криму: російською, українською та кримськотатарською", - заявив Небензя.
Постпред України в ООН Володимир Єльченко парирував: "У Криму діяли сім українських і 15 кримськотатарських шкіл до російської окупації 2014 року. Окупаційна влада закрила всі українські і половину кримськотатарських шкіл".