Київський апеляційний суд вже двічі переносив розгляд справи про блокування Корреспондент.net, перешкоджаючи законній роботі сайту.
Корреспондент.net продовжують блокувати через рішення Печерського районного суду за аж ніяк не припасованою до сайту справою. Розгляд апеляції на постанову суду двічі переносився.
Тобто вже місяць відновити повноцінну діяльність сайту не виходить через затягування процесу в судах.
Перенесення за перенесенням
Дії судів щодо Корреспондент.net варто обговорити окремо.
Спочатку ніяких попереджень ні про судове рішення, ні про обмеження доступу до сайту, ні про взагалі існування будь-якого кримінального провадження, де фігурує Корреспондент.net, ні до редакції сайту, ні на адресу власника сайту - холдингу УМХ - не надходило ні по одному з каналів комунікацій.
З преси ми дізналися, що Печерський районний суд 23 липня наказав заблокувати 18 сайтів, серед яких і розділ блогів онлайн-видання Корреспондент.net. Але в підсумку блокується доступ до всього контенту ресурсу Корреспондент.net, у тому числі до новин.
На наступний день після того, як про рішення Печерського районного суду стало відомо, юридичний відділ УМХ подав апеляцію. Розгляд справи в Київському апеляційному суді було призначено на 6 серпня, але засідання перенесли на 20 серпня, у суд не надійшли всі матеріали справи.
20 серпня апеляційну скаргу знову не розглядали: цього разу через те, що на засідання не з'явився прокурор. "Він пояснив це завантаженістю в інших процесах, колеги - теж нібито зайняті. Ніяких підтверджень зайнятості прокурора не було надано, тільки його пояснення на кілька рядків. Ми та інші апелянти - представники заблокованих сайтів та інтернет-провайдерів наполягали на розгляді справи без прокурора. Це цілком можна було б зробити, але суддя заявила, що у неї багато питань до прокурора", - говорить адвокат Корреспондента Юлія Сидорова.
Наступне засідання призначене на 9 вересня. Згідно із законом, апеляційну скаргу мали розглянути за три дні. Але виходить, що вже більше місяця перешкоджають нашій законній господарській діяльності, порушуються права журналістів, зневажається свобода слова в країні.
А судді хто?
Рішення Печерського районного суду, через яке й блокують сайт, прийняв скандальний суддя Сергій Вовк. Він відомий тим, що у 2012 році присудив вирок колишньому міністру внутрішніх справ України Юрію Луценку.
4 березня 2015 року Верховна Рада підтримала зняття недоторканності з трьох суддів Печерського суду - Оксани Царевич, Сергія Вовка і Віктора Кицюка - для їхнього подальшого затримання. Проте 6 березня Голосіївський районний суд Києва відмовився підтримати клопотання ГПУ про арешт Вовка. Суддя звинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.375 Кримінального кодексу України - ухвалення завідомо неправосудного рішення. Вища кваліфікаційна комісія суддів України декілька разів усувала Вовка з посади, але він абиколи повертався на роботу, як бачимо, щоб вершити ось таке "правосуддя".
Суддя Сергій Вовк
Судді Київського апеляційного суду, які розглядають апеляцію УМХ, також відомі ухваленням цілої низки сумнівних рішень. Зокрема, головуюча суддя Тетяна Росик у травні 2016 року однією з перших пройшла первинну кваліфікаційну оцінку і підтвердила спроможність вершити правосуддя, хоча, за результатами тестів, вона потребувала підвищення кваліфікації - зараз щодо її діяльності до ВККС направлено не менше 19 скарг.
Суддя Тетяна Росик
У березні 2017 року Росик відмовила притягти до суду Павла Овчаренка, надавши йому можливість уникнути слідства. Овчаренко підозрюється в розкраданні понад 400 мільйонів гривень.
Валерій Лашевич - член колегії суддів з розгляду апеляції УМХ, фігурує в розслідуванні щодо втручання в систему електронного розподілу справ ексголовою Апеляційного суду Антоном Чернушенком. Тоді Лашевич отримав найбільшу кількість справ, пов'язаних з арештом майна. Також Лашевич відпустив під нічний домашній арешт харківського "беркутівця" Бєлова, якого звинувачують у вбивстві щонайменше трьох осіб на Майдані 18 лютого 2014 року.
Іван Рибак - третій член Колегії суддів, у 2012 році підтвердив рішення суду першої інстанції про арешт тодішнього ексміністра МВС Юрія Луценка.
Суддя Іван Рибак
У чому суть справи
У рішенні Печерського суду блокування сайтів назване "накладенням арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернету при використанні цих вебсайтів, шляхом зобов'язання інтернет-провайдерів закрити до них доступ".
Причина - з 2015-го до 2018 року деяка злочинна організація вимагала гроші у "потерпілих та їхніх родичів". Організація їм погрожувала, а також дізналася про них якісь відомості, судячи з усього, компрометувальні, і опублікувала їх в Інтернеті - без згоди "потерпілих".
Ресурси, на яких опубліковано таку інформацію, й вирішили заблокувати. Прокурор побачив на цих сайтах "ознаки вимагання грошових коштів з постраждалих, поширення компрометуючих статей та іншого наклепу". Ресурси було визначено як речові докази. Щоб ці докази нібито зберегти, на них вирішили накласти арешт.
Через суди намагаються заблокувати інформацію - розслідування громадських активістів про заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції Євгена Шевцова і його дружину Альону Дегрик, яка займається бізнесом.
Шевцов брав участь у конкурсі в Державне бюро розслідувань (ДБР), хотів стати керівником Першого управління організації досудових розслідувань ДБР, але не пройшов відбір.
Євген Шевцов
Фігурантом журналістських розслідувань він був віддавна. Програма
Наші гроші з Денисом Бігусом, наприклад, повідомляла, що подружжя Шевцових фігурує в кримінальному провадженні за підозрою у відмиванні нелегальних доходів і виведення коштів у Росію.
Журналісти
видання Mind з'ясували, що Альона Дегрик і її платіжна система Лео є одним зі стейкхолдерів платіжної системи Tyme. Діяльність цієї системи припинив Нацбанк за наполяганням СБУ. Служба надала документальні свідчення того, що Tyme перераховувала кошти за допомогою заборонених в Україні російських платіжних систем. Дегрик судиться з виданням
Mind через розміщення цієї інформації.
Альона Дегрик
Рішення Печерського районного суду Києва, яке зобов'язує провайдерів блокувати 18 інформаційних сайтів, серед яких і blogs.korrespondent.net, суперечить чинному законодавству України і міжнародним стандартам у сфері захисту свободи слова, вважають юристи Лабораторії цифрової безпеки, йдеться на сторінці організації у Facebook.
За словами юриста Максима Дворового, подібна судова практика "відкриває можливості для дуже серйозних зловживань і порушень свободи слова і свободи ЗМІ".
Ресурс блокують через інформацію в ОДНОМУ З БЛОГІВ блогосфери Я - корреспондент (https://blogs.korrespondent.net/). У кожному з матеріалів якої міститься пояснення: "Рубрика Я - Корреспондент є майданчиком довільної журналістики і не модерується редакцією. Дописувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів і не відповідає за достовірність викладених ними фактів".
Суд, імовірно, "не помітив" попередження, але "завдяки" його рішенню блокується доступ до всього контенту ресурсу Корреспондент.net.