Верховна Рада підтримала в другому читанні і в цілому законопроект про скасування недоторканності народних депутатів, але не факт, що це рішення таки запрацює.
Зняти депутатську недоторканність українські політики обіцяли всі 28 років існування незалежної держави. І ось це сталося. Щоправда, дотримання всіх процедурних норм при цьому залишається спірним питанням, що може дозволити в майбутньому скасувати прийняте рішення.
За що проголосували народні депутати?
Буква закону
Законопроєкт №7203 був внесений у парламент ще під час роботи 8 скликання Верховної Ради президентом Петром Порошенком. Він пройшов одне голосування і був направлений до Конституційного Суду.
У Зеленського вирішили голосувати за проєкт 7203 заново. У четвер, 29 серпня ухвалили рішення в першому читанні, а сьогодні, 3 вересня, вже проголосували за рішення в цілому.
Закон прибрав із 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності.
При цьому у депутатів залишається індемнітет - вони не нестимуть відповідальності за голосування, виступи, будь-які політичні рішення.
"Йдеться про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо депутат збиває людину, або кришує видобуток бурштину, або чинить будь-який інший кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність. Це законодавчий орган державної влади, це парламент, а не "малина", де можна 5 років ховатися під куполом", - мотивував парламентаріїв голосувати президент Володимир Зеленський.
В результаті, 373 нардепи натиснули кнопку За. Підтримали документ фракції Слуги народу (252 нардепи, повний склад), Європейська солідарність (підтримали 24, 3 утрималися), Батьківщина (23, повний склад), депутатська група За майбутнє (22, повний склад), Голос (19, повний склад), позафракційні (33 - за, 1 утримався).
Фракція Опозиційна платформа За Життя за це рішення не голосувала.
Набути чинності зняття недоторканності має з 1 січня 2020 року.
Процедурні порушення
У фракції Опозиційна платформа - За життя планують оскаржити зняття недоторканності з депутатів у Конституційному Суді.
"Будемо (оскаржувати). Думаю, наступного тижня", - заявив нардеп від ОТЗЖ Василь Німченко.
Депутати від ОТЗЖ стверджують, що рішення було прийнято з порушенням регламенту Верховної Ради. Зокрема, за словами Німченка, проект направляли в комітет для доопрацювання, але документ не був доопрацьований.
При цьому спікер Ради Дмитро Разумков впевнений, що ніяких порушень при скасуванні недоторканності не було.
"Я вважаю, що ми витримали процедуру... Я розумію, що народні депутати можуть звертатися до Конституційного Суду. Але я не розумію, як після цього можна знову йти на вибори і розповідати, як ви піклуєтеся про долю простих українців", - заявив Разумков.
Лідер фракції Слуга народу Давид Арахамія переконаний, що Конституційний Суд не побачить порушень у скасуванні депутатської недоторканності.
"Як ви вважаєте, ми були б такими дурнями, що брали б і порушували регламент та норми, якщо це перша обіцянка, яку ми давали виборцям? Ми перевіряли це тричі. Немає ніяких порушень. Я впевнений на 100%, що ОТЗЖ буде подавати до Конституційного Суду - нехай Конституційний Суд це розглядає, і ми отримаємо висновки. Моє бачення: немає ніяких порушень", - заявив Арахамія.
Запрацює чи ні?
Експерти сумніваються, що зняття недоторканності таки запрацює.
"З такою кількістю різних порушень, рішення про зняття недоторканності може бути скасовано в будь-який момент через Конституційний Суд. Звичайно, це буде не завтра. Мій прогноз - депутатської недоторканності не буде всю каденцію Зеленського. І це повністю відображає статус ВР - принтера законів... недоторканність грошей і політичної кон'юнктури ніхто не скасує. Поки що. Незалежні суди поки що - утопія. Кому треба - може "вирішити", - вважає політолог Петро Олещук.
Також багато експертів згадали про корисність недоторканності у тому значенні, яку вона відіграла в історії країни.
"За ці 20 років завдяки тій самій проклятій недоторканності в Україні вдавалося зберегти демократію, особливо в темні часи Януковича і Кучми. Відтепер, - якщо демократія ще когось цікавить у цій країні, - потрібно ґарантувати права опозиції. Інакше - знищення парламентаризму та диктутари. Про це дуже добре знають в Європі, де, незважаючи на верховенство права, недоторканність ще існує у всіх країнах і навіть у самому Європарламенті", - вважає політолог Сергій Таран.