RU
ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Починає хитати. Перші проблеми режиму Зеленського

Корреспондент.net, 27 вересня 2019, 12:24
1
3341
Починає хитати. Перші проблеми режиму Зеленського
Виникнення чвар всередині монобільшості Зеленського в Раді було лише питанням часу

Перший бунт на кораблі: народні депутати повільно, але усвідомлюють, що спущений з Банкової «турборежим» б'є по них самих, апетити партнерів зростають, тиск на міжнародній арені теж.

Нова адміністрація входить у першу, але далеко не останню зону турбулентності, пише Валерій Літонінський у №18 Журналу Корреспондент.

Букетно-цукерковий період у взаєминах Офісу Президента і нового складу парламенту добігає кінця. На Банковій від депутатів вимагали тільки одного - максимально швидко голосувати за законопроекти, внесені від офісу Володимира Зеленського. І «слуги» чудово з цим впоралися. Але рано чи пізно це повинно було статися - депутати почали читати документи, за які натискають зелені кнопки. І почалися проблеми.

БУНТ НА ​​КОРАБЛІ

Часу на розкачування немає, країна втомилася чекати, пояснює законодавчу лихоманку Президент Зеленський. Такий стиль роботи навіть спеціальну назву отримав - «турборежим» і дозволив домогтися підтримки Радою цілої гори законопроектів, спущених з офісу глави держави. Фактично парламентська робота була знівельована - ні тобі нормальних засідань комітетів, ні розгляду правок, тільки натискання кнопок у залі.

Щоб депутати не особливо чинили опір, з них зняли недоторканність і запустили розмови про імперативний мандат. Тобто про вимогу однозначно дотримуватися лінії партії. Але за місяць «слуги народу» почали потроху усвідомлювати свій статус і те, що хоч вони і зобов'язані потраплянням до парламенту Зеленському, але на роботі в Раді життя не закінчується. Через неповні п'ять років потрібно буде шукати нову зайнятість, для чого хоч якась репутація не завадить. І тут у монобільшості щось почало йти не так.

Перший великий скандал всередині Слуги народу відбувся через законопроект №1038, який пропонував позбавляти депутатів мандата за невходження до фракції партії, від якої він обирався, або вихід з неї. Потім цю ж норму спробували потайки прописати в законопроекті №1045-1, який стосувався зміни регламенту Ради. В результаті невдоволення погасили обіцянкою, що без доопрацювання усіма 15 групами фракції Слуги народу законопроект про імперативний мандат до парламенту не внесуть.

Потім монобільшість відмовилася підтримувати урядову пропозицію про скасування пайового внеску при будівництві. Це своєрідний «податок», який надходить до місцевих бюджетів, з цих коштів йдуть гроші на школи, дитячі садки тощо. Мажоритарники від Слуги народу просто зрозуміли, що рано чи пізно їм доведеться повертатися в округи, а там запитають - де гроші? Тому законопроект просто зняли з розгляду.

EPA
«Cлуги народу» почали потроху усвідомлювати свій статус

Але це все відносні дрібниці в порівнянні з тим, що на засіданні 19 вересня «слуги народу» вперше прокотили законопроект Зеленського №1009 щодо внесення змін до кримінально-процесуального кодексу, позначений як невідкладний. Спікер Дмитро Разумков двічі ставив його на голосування в другому читанні, і двічі не вдавалося зібрати голоси - на табло під захоплення опозиції висвітилося тільки 196 «за». І тут почалася справжня паніка. Разумков почав кричати, що зупинив голосування і воно нібито не відбулося, а потім став телефонувати комусь. До речі, кому? А глава фракції Слуги народу в Раді Давид Арахамія став швидко набирати повідомлення в телефоні. В результаті проект відправили на повторне друге читання і оперативно закрили засідання.

Що ж так не сподобалося спочатку покірним нардепам у цьому документі? Наприклад, формулювання, що для обшуку народного депутата, огляду його особистих речей та багажу, транспорту, житлового і службового приміщень, а також для прослуховування телефонних розмов і читання кореспонденції не потрібно буде жодних спеціальних дозволів. Тобто «доторканність» «слуг народу» буде вже точно повною і безповоротною. Стоп, так вони ж і так самі скасували недоторканність. Так, але набуде чинності скасування тільки з 1 січня 2020 року і то не факт, а поки в КПК старі норми залишалися. Але стратегічно такий спалах усвідомлення того, що відбувається, депутатам нічого не принесе. У керівництві Ради вже дали зрозуміти, що за цю норму все ж доведеться голосувати, тому будуть приборкувати непокірних. На щастя, пул лояльних правоохоронців Зеленський вже сформував.

Порушення чвар всередині монобільшості було лише питанням часу. Аж надто вона різношерста і орієнтується на різних людей, чиї інтереси не завжди збігаються з баченням Президента Зеленського.

НЕБЕЗПЕЧНІ БАЖАННЯ

Наприклад, далеко не секрет, що значна частина «слуг народу» потрапила в Раду під заступництвом великого бізнесу. Зеленський після приходу до влади анонсував новий формат відносин з цим самим великим бізнесом. У розумінні Президента він полягає в тому, що представники фінансово-промислових груп повинні вкладати гроші у вирішення якихось конкретних проблем всередині держави. Що з цього вийшло зараз? Віктор Пінчук профінансував купівлю нових квартир сім'ям 24 українських моряків, які повернулися з російського полону. Рінат Ахметов купує машини швидкої допомоги для регіонів. Ігор Коломойський, за словами Зеленського, «буде вкладати дуже великі гроші в інфраструктуру Донбасу». Правда, сам Ігор Валерійович поки і близько не збирається цього робити, а говорить, що може тільки «пофарбувати кіоск чи два».

Зате апетити Коломойського при новій владі найсерйозніші з усіх великих українських гравців. Поки тому ж Ахметову погрожують збільшенням ставки ренти на видобуток залізної руди і створюють обмеження для енергетичного бізнесу, Коломойський не особливо приховує зростання свого впливу на державну компанію Центренерго і навіть сподівається на отримання якоїсь сатисфакції за націоналізацію ПриватБанку.

При цьому Ігор Валерійович ще і приміряє на себе роль головного ньюсмейкера в країні, відсуваючи на другий план самого Зеленського. То в гості до Президента прийде і однією спільною фотографією породить чимало розмов у суспільстві, то замість спеціально запрошених Міли Куніс і Ештона Кутчера стане головною зіркою щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), три години відповідаючи на питання журналістів. Хоче показати, наскільки він сильний? Цілком можливо. А головне кому? У тому числі і Президенту Зеленському.

Коломойський в гостях у Пінчука на форумі YES

Найбільш показова і одночасно небезпечна для держави тут історія з Приватом. Його націоналізація стала серйозним ударом по імперії Коломойського, від якого він не оговтався досі. Розгляди в Лондоні через вимоги повернути в банк $5,5 млрд, нібито виведених з нього попередніми власниками, привели до заморожування активів Коломойського і накладення незручних обмежень - до 20 тис. фунтів стерлінгів на тиждень на особисті витрати.

Відбитися від лондонського суду бізнесмен намагається в судах українських, які розглядають справи про незаконність націоналізації Привату, і перша інстанція вже увінчалася успіхом для Коломойського. Одночасно Коломойський встиг заявити, що бачить «хороше вікно можливостей для якоїсь мирової угоди щодо Привату». Коли слова про пошук компромісу з Коломойським щодо банку підтвердив прем'єр-міністр Олексій Гончарук в коментарі Financial Times - це стало справжньою інформаційною бомбою.

Причому Гончарук прямо заявив, що обговоренням питання Привату з його колишніми власниками займається особисто Президент Зеленський і глава його офісу Андрій Богдан, в минулому, до речі, адвокат самого Коломойського. Але для України будь-які відкати на колишні позиції щодо ПриватБанку означають серйозні тертя з МВФ і західними партнерами. Вже дуже токсична тема для наших кредиторів і спонсорів. Адже де-факто Захід санкціонував і курирував націоналізацію Привату. Тому Гончарук раптово став відмовлятися від своїх слів і заявляти, що його неправильно зрозуміли або неправильно переклали, і про жодні компроміси ніхто не домовляється.

Пікантності історії з Приватом додають і події навколо колишньої глави НБУ Валерія Гонтаревої, яка керувала процесом націоналізації банку. В Україні проти Гонтаревої з'являється кримінальне провадження, яке, правда, стосується не роботи в Нацбанку, а її попередньої діяльності. Екс-глава НБУ, яка зараз проживає в Лондоні, на допити приходити не поспішає. Але прямо в столиці Великобританії на неї спочатку наїжджає автомобіль, а потім вже в Україні спалюють машину її невістки і трохи згодом - будинок самої колишньої керівниці Нацбанку.

EPA

Валерії Гонтаревій спалили будинок в Києві

Збіг? Гонтарева впевнена, що ні, і звинувачує в тиску з боку Коломойського. Бізнесмен будь-який зв'язок з такими атаками заперечує і натякає на те, що колишня чиновниця просто не хоче давати свідчення українським правоохоронцям і таким чином вибудовує лінію захисту для отримання притулку у Великобританії. Гонтарева, до слова, після пожежі обмовилася, що в Україні її більше нічого не тримає.

До речі, не поспішає повертатися в Україну й інший екс-чиновник, який перейшов дорогу Коломойському - екс-глава НКРЕКУ Дмитро Вовк. Прийнята за нього формула Роттердам+ підняла тариф на електроенергію для феросплавних заводів Коломойського, за неї ж проти самого Вовка зараз в Україні відкрито кримінальне провадження.

Перчинки інцидентам додає те, що події виникають на тлі візиту в Україну місії МВФ, яка знайомиться з новим українським урядом і аналізує його наміри. В результаті Financial Times, наприклад, в редакційній статті вже прямо пише, що успіх президентства Зеленського прямо залежить від того, чи зможе він дистанціюватися від великого бізнесу і, перш за все, від Коломойського.

Напевно, про це главі української держави говорять і представники західних держав, зокрема, під час останнього візиту в Нью-Йорк. Але чи зможе Президент оформити таке розлучення? Особливо зважаючи на роль Ігоря Валерійовича у потраплянні Зеленського на Банкову і вплив бізнесмена на нову конфігурацію влади. Коломойський контролює частину фракції Слуги народу в парламенті і депутатської групи За майбутнє, його друг очолює Міністерство внутрішніх справ. Тому якщо процес розлучення і почнуть, то буде він дуже болючим.

ОНОВЛЕННЯ СИЛОВИКІВ

Та й в цьому самому Міністерстві внутрішніх справ не все так вже й гладко. Про те, що Зеленський намагається обмежити вплив беззмінного глави МВС Арсена Авакова, відомо давно. Для цього була запущена історія з перепідпорядкуванням Президенту Національної гвардії, довгий час не узгоджувалося призначення нових заступників міністра. 24 вересня у відставку подав близький до Авакова глава Національної поліції Сергій Князєв, який займав цю посаду два з половиною роки. Напередодні була поширена інформація, що його колишня дружина перевезла через західний кордон близько 650 тис. євро готівкою.

Офіційно до екс-дружини претензій ні в українських, ані в польських митників не виникло, а Князєв назвав скандал інформаційною атакою і політичним тиском. Навряд чи такий інформаційний прийом міг збити з ніг чиновника, який не пішов у відставку ні після вбивства активістки Катерини Гандзюк, ні після того, як його підлеглі вбили маленького хлопчика в Київській області, ні після інших куди більш гучних скандалів.

Сергій Князєв більше не глава Нацполіції, але залишився радником Авакова - "своїх не кидають"?

Цікаво інше: відразу після відставки Князєва Авакову таки узгодили призначення заступників. Спочатку йшлося про те, що серед них може бути його наступник або представник Зеленського, але в підсумку там виявилися переважно особисто віддані Авакову люди. Перший заступник - Сергій Яровий, який працював на цій же посаді в лютому 2017 року, серед заступників - Антон Геращенко - персональна «говірлива голова» Авакова, буде відповідати за зв'язки з іншими держорганами і парламентом. Тобто Князєв став розмінною монетою за лояльних заступників у міністерство? Не відкидається.

Водночас говорять, що Князеву самому нав'язували незручних заступників, через що він і збунтувався. Новим главою поліції уряд вже призначив Ігоря Клименка. Людиною Зеленського його назвати не можна. Протягом останніх двох років він був заступником Князєва, відповідав за кадри, людина із системи і виходець з Харкова, рідного міста Авакова. Чи стане поліція тепер менш керована з боку міністра і більш лояльна Президенту? Подивимося.

При цьому МВС так і залишається чи не останньою правоохоронною структурою, яку ще не підпорядкував собі Зеленський. В прокуратуру Президент призначив свою людину Руслана Рябошапку, а недавно депутати наділили його практично необмеженими повноваженнями зі звільнення і призначення прокурорів.

EPA
Руслан Рябошапка - Володимир Зеленський називає його "100% своїм" Генпрокурором

Ідуть розмови про перезапуск Нацагентства із запобігання корупції - спеціальний законопроект вже на розгляді парламентського комітету. Не проти зробити більш лояльним Зеленський і НАБУ. Нещодавно навіть флешмоб запустив, запропонувавши всім українцям телефонувати на гарячу лінію агентства і повідомляти про корупцію. Ось тільки чи то забув, чи то спеціально промовчав, що НАБУ займається не простим хабарництвом, а тільки злочинами топ-чиновників. Зрозуміло, що гарячу лінію агентства тут же завалили зверненнями, що абсолютно не стосуються його підслідності.

Зате тепер у суспільстві можна створити завищені очікування і думку, що «ми телефонуємо, повідомляємо, а ці дармоїди не працюють». З якістю промо в оточення Зеленського проблем немає. Ось тільки закордонне лобі НАБУ ніхто не скасовував, Захід може дуже жорстко і боляче відреагувати на втрату незалежності антикорупційними органами, в розвиток яких він уже так багато вклав.

І, до речі, за кордоном ще один шторм сформувався: з історії із телефонним дзвінком. Передвиборна президентська кампанія, яка стартувала в США, буде сильно впливати на внутрішні українські справи, така ось справа.

ТЕГИ: КоломойскийАваковВладимир Зеленский
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах