Верховна Рада прийняла закон, який змінює форму управління Національним агентством з питань запобігання корупції і зобов'язує представників Офісу президента показати свої декларації.
Не формулою Штайнмайера єдиною. Верховна Рада ударно попрацювала в середу, 2 жовтня, і прийняла низку важливих законопроектів.
Корреспондент.net проаналізував, за що голосували депутати.
Нове НАЗК
Верховна Рада прийняла закон, який змінює форму управління Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).
Згідно зі змінами, керувати діяльністю НАЗК замість членів буде голова, якого призначає і звільняє Кабінет Міністрів. Отже, форма управління НАЗК буде змінена з колегіальної на одноосібну.
У законі прописано вимоги і обмеження для претендентів на посаду голови Нацагентства. Його будуть призначати на чотири роки. Одна і та ж особа не може займати цю посаду двічі поспіль, а однією з підстав для звільнення буде висновок комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК про неефективність такої діяльності. Глава агентства зможе призначити собі трьох заступників.
Закон вступає в силу на наступний день після публікації. З набуттям чинності цього закону достроково припиняються повноваження членів НАЗК, керівництва його апарату, членів громадської ради при агентстві.
Протягом двох місяців Кабінет Міністрів буде забезпечувати проведення конкурсу з відбору голови НАЗК. При цьому протягом п'яти робочих днів з дня набрання законом чинності Кабмін призначає тимчасово виконуючого обов'язки голови НАЗК.
Велику кількість змін пропонується внести й у закон Про запобігання корупції.
Його дію поширено на посади в Офісі президента України, яких призначає і звільняє глава держави, а також на посади патронажної служби, згідно із законом Про державну службу, і на помічників суддів.
Держфінансування партій
У цьому ж законопроекті також міститься норма про скасування державного фінансування партій, які не подолали 5%-ий поріг на виборах до Верховної Ради. Раніше було 2%.
Так що тепер держфінансування не отримають Партія Шарія, партія Свобода, Радикальна партія Олега Ляшка, Українська стратегія Гройсмана, Опозиційний блок.
Крім того, зміни передбачають скорочення обсягів державного фінансування політичних партій.
Якщо раніше цей обсяг визначався за формулою "дві сотих від мінімальної заробітної плати, помножені на загальну кількість виборців по багатомандатному виборчому округу на останніх виборах в Раду", то тепер коефіцієнт зменшено до однієї сотої.
Державне фінансування політичних партій вводилося в Україні як елемент боротьби з політичною корупцією і виведення політсил з-під контролю олігархів, проте, врешті-решт, ця практика підпала під значну критику.
Петиція на сайті президента із закликом скасувати або призупинити фінансування партій з держбюджету влітку зібрала понад 25 000 підписів.
Велика приватизація
У вівторок депутати більшістю голосів скасували закон Про перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації. У ньому згадувалися близько тисячі об'єктів, що перебувають у державній власності.
Крім того, прийнятий закон вносить зміни в закон Про приватизацію державного та комунального майна.
У новій редакції йдеться, що приватизації не можуть підлягати об'єкти спортивної інфраструктури, підприємства з виготовлення і ремонту озброєння, а також об'єкти, розташовані на тимчасово окупованих територіях (до моменту, поки Україна не відновить контроль над ними).
Ухвалення закону - крок до масштабної приватизації об'єктів державної власності, яку раніше анонсували президент Володимир Зеленський і прем'єр Олексій Гончарук.
У програмі уряду, оприлюдненій на сайті парламенту, йдеться, що в найближчі роки влада має намір ліквідувати більше тисячі збиткових держпідприємств, ще сотні - приватизувати.
Земля
Рада включила до порядку денного сесії урядовий законопроект Про скасування мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель.
Ним пропонується з 1 жовтня 2020 року скасувати заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. Можливість купувати землю буде в українських фізичних і юридичних осіб, територіальних громад і держави.
Законопроектом передбачено переважне право орендаря на покупку землі.