У неділю, 6 жовтня, акції "Ні - капітуляції" проти "формули Штайнмаєра" і відведення українських військ від лінії розмежування на Донбасі пройшли в десятках українських міст і за кордоном.
В Україні пройшли наймасштабніші протести з часів Революції гідності. Протестували люди проти домовленостей з Росією з приводу врегулювання конфлікту на Донбасі. Але разом з тим протести можна назвати і антиурядовими, адже в неприйнятних домовленостях протестувальники звинувачували нову владу.
Корреспондент.net стежив за акціями протесту.
Масовий протест
У Києві на Майдані Незалежності на акцію Ні - капітуляції зібралися понад 10 тисяч осіб.
Приводом для проведення заходу активісти назвали протидію "будь-яким спробам влади прийняти рішення, які приведуть до поразки у війні з Росією, як "формула Штайнмаєра", особливий статус для Донбасу".
У заході не використовували партійну символіку, а тільки українські прапори, плакати і великий банер "Ні - капітуляції". На плакатах написи: "Заради чого проливалася кров?", "Ні - капітуляції", "Ні - амністії", "Слуго, виходь, народ прийшов", "Краще біжі-ть", "Сюди йди, розбійнику", "ЗЕмократуру геть", плакат з фото Віктора Януковича і словами: "Вово, тікай".
Прийшов на акцію і п'ятий президент України Петро Порошенко.
EPA
За результатами віче його організатори зачитали підсумкове звернення, в якому наполягають на недопущенні капітуляції України перед російською агресією і закликають, зокрема, не допустити прийняття жодних рішень, які б викликали здачу українських інтересів.
Після акції на Майдані колона рушила до Офісу президента, а потім до будівлі Кабінету Міністрів і Верховної Ради.
"Зелю геть!" і "Вову в Ростов!" - сотні людей, які скандували ці гасла - це явно нова картинка для української політики.
Схожі, але менш численні акції під загальною назвою "Ні - капітуляції" пройшли практично в кожному обласному центрі України.
У Харкові основною вимогою учасників акції було скликання позачергової сесії Харківської облради і підписання звернення до президента України про неприпустимість впровадження особливого статусу Донбасу і відведення українських військ від лінії розмежування.
Відставка Богдана
Офіс президента ніяк не відреагував на акцію протесту, хоча раніше Зеленський заявляв, що чує протестувальників. Замість реакції глава Офісу президента Андрій Богдан на своїй сторінці в Facebook розмістив скріншоти листування про нібито оплату учасникам мітингу.
У відповідь на це Учасники акції Ні - капітуляції зажадали відставки глави Офісу президента.
"На наступному тижні ми почнемо акції під Офісом президента з вимогою негайної відставки цієї людини. Ця людина такими постами провокує зараз громадянський конфлікт. Він провокує нас на конфлікт. Ця людина зараз невідомо чиї завдання виконує, кидаючи такі заяви. У нього сидить Портнов, який керує вже в ручному режимі судами, який керує ДБР... Для нас це принципове питання. Якщо Зеленський у своєму ролику сказав, що він чує нас, нехай почує. І це не якась ефемерна формула, а конкретне прізвище і конкретна вимога. До 14 жовтня ми очікуємо чіткої заяви про неприпустимість капітуляції, підтримки всіх позицій, висловлених резолюцією нашого віче, а також відставки Богдана", - заявив з імпровізованої сцени один з учасників акції.
До чого це призведе
Акції протесту українців допоможуть президенту України Володимиру Зеленському в переговорах щодо Донбасу, вважає науковий керівник Фонду Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва Олексій Гарань.
На його думку, в офіційного Києва не так багато козирів для того, щоб протистояти спільному тиску лідерів країн-учасниць Нормандського формату і президента США Дональда Трампа.
«Всі вони намагаються скористатися щирим бажанням нового президента досягти миру і тими хронологічними рамками, які ми самі для себе чомусь ставимо. І тому будуть намагатися досягти дипломатичного прориву, насамперед, за рахунок України. Одним з наших козирів є громадська думка, яка наразі не підтримує такі поступки (в тому числі й електорат "Слуги народу"!)», - зазначає Гарань.
EPA
Він переконаний, що другий козир - це мирні акції протесту в Україні. «Давайте згадаємо, що в 2015-2016 роках Захід намагався проштовхнути закріплення в Конституції України "особливого статусу" і прискорити вибори в ОРДЛО*. Але зіткнувся з широкою опозицією цим планам в парламенті, поза парламентом (у тому числі, трагічними подіями під Радою 31 серпня 2015 року), позицією експертного середовища та громадян. І це дало можливість Києву переконати Захід, що не варто просувати ці ідеї, якщо це призведе до внутрішньополітичної дестабілізації в Україні», - нагадав експерт.
«Тому внутрішня критика "формули Штайнмаєра" і дій Зеленського насправді дає президенту України кращі можливості для того, щоб відстоювати інтереси України в Нормандському форматі. Це створює кращі переговорні можливості! Звичайно, я б не хотів, щоб будь-які акції протесту вилилися в спалення шин, насильницьке або ненасильницьке протистояння (Майдан-3), тому що Путін зацікавлений у політичній дестабілізаціїв Україні», - вважає представник Фонду Демократичні ініціативи.
Головною помилкою команди президента Володимира Зеленського, на думку політтехнолога Бориса Тізенгаузена, стала відсутність підготовки суспільства до імплементації "формули Штайнмаєра".
"Зараз я не бачу передумов для третього Майдану - пояснює він. - Немає глобальної підтримки людей, оскільки немає конкретного факту "зради". Ніхто не розуміє, що станеться, коли почнуть відводити озброєння".
У той же час, експерт не виключає, що новий закон про особливий статус Донбасу може викликати хвилю протестів. Але влада, швидше за все, широкому загалу до переговорів у "нормандському форматі" їх покаже.