У Києві й низці українських міст традиційні патріотичні марші на 14 жовтня перетворилися на акцію Ні капітуляції.
Святкування Дня захисника України в цьому році вийшло особливо політизованим. До традиційної ходи націоналістів додалася акція Ні капітуляції. У підсумку, вийшов своєрідний антиурядовий протест, який закінчився навіть висуненням ультиматуму владі.
Корреспондент.net стежив за акціями 14 жовтня.
Хода з добавкою
На акціях протесту на 14 жовтня зібралася різношерста публіка: націоналістичні політичні сили, ветерани війни на Донбасі, опозиційні політики, інтелігенція.
Марш розпочався біля пам'ятника Тарасу Шевченку, де пройшло віче, після якого колона рушила по бульвару Шевченка в напрямку до Хрещатика. Кінцевою точкою маршу стала вулиця Банкова, де розташовано Офіс президента України.
Учасники тримали великий банер "Ні капітуляції", запалили фаєри, скандували "Зелю геть!".
Ультиматум
Лідер партії Національний корпус Андрій Білецький на акції заявив, що учасники маршів Ні капітуляції дають владі 10 днів, щоб на законодавчому рівні затвердити всі вимоги активістів щодо невідведених українських військ від лінії розмежування.
"Тоді ми даємо цим людям, які сьогодні називаються владою, ми даємо їм недовгий термін - десять діб. Якщо за цей час всі вимоги Штабу Опору капітуляції, руху Опору, не будуть у повному обсязі гарантовані на законодавчому рівні, то ми говоримо їм прості речі: час маршів минув", - підкреслив Білецький.
"Якщо влада не чує, то треба переходити, отож, треба переходити до інших дій. Тут виступали хлопці-добровольці, і ми вже маємо прямий контакт. Якщо влада буде десь відводити, то я можу відповідально дати слово всім, що сотні і тисячі добровольців зайдуть на будь-яку розведену територію і будуть утримувати там наші землі", - заявив Білецький.
Вимоги протестувальників:
заборона введення особливого статусу для "ЛДНР" та інших регіонів України;
заборона на введення амністії для сепаратистів, заборона на відведення українських військ від лінії розмежування;
заборона на будь-які недержавні воєнізовані формування на території ОРДЛО;
заборона проведення виборів у будь-які органи влади і самоврядування до отримання повного контролю на всій лінії українсько-російського кордону.
Реакція влади
Ще перед початком акції на 14 жовтня президент Володимир Зеленський закликав її учасників не піддаватися на "провокації тих, хто дуже хоче створити красномовну картинку для російського телебачення".
На своєму прес-марафоні він пов'язував акції протесту з активністю свого попередника - Петра Порошенка.
Керівник Офісу президента Андрій Богдан раніше називав акції проплаченими. А голова фракції Слуга народу в парламенті Давид Арахамія заявив, що його знайомим ветеранам пропонували по тисячі гривень за участь у протестах. Однак пізніше він вибачився, мовляв, не хотів образити тих, хто прийшов на акції з ідеологічних міркувань.
Будуть рости?
"Українське суспільство не сприймає як того, що написано у формулі Штайнмаєра, так і того, що написано в Мінських домовленостях. Тільки-но справа піде далі заяв і декларації намірів, коли почнеться впровадження рішень, протест рахуватиметься не 10, 20, 30 тисячами осіб. На вулиці вийдуть сотні тисяч громадян", - прогнозує політолог Михайло Басараб, який сам бере участь в акціях.
На думку політолога, владі вигідно зараз зв'язати акції з командою Порошенка, щоб звузити потенційну кількість прихильників протесту.