RU
ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Що в Україні із забрудненням повітря? - DWСюжет

Українська служба DW, 23 жовтня 2019, 09:30
0
766
Що в Україні із забрудненням повітря? - DW
Фото: DW
Київ чи Пекін? Українську столицю оповило смогом

Над українськими містами, зокрема і над Києвом, уже кілька днів стоїть смог. Метеорологи запевняють, що рівень викидів у повітря у нормі. DW з'ясовувала, що відбувається.

Смог, що вкрив Київ протягом кількох останніх днів, не на жарт стурбував столицю. У соцмережах останніми днями ширилися дані інтерактивної карти забруднення від проекту громадського моніторингу якості повітря Managing Air Quality київської міської ініціативи Kyiv Smart City та проєктів Eco City та SaveEcoBot.

Вони вказували на серйозне забруднення повітря у Києві та області протягом останніх п'яти діб. Зокрема, датчики громадських проектів зафіксували перевищення за дрібнодисперсним пилом фракцій 2,5 і 10 мікронів (так звані PM 2.5 і PM 10). Саме ці дисперсні частки утворюються від спалювання, зокрема вугілля, листя, палива в автомобілях тощо. "Ця фракція пилу у 2,5 мікрона надзвичайно маленька і проникає у всі наші органи, навіть до мозку та судин. Останніми днями ми бачимо різке підвищення концентрації цих частинок загалом по Україні та у Києві. Всі наші станцій відображають суттєвий сплеск", - сказала DW учасниця громадської ради при міністерстві енергетики та захисту довкілля України, співзасновниця проекту SaveEcoBot Ірина Чериш.

 Дані громадського моніторингу активно поширювали у соцемережах

За її словами, громадський проект агрегує дані з понад 500 різних точок. Вони включають і дані зі станцій органів місцевого самоврядування. "Кілька днів тримається туман. Тому ці дисперсні частки від спалювання затримуються у приземному шарі атмосфери і утворюється смог. Людина відчуває це сильно, оскільки ці частки знаходяться постійно на рівні її дихання", - пояснила Черниш.

Офіційна позиція: все під контролем

У Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського також підтверджують, що осінні погодні умови, зокрема тумани, можуть сприяти накопиченню таких речовин. Але за їхніми спостереженнями, високого рівня забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю, тобто чадним газом, у містах над територією України не виявлено. "За даними спостережень мережі гідрометеорологічних організацій, концентрації оксиду вуглецю останніми днями залишались у своїх звичних параметрах. Зокрема, у Києві максимальні разові концентрації оксиду вуглецю на стаціонарних постах коливались у межах 0,4-1,0 гранично допустимої норми, у Вінниці - 0,3-0,4, у Харкові - 0,3-0,8, у Кропивницькому - 0,6", - йдеться у повідомленні обсерваторії.

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) також запевняють, що "смертельно небезпечних" показників немає. "Є перевищення, вони завислі, вони перебувають в місті. Але того щоб запаморочення і летальні випадки… такої небезпеки немає",- заявив на брифінгу у понеділок, 21 жовтня, начальник відділу природокористування та контролю управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Савченко.

 Найважче зараз метеозалежним та людям з хворобами дихальних шляхів

У міністерстві енергетики та захисту довкілля України також радять не панікувати, оскільки такі погодні перепади температур, які викликають туман, відбуваються впродовж року, але здебільшого восени палає листя і торф'яники, а це призводить до накопичування забруднюючих речовин у нижніх шарах атмосфери.

Водночас директор "Укргідрометцентру" Микола Кульбіда у вівторок, 22 жовтня, підтвердив, що у п'ятьох українських містах концентрація оксиду вуглецю перевищила гранично допустиму. "У Дніпрі, Кам’янському, Кривому Розі, Львові і Одесі відбулось перевищення гранично допустимої концентрації, але таке перевищення є характерним для такого осіннього періоду, і нічого надзвичайного немає", - заявив Кульбіда.

Активісти про "мазохічну звичку" палити листя

Громадські активісти підтверджують, що спалювання сухостоїв та опалого листя восени є "мазохічною звичкою" у народі. Попри те, що це тягне за собою адміністративну відповідальність і є порушенням низки правил у сфері благоустрою населених пунктів та тягне за собою штраф на суму від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто від 340 до 1360 гривень для приватних осіб. "На жаль, держава не працює над тим, аби підвищити штрафи і посилити відповідальність за порушення законодавства у збережені атмосферного повітря і не запобігає такому забрудненню", - критикує Ірина Черниш.

Натомість у міністерстві енергетики та захисту довкілля України радять виявляти відповідальність і викликати поліцію чи Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Саме ці відомства відповідають за дотримання законодавства у сфері охорони атмосферного повітря.

Кому вірити?

У міністерстві енергетики та захисту довкілля України DW заявили, що довіряти громадському моніторингові забруднення повітря не варто, бо дані беруться з несертифікованого в Україні обладнання. Натомість там визнають, що державні заміри робляться ще за радянською методологією та на радянському обладнанні.

Активісти зауважують, що громадський моніторинг забруднення повітря покликаний зафіксувати і вказати державі на наявність проблеми. До того ж, влада взяла на себе і зобов’язання з імплементації європейських директив щодо якості повітря відповідно до угоди про Асоціацію з ЄС. Поки, однак, організація та методологія моніторингу якості атмосферного повітря стандартам ЄС не відповідає.

Слід зазначити, що і у багатьох європейських мегаполісах рівень забруднення повітря теж часто перевищує норми. Найкритичніша ситуація у польських містах Кендзежин-Козьле, Катовіце, а також в окремих місцевостях Чехії та на півночі Італії, повідомляють активісти "Greenpeace" з посиланням на дані Європейської агенції довкілля. Водночас у Європі ситуація у цілому краща, ніж в Азії, зокрема у Китаї.

Аналітик київського аналітичного центру CEDOS Іван Вербицький вважає, що якісний моніторинг якості повітря в Україні конче необхідний, оскільки спалюванням листя забруднення в країні не обмежуються. За його словами, теплові станції та велика кількість автомобілів з низьким класом фільтрації вихлопних газів також несуть загрозу, однак не маючи відкритих даних моніторингу забруднення, неможливо довести їхньої шкоди. "У Києві третина жителів столиці має автомобіль і їздить на ньому не лише на вихідних, а й щодня,оскільки тут погано розвинена система громадського транспорту і знайти альтернативу автомобілю складно. Тому всі їдуть і забруднюють, але шкоду довести важко", - каже Вербицький.

У серпні цього року український уряд розробив постанову здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. Документ передбачає створення сучасного державного моніторингу та системи управління якістю атмосферного повітря.

Поки ж спеціалісти радять людям з хворобами дихальних шляхів та метеозалежним зачиняти вікна, а на вулицю виходити у захисних масках або ж обзавестися респіратором із замінними фільтрами.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: тумансмогметеорологиКиїв
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах