Партія Європейська солідарність провела рокіровку в своїй команді у Верховній Раді, Ірину Луценко, яка мала проблеми зі здоров'ям, замінив Володимир В'ятрович.
У Верховній Раді сталася непересічна подія - добровільне складання мандата. Для українського парламенту це велика рідкість, тому кожен подібний випадок неодмінно входить в історію. Першою самостійно відмовитися від своїх повноважень в Раді 9 скликання вирішила представниця Європейської солідарності Ірина Луценко.
Ще більше уваги привернула фігура депутата, який замінив її. У Раду пройшов екс-глава Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. Причому для цього потрібна була особлива махінація.
Корреспондент.net згадує, чим знаменитий В'ятрович та як його зустріли в Раді.
Операція заміна
Ірина Луценко пояснює свою відмову від мандата проблемами зі здоров'ям. Її чоловік, екс-генпрокурор Юрій Луценко говорив, що у дружини проблеми з серцем, тому вона не може максимально працювати в парламенті.
Луценко обрали до Ради за партійним списком Європейської Солідарності. Наступною за списком до парламенту повинна була зайти Наталія Бойко - екс-заступник міністра економіки. Але вона відмовилася від мандата, що відкрило шлях до парламенту Володимиру В'ятровичу.
Зараз Бойко - член наглядової ради НАК Нафтогаз. Делегував її туди Кабінет Міністрів. За словами Бойко, вона відмовилася від мандата заради того, щоб продовжити працювати в енергетиці, а рішення прийняла вже дуже давно, і для близьких і колег «воно не було новиною».
"Ми тільки на дуже ранньому етапі реформування енергетичних ринків. Ми ще не завершили реформу державних підприємств. Тільки почали напрацювання спільного плану для енергетики і клімату. Нам ще потрібно знайти ефективні механізми для досягнення енергетичної незалежності. Нам потрібно зміцнювати основи енергетичної безпеки. Нам потрібно відстоювати місце України в геополітичній грі - як в боротьбі проти «Nord Stream 2", так і в збереженні транзиту і посиленні ролі в регіоні», - зазначила Бойко.
В'ятрович від мандата відмовлятися не став і вже встиг заявити про свої плани в парламенті. Він запевнив, що не піде на жодні компроміси щодо національних інтересів.
"Я йду в політику заради того, щоб Україна була рідною домівкою, в якій живеш в достатку і куди з радістю повертаєшся. Щоб наші діти спілкувалися між собою українською, не нехтуючи іноземними мовами, знали нашу історію, не спотворену через кордони, і з упевненістю дивляться у своє майбутнє, не затьмарене ні війною, ні здачею країни", - заявив В'ятрович.
"Іду, щоб будувати український світ і зупиняти "русский мир"", - резюмував він.
Зустріли пранком
Незабаром після того, як депутатство В'ятровича стало очевидним, він опублікував повідомлення, яке прийшло йому на телефон. Майбутній нардеп вважав, що автор повідомлення депутат від Слуги народу Максим Бужанський.
Текст повідомлення нецензурний: "Привіт, колего майбутній, дивись, давай без провокацій, якщо ти відкриєш в мою сторону свій рот, я відразу буду бити в ї***о, я тебе попередив, я таких, як ти, бандерівських п** *в ї***в і буду ї***и, ти зрозумів?".
Пізніше Бужанський спростував інформацію про те, що він щось писав В'ятровичу. У підсумку виявилося, що нового депутата такими обзиваннями намагався розіграти пранкер Джокер.
Хоча Бужанський до В'ятровича явно "не рівно дихає". При розгляді питання про добровільне складання мандата Іриною Луценко, Бужанський присвятив В'ятровичу цілий виступ з трибуни Ради. Нардеп звинуватив у тому, що депутатом стане В'ятрович прем'єр-міністра Олексія Гончарука.
"Щоб у парламент зайшов замість неї Володимир В'ятрович, ця Наталя Бойко зняла свою кандидатуру і раптом виявилася радницею нашого прем'єр-міністра. Скажіть мені, це те, що ви обіцяли своїм виборцям, що ви замість пані Луценко заведете радницю до прем'єр-міністра, щоб В'ятрович зайшов в Раду?" - сказав Бужанський.
"Нехай наш прем'єр-міністр пам'ятає, хто делегував його до влади і що ми обіцяли нашим виборцям: ні В'ятровичу в Раді", - резюмував "слуга народу".
Але В'ятровичу в Раді таки бути.
Чим відомий В'ятрович
У першу чергу, В'ятровича знають як переконаного прихильника і одного з авторів декомунізації, в рамках якої по всій країні перейменовували вулиці, села і міста.
В'ятрович - історик. 25 березня 2014 року він був призначений директором Українського інституту національної пам'яті. У 2008-2010 роках очолював Архів СБУ і розсекречував колишні архіви КГБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету.
Він є автором і співавтором чотирнадцяти книг з історії визвольного руху та Другої світової війни. Викладав в Українському католицькому університеті і Києво-Могилянській академії, очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу Тюрма на Лонцького.
У 2015 році саме Український інститут національної пам'яті спільно з партнерами розробив 4 законопроекти, які увійшли в історію як декомунізаційне законодавство.
У вересні 2019 року новий Кабінет Міністрів звільнив В'ятровича з Інституту національної пам'яті. Історик встиг запустити серію блогів на ютуб-каналі інституту, але тепер відправиться в парламент.
Раніше В'ятрович часто ставав героєм скандалів. Він пропонував скасувати святкування 8 березня і 9 травня. Багато сварився з поляками. У липні 2016 Сейм Польщі проголосував за резолюцію Про встановлення 11 липня Днем пам'яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА. В'ятрович назвав це рішення про визнання Волинської трагедії "геноцидом" історичним непорозумінням. На початку 2018 року В'ятрович ще раз опинився в центрі скандалу навколо польської позиції щодо діяльності УПА. У ніч на 1 лютого польський Сенат проголосував за зміни в закон про Інститут національної пам'яті, які передбачають кримінальне переслідування тих, хто буде заперечувати "злочини українських націоналістів, вчинені щодо громадян Польщі в 1925-1950 років". В'ятрович різко критикував цей закон.
У березні 2019 року Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу "за фактом реабілітації нацизму" проти В'ятровича. На думку російських слідчих, В'ятрович заперечує "злочини військових злочинців країн гітлерівської осі" в роки Другої світової війни.
У жовтні 2019 року В'ятрович заявив, що президент Володимир Зеленський далекий від української культури і проявляє себе як "малорос". Історик вважає, що ознаки "малоросійства" Зеленського проявилися вже в тому, що в Бабиному Яру не було офіційних заходів, і Зеленський не був там у ролі президента.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet