Світ знає чимало прикладів, коли пасажирські літаки збивалися ракетами або обстрілювалися з військових літаків. Корреспондент.net згадує найприкметніші з них.
Поцілення ракетою - зараз найбільш обговорювана версія катастрофи українського літака в Ірані. Статистика збитих військовими пасажирських літаків налічує понад 30 випадків. І трагедія літака МАУ може доповнити цей список.
Корреспондент.net зібрав найзначніші випадки збивання пасажирських літаків військовими.
Перші - японці
24 серпня 1938 року японський винищувач обстріляв літак Douglas DC-2, який знаходився в спільному управлінні Національної авіакомпанії Китаю і Pan American. З 18 пасажирів і членів екіпажу загинули 15.
Після перших обстрілів пілот сів на воду місцевої річки, а японські літаки протягом години розстрілювали пасажирський борт з повітря, поки той не затонув. Вижили тільки пілот і двоє китайських пасажирів. Серед загиблих виявилися троє китайських топ-банкірів. На борту мав бути також син президента Китаю Сунь Ятсена, який випадково полетів іншим літаком. Є версія, що саме він і мав стати об'єктом несподіваної атаки.
Болгарія проти Ізраїлю
27 липня 1955 року військові Болгарії помітили великий літак, який незаплановано опинився в повітряному просторі країни. Це був пасажирський Lockheed L-149 ізраїльської компанії El Al, що прямував з Лондона в Тель-Авів з декількома проміжними посадками. Пілоти збилися з курсу і були впевнені, що летять над Грецією.
Болгари підняли на перехоплення два винищувачі МіГ-15, які, як стверджується, наказали екіпажу негайно піти на посадку (диспетчери сусідніх країн цього наказу в ефірі не чули). А оскільки лайнер невдовзі мав покинути повітряний простір Болгарії, військові вирішили бити на ураження. Це сталося вдень, тому свідками атаки були численні жителі навколишніх сіл. Після кількох кулеметних черг літак почав знижуватися, а потім куля потрапила в бак - і він вибухнув у повітрі. Уламки впали поблизу болгарсько-грецького кордону. Усі 58 осіб на борту загинули.
Болгарія намагалася приховати наслідки своїх дій. Спочатку ізраїльських експертів узагалі не пустили в країну, і вони з грецької території спостерігали, як вантажівки вивозять уламки літака. Потім пустили, але тільки трьох.
Зрештою, Болгарія все ж була змушена визнати очевидну провину своїх військових. Пілоти обох винищувачів були засуджені: суд підтвердив, що ті "прийняли занадто поспішне рішення" - про обстріл. І тільки через вісім років болгарський уряд погодився виплатити Ізраїлю 195 тисяч доларів компенсації для родичів загиблих.
Ізраїль проти Лівії
У лютому 1973 року літак Boeing 727 авіакомпанії Libyan Arab Airlines виконував рейс з лівійського Триполі в Каїр. Над північним Єгиптом він потрапив у піщану бурю і збився з курсу. Унаслідок втрати орієнтування лайнер опинився над окупованим Ізраїлем Синайським півостровом. Йому на перехоплення відправили два ізраїльських винищувачі F-4 Phantom II.
Є дві версії подій. За однією, капітан Boeing 727 вирішив, що військові літаки тільки допомогли йому знайти шлях до аеропорту, тому він повернув на захід, коли побачив наземні орієнтири. За другою, на такий маневр він пішов через те, що між Лівією та Ізраїлем були напружені стосунки і він не хотів садити літак на військову базу.
Коли ж літак почав змінювати курс, ізраїльські винищувачі отримали дозвіл на відкриття вогню. Лайнер отримав серйозні пошкодження і розбився об дюну при здійсненні аварійної посадки. Загинуло 108 зі 113 осіб, які були на борту. П'ятьом особам, включаючи другого пілота, вдалося вижити.
Згодом керівництво Ізраїлю висловило співчуття сім'ям загиблих і виплатило їм компенсацію. Однак, більшість з них відмовилися від запропонованих виплат, оскільки це означало б "визнання Ізраїлю".
СРСР проти Кореї
Радянські винищувачі двічі збивали корейські літаки, які залітали в повітряний простір СРСР. Найбільш масштабним виявився другий випадок - 1 вересня 1983 року. Літак Korean Air Lines залетів у повітряний простір СРСР. Ніхто з 269 членів екіпажу і пасажирів, які знаходилися на борту, не вижив. Серед загиблих був конгресмен США Ларрі Макдональд. Лайнер розстріляв винищувач Су-15 після того, як він двічі входив у повітряний простір Радянського Союзу.
Уламки літака знайшли тільки через два місяці радянські водолази. При цьому СРСР, США, Японія і Південна Корея шукали їх окремо одне від одного. Збиття літака погіршило відносини між країнами. СРСР ніяких компенсацій не виплачував і взагалі аж до кінця свого існування відмовлявся взяти на себе відповідальність за падіння літака. Спочатку влада СРСР стверджувала, що не знає про інцидент, а потім заявила, що було збито шпигунський, а не пасажирський лайнер.
Підсумки розслідування були опубліковані в 1993 році. Міжнародна організація цивільної авіації прийшла до висновку, що Boeing 747-230 потрапив у повітряний простір СРСР через навігаційну помилку і був збитий, оскільки його прийняли за розвідувальний літак.
Іран
3 липня 1988 року зі екранів радарів зник літак Iran Air 655, що летів з Тегерана в Дубай з посадкою в приморському місті Бендер-Аббас.
На той час у Перській затоці чергував американський крейсер, який захищав нафтові танкери. Він випустив по авіалайнеру зенітну ракету класу земля-повітря, від чого той розвалився на частини і впав у море. На борту Airbus A300 було 290 осіб, усі вони загинули.
США юридично так і не визнали свою провину, хоча й не заперечували, що саме їхня ракета збила літак. Лише в 1996 році Іран і США підписали угоду про врегулювання претензій. США так і не перепросили в Ірану формально за дії своїх військових, але погодилися виплатити родичам загиблих 61,8 мільйона доларів, по 213 тисяч за кожного пасажира збитого рейсу.
Український досвід
У 2001 році Україна помилково збила лайнер Ту-154 авіакомпанії Сибір на рейсі Тель-Авів - Новосибірськ. Тоді постріл комплексу С-200 під час навчань на кримському полігоні Опук помилково захопив як ціль пасажирський лайнер, убивши 78 осіб.
Незважаючи на очевидність доказів, українське Міноборони спочатку взагалі заперечувало свою причетність до трагедії. Згодом уряд визнав, що "літак міг бути поцілений ракетою", але юридично Україна досі не визнала себе винною. А 26 грудня 2003 року Росія і Україна підписали договір Про врегулювання претензій, за яким Україна виплачує родичам загиблих по 200 тисяч доларів без визнання юридичної відповідальності - як компенсацію "з доброї волі".
При цьому Україна відмовилася компенсувати збитки авіакомпанії, яка втратила літак. Господарський суд Києва відмовився задовольнити позов авіакомпанії Сибір до Міноборони, ухваливши, на базі висновків українських експертів, що потрапляння ракети в літак не було доведено.
MH17
17 липня 2014 року Boeing 777-200ER компанії Malaysia Airlines вилетів з Амстердама і прямував до Куала-Лумпур. На його борту було 283 пасажири (серед них 80 дітей) і 15 членів екіпажу.
Неподалік міста Торез Донецької області в літак влучила ракета ЗРК Бук, після чого лайнер упав. Згідно з міжнародним розслідуванням, ракета була випущена з російської установки. Незалежні дослідники стверджують, що ЗРК Бук належав 53-ій зенітній ракетній бригаді з Курська (Російська Федерація). 24 травня 2018 року влада Австралії і влада Нідерландів офіційно звинуватили Росію в катастрофі літака. Москва заперечує свою причетність.