Президент Володимир Зеленський на Мюнхенській конференції з безпеки озвучив ідею спільного патрулювання окупованих нині територій з представниками ОБСЄ та незаконних збройних формувань.
Про хорватський сценарій для врегулювання конфлікту на Донбасі в Україні говорять дуже давно. Нову хвилю обговорення викликала заява президента Володимира Зеленського про спільне патрулювання окупованих нині районів Луганської та Донецької областей силами ЗСУ, ОБСЄ та місцевої поліції.
То про який же хорватський сценарій йдеться?
Війна в Хорватії
Після оголошення 25 червня 1991 року Хорватією незалежності сербське населення Хорватії намагалося створити свою державу на її території, щоб не виходити зі складу Югославії. Хорватією це було розцінено як спроба включення територій Хорватії до складу Сербії. У 2007 році Міжнародним трибуналом по колишній Югославії було доведено, що лідер Республіки Сербської Країни Мілан Мартич мав домовленість із Слободаном Мілошевичем про приєднання РСК до колишньої Союзної Республіки Югославія і створення "єдиної сербської держави".
Спочатку війна велася між силами Югославської народної армії, хорватськими сербами і хорватськими поліцейськими. Керівництво Югославії силами федеральної армії спробувало зберегти Хорватію у складі країни. Під час розпаду країни на території Хорватії було створено самопроголошену державу сербів - Республіка Сербська Країна. Потім почалася боротьба між хорватською армією та армією країнських сербів. У 1992 році було підписано угоду про припинення вогню, і було визнання Хорватії як суверенної держави.
До Хорватії були введені миротворчі війська ООН, внаслідок чого конфлікт набув уповільнений, осередковий характер. У 1995 році армія Хорватії провела дві великі наступальні операції, в результаті яких значна частина території РСК перейшла під хорватський контроль. Війна закінчилася підписанням Ердутської і Дейтонської угод, згідно з якими Східна Славонія була включена до складу Хорватії в 1998 році. Конфлікт супроводжувався взаємними етнічними чистками сербського і хорватського населення.
В результаті війни Хорватія здобула незалежність і збереження своєї територіальної цілісності. У Хорватії для позначення конфлікту використовується термін Вітчизняна війна, рідше використовується термін Сербська агресія. У Сербії найчастіше цей конфлікт називають Війна в Хорватії або Війна в Країні.
Мирний сценарій
Коли говорять про мирний хорватський сценарій і аналогіїю з ідеєю спільного патрулювання, то йдеться про ідею спільного патрулювання, яка колись була реалізована в хорватському місті Вуковар, в рамках врегулювання конфлікту в Хорватії. У 1991 році Вуковар став ареною запеклого бою між хорватами, що боролися за незалежність, і підрозділами Югославської народної армії. Після тримісячної облоги солдати ЮНА взяли Вуковар, практично зруйнувавши місто. Протягом 18 - 21 листопада 1991 року військовослужбовці ЮНА і сербські добровольці влаштували так звану Вуковарську різанину - масову страту хорватських військовополонених на території місцевого госпіталю.
Кількома роками пізніше, після ліквідації хорватською армією сепаратистського анклаву Сербська Країна, почалася мирна реінтеграція Вуковара до складу Хорватії. В рамках цих процесів Хорватія провела амністію для учасників бойових дій, а також була організована так звана перехідна поліція, в якій серби і хорвати служили на паритетних засадах. Вони й організували спільне патрулювання вулиць міста. Цікаво, що в перехідній поліції повинні були служити люди, які не брали участь у бойових діях.
Мирне повернення Вуковара слід вважати успішним, але криваві події 1990-х там ніхто не забув. Відомий, наприклад, інцидент 2013 року, коли хорватські жителі Вуковара в знак протесту збивали зі стін будівель таблички сербською мовою.
Військовий сценарій
Однак варто пам'ятати, що мирному врегулюванню в Хорватії передувала військова операція.
4 серпня 1995 року хорватська армія почала операцію Буря, яка тривала кілька днів і завершилася ліквідацією самопроголошеної "республіки" Сербська Країна.
Всього за 84 години був відновлений хорватський конституційно-правовий порядок на всіх захоплених сербськими сепаратистами територіях, крім східної Славонії. В операції брали участь близько 200 тисяч хорватських військових.
Напередодні наступу президент Хорватії Франьо Туджман виступив зі спеціальною заявою, в якій підкреслив, що спроби мирного вирішення конфлікту провалилися, тому для відновлення суверенітету Хорватія змушена почати військові дії.
Відмінності від українського конфлікту
Збройний конфлікт між сербами і хорватами носив етнічний характер, в Україні цього немає.
Ердутськими угодами, укладеними вже після військової операції, Хорватії пропонувалося створення міжнародної адміністрації у спірних районах, яка спирається на контингент миротворчих сил у кількості 5 тисяч осіб. Також передбачалося роззброєння незаконних формувань, організація виборів. І організація спільного патрулювання, спільних поліцейських сил, які повинні забезпечити проведення виборів.
Вибори на окупованих територіях Хорватії відбулися тільки через два роки після демілітаризації, деокупації.
"А що нам пропонують? А нам пропонують: давайте виставимо спільне патрулювання на проблемній ділянці російсько-українського кордону, за спиною цих спільних патрулів буде 40 тисяч учасників незаконних збройних формувань з числа бойовиків 1-го і 2-го армійського корпусу, що не буде громадянської компоненти у вигляді тимчасової адміністрації, що спирається на військовий контингент миротворців, - і після цього ми проведемо вибори", - зазначає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.