В Україні, якщо хто не помітив, ще й реформа освіти йде повним ходом. І батьки школярів раптово виявили, що кількість випускних і старших класів у школах різко скоротилася.
Починалося все ніжно: з 2020-2021 навчального року середні школи планувалося розділити на три - початкову, середню і академічні ліцеї. У Міністерстві освіти заявляють, що це робиться на благо дітей, та й хто б сумнівався. Ось тільки батьки чомусь б'ють на сполох, пише Ольга Байвидович у №5 Журналу Корреспондент.
Мама школяра, у минулому журналіст, а нині медіаконсультант Ніна Курята теж побачила проблему і почала запитувати районні управління освіти Києва через сайт Доступ до правди. З отриманих нею відповідей стало зрозуміло, що з 2020-2021 навчального року тільки в одному з районів Києва в 21 школі з 45 припиняється набір в 10-11-ті класи. Куди далі підуть діти, які хочуть здобути повну середню освіту, які не змогли зайняти «тепле місце» в 10-му класі, велике питання.
«На сайті Міністерства освіти все розмальовано дуже красиво - і про садок, і про НУШ (Нова українська школа, проект реформи), і про... професійну освіту, а потім - про вищу освіту та науку. А ось про закінчену середню освіту я так нічого і не знайшла. У розділі НУШ написано про «базовий стандарт» (5-9-ті класи), а де ж 10-11-ті? А після них відразу йде «Професійна освіта», - задає цілком резонне питання Курята.
Можливо, про це знає міністр освіти Ганна Новосад? Презентуючи в листопаді 2019 роки програму To do list змін, які заплановано було впровадити в сферах освіти і науки в рамках трьох часових проміжків (до кінця 2019 року, протягом 2020 року і решту - протягом п'яти років), вона заявила, що зміни робляться з метою створення такої системи освіти, яка б забезпечувала безперервні можливості навчання - від раннього розвитку до дорослого життя, давала доступ до якісної освіти і за необхідності дозволяла розвивати ті компетентності і отримувати ті знання, які необхідні в сучасному світі. «Ми своїм завданням бачимо вибудовування цілісної системи, яка на кожному з рівнів може підхопити людину і дати їй можливості і навички, необхідні для успішного професійного та особистого життя», - зазначила вона. Так що там, в програмі?
ЩО МАЄТЬСЯ НА УВАЗІ
Згідно з програмою To do list, вже з 2019 року в Україні планується поділ середньої освітньої школи на три ступені. Перший ступінь - це школи, де діти навчатимуться з 1-го по 4-й клас і отримуватимуть перелік мінімальних знань. Початкові школи будуть розташовані в кроковій доступності.
Другий ступінь - школи з 5-го по 9-й клас, там учні отримуватимуть базові знання.
І третій ступінь - з 10-го по 11-й (12-й) клас, що включає в себе кілька гілок. Або це будуть 10-11-ті (12-ті) класи академічних ліцеїв, або професійний коледж (читай: аналог ПТУ або технікуму), де юнаки і дівчата навчатимуться від двох до чотирьох років. Після закінчення цих структур можна вступити на бакалаврат і після нього - в магістратуру вищого навчального закладу.
Здавалося б, нічого поганого в цьому немає - можливість закінчити середню освіту паралельно з отриманням робітничої професії або середньої технічної освіти. Але, як стверджують опитані нами експерти, щоб перейти до цього поділу, перш за все, варто прорахувати ресурси і бажано відкрити нові навчальні заклади. Особливо це стосується міст-мільйонників, в яких відчувається дефіцит освітніх установ в районах інтенсивної забудови.
Як поділився з Корреспондентом директор спеціалізованої школи №40 з поглибленим вивченням німецької мови Олександр Полторацький, щоб реалізувати передбачений реформою поділ, необхідно будувати нові школи. «Я згоден з ідеєю початкової школи. Але зараз не вистачає садочків, що там говорити про школи, які в більшості своїй (наша не виняток) навчаються у дві зміни. І не варто забувати про норми за кількістю дітей в класах, викладені в новому законі про освіту. Ним передбачається скоротити кількість учнів до 24 осіб», - нагадує Полторацький. Куди ж подіти «зайвих»?
З іншого боку, згідно з новою програмою, вже існуючим школам пропонується самим вибирати формат - з якого по який класи вони хочуть навчати дітей. Втім, ці зміни не сильно відіб'ються на спеціалізованих школах, гімназіях або ліцеях, де програми навчання розраховані саме з 1-го по 11-й клас. Нагадаємо, що, згідно із законодавством, дев'ятикласників після 9-го класу, якщо ті хочуть залишатися і далі в тих школах, в яких навчалися, просто переводять в 10-й клас, а не випускають, як раніше, віддаючи на руки документи про неповну середню освіту. Тому у старшокласників є всі шанси залишитися в школі. Якщо в тій школі будуть 10-11-ті класи, звичайно. А якщо ні?
ЗВІДКИ ПАНІКА
За словами Куряти, панічні настрої пов'язані, перш за все, з відсутністю комунікації. «Пост, написаний мною у FB, відображає стан комунікацій. На одному з батьківських форумів я побачила тему, що у нас взагалі з реформою школи, що стосується старших класів. Виявилося, що єдина інформація, доступна батькам, - запити, зроблені ними через систему Доступ до правди в районні управління освіти. Люди бачать, що в їхнх школах закриваються 10-ті класи. Інформації про те, куди ці діти підуть, немає. Якщо зараз закриваються старші класи, то питання: де вони відкриються?» - ділиться вона з Корреспондентом своїми побоюваннями.
Також незрозуміло, що це за школи, де 10-ті класи залишаться і як буде проходити прийом в них. Очевидно, в таких школах є досить своїх претендентів на місця в 10-11-х класах. Яке ж новачкам, які прийдуть з сусідніх шкіл, де старших класів немає?
Чи буде якийсь конкурс чи вступні іспити, або, може, впровадять ЗНО (зовнішнє оцінювання). Поки інформації про те, як це буде відбуватися, немає ніде.
На жаль, у Міністерстві освіти і науки України не змогли за два тижні, починаючи з 21 лютого 2020 року, знайти час і відповісти на запит Корреспондента про те, на яких умовах будуть прийматися учні в 10-11-ті класи з 2020-2021 навчального року і скільки планується випустити наприкінці 2020 навчального року дев'ятикласників. Як, втім, і відповісти на питання, чи планується додаткове створення ліцеїв або профтехучилищ, щоб дев'ятикласники змогли мати вибір - куди йти здобувати фах, якщо немає бажання закінчити освіту саме в середній школі. Більш ясна ситуація в столиці - київська влада трохи світла пролила на плани стосовно реформи освіти.
ЯК СПРАВИ У СТОЛИЦІ
Як розповіли Корреспонденту в Департаменті освіти і науки КМДА, в столиці в 2020 році планується випустити 25.513 дев'ятикласників. Як зазначила заступник директора департаменту Тетяна Шкурова, 10-ті класи на 2020-2021 навчальний рік будуть комплектуватися залежно від кількості учнів, які планують навчатися в старшій школі. «Отримання повної загальної середньої освіти забезпечують такі навчальні заклади, як установи загальної середньої освіти, установи професійного (професійно-технічного), професійні перед вищими навчальними закладами, в тому числі міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), які мають ліцензію на здійснення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти», - нагадала вона.
У Києві до початку 2020-2021 навчального року вже функціонує 23 заклади професійної (професійно-технічної) освіти другого і третього атестаційного рівня, які підпорядковані Департаменту освіти і науки КМДА. А відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367 Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних навчальних закладів для здобуття повної загальної середньої освіти, зарахування в 10-й клас навчального закладу I-III або ІІ-III ступенів відбувається після видання наказу про переведення в нього учнів 9-го класу цього самого навчального закладу. На вільні місця (за їх наявності) діти зараховуються за конкурсом - за винятками, передбаченими в зазначеному Порядку.
Для зарахування до закладів освіти III ступеня заяви про прийом подаються до 15 червня включно. До навчального закладу III ступеня зарахування відбувається, як правило, за конкурсом. Конкурс не проводиться у разі, якщо кількість поданих заяв про прийом станом на 15 червня не перевищує нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України Про загальну середню освіту.
До початку і протягом навчального року можуть бути проведені додаткові вступні випробування для зарахування на вільні місця в 10-11-х (12-х) класах (якщо вони будуть в наявності). Такий порядок діє зараз. Чи будуть проведені якісь зміни у зв'язку з поділом шкіл, поки незрозуміло. Головне питання полягає в тому, скільки буде претендентів на ті місця в 10-11-х класах, які збережуться. Поки що тренд такий, що кількість таких місць стрімко скорочується.
ЩО ІЗ СИСТЕМОЮ ПРОФТЕХОСВІТИ
Як запевняє Шкурова, в Києві система професійно-технічної освіти цілком задовольняє потреби столиці. Зокрема, підготовка кваліфікованих робітників в установах професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється за 119 професіями для семи галузей, а саме: промисловість, будівництво, громадське харчування, торгівля, сфера обслуговування, зв'язок і сільське господарство. Тому створення нових закладів професійної (професійно-технічної) освіти в Києві не планується. Очевидно, до осені стане зрозуміліше, чи зможуть установи ПТО прийняти тих, кому не вистачить місць у 10-11-х класах в тих школах, де такі класи будуть залишені.
Приблизно така ж картина виглядає в Херсоні. Як поділилася з Корреспондентом викладач ГНЗ Вищого професійного училища №2 міста Херсона Анжела Золотухіна, в місті і області є достатня кількість як ПТУ, так і технікумів. «Це і морське училище, і в сфері громадського харчування, і будівельне, і гідрометеорологічне, і медичне. Тому є куди йти після дев'ятого класу. Але питання в іншому: який сенс отримання робочих спеціальностей, якщо немає для них роботи. У нас в місті майже не працює жодне підприємство. А якщо і є вакансії, то зарплати маленькі. Діти після їхнього закінчення просто прагнуть виїхати, щоб отримувати нормальні зарплати», - каже Золотухіна.
Насправді протиставлення дивне, якщо заплющити очі на якість підготовки робітничих професій. В Україні зараз лютий дефіцит робочих рук. Зростання реальних зарплат - просто галопуюче. Інша справа, що після отримання професійно-технічної освіти молоді фахівці не цілком готові або зовсім не готові розпочати роботу.
Схоже, саме тому замість навчання воліють виїхати кудись працювати, щоб відразу навчатися новій цікавій в сенсі зарплати професії.
ЩО В ІНШИХ КРАЇНАХ
Реформа на кшталт запущеної Міносвіти - ідея не нова. У міністерстві дуже люблять посилатися на досвід європейських країн. Але при цьому в Міносвіти чомусь забувають нагадати, що в Польщі, де такий поділ шкіл за рівнями було впроваджено в 2012-2013 роках, починають від цього відмовлятися.
І якщо раніше, починаючи з 2012 року, в Польщі впроваджували три рівні освіти в середній школі - в початкових школах навчалися з шести років, і вона була розділена на два цикли по три роки - під час першого діти навчалися одним учителем з усіх предметів, а у другому було вже предметне навчання. Після закінчення цих двох циклів і складання обов'язкового міжнародного кваліфікаційного тесту діти переводилися в середню школу, де протягом наступних трьох років здобували загальну базову освіту, вивчаючи польську мову, історію, живопис, хімію, фізику та інші предмети. Після цього трирічного циклу вони також складали іспити. І наступний етап - верхня середня освіта, що включає в себе підготовку студентів, після закінчення якої діти отримували можливість скласти Атестат зрілості, щоб в подальшому мати можливість вступити до вишів.
І ось з 2017 року в Польщі повернулися до системи дворівневої освіти, що діяла до реформи 2011-2012 років. Спочатку діти здобувають освіту в «основній школі» - з 1-го по 8-й клас. Після її закінчення вони можуть вступити або в ліцей, або в технікум, або в професійну школу.
Якщо говорити ще про одного сусіда України - Чехію, то там також є три ступені освіти. Загальна, яка включає в себе навчання за першим і другим ступенями і триває дев'ять років. Зокрема, перший ступінь - з 1-го по 5-й клас, а другий - з 5-го по 9-й. Після закінчення дев'яти класів у дітей є вибір - або йти ще на два роки в школу, щоб здобути повну середню освіту, але без права після закінчення вступати в чеські виші. Або вступити в професійні училища, після закінчення яких можна або піти працювати, або вступити до одного з чеських університетів. Або подати документи в гімназію, на базі якої йде підготовка учнів до вступу в ті ж вищі навчальні заклади.
А що в США? Директор Дипломатичної академії Сергій Корсунський розповів Корреспонденту, що подібна трирівнева система є у США. «В Америці є початкова, середня і вища школи. У США мета школи - це виростити людей, які можуть розібратися у відомості з зарплатою, працювати потім в автосервісі, управляти краном; щоб вони могли грамотно написати скаргу на сусіда. У мене доньку в п'ятому класі американської школи вчили писати скаргу на поліцію», - розповів Корсунський. І додав, що в США у виші вступають тільки ті, хто хоче здобути вищу освіту, решта після закінчення середньої школи вже можуть спокійно влаштовуватися працювати і займатися розвитком своїх професійних навичок. Але в США є розгалужена система шкіл різного рівня, і муніципальна влада забезпечує доступ до освіти за допомогою різних інструментів. Одні тільки шкільні автобуси чого варті. І ще там є широка мережа приватних шкіл.
В Україні поки що ми виявляємо «пляшкове горлечко». По-перше, після закінчення дев'яти класів штучно створюється дефіцит місць в старших класах, в тому числі шляхом скорочення кількості шкіл, де такі класи залишаться. По-друге, в країні не створено і не передбачається створення сучасної системи професійної освіти. Тобто приблизно половина випускників 9-х класів будуть без будь-якої користі або майже без будь-якої користі проводити в ПТУ два роки, щоб потім почати вчитися професії майже з нуля або переучуватися заново.
ГОВОРЯТЬ ЕКСПЕРТИ
Сергій Квіт, екс-міністр освіти і науки України (2014-2016)
З одного боку, якщо йдеться про старші класи, в яких навчаються, наприклад, три-п'ять осіб, де немає ні матеріальної бази, ні вчителів, то їх можна було б перевести в ті школи, де це все є. Зрозуміло, що в малонаселеному пункті не може бути школа повноформатною. З іншого - не йдеться про те, що школи будуть закриватися. Мені здається, що тут йдеться про те, щоб діти змогли отримати якісну освіту, щоб потім мати можливість вступити до вишів. Якщо говорити про поділ старших класів - скажімо, частина йде в академічні ліцеї, а частина - отримувати професійну освіту, то це буде непросто. Все залежить від того, що буде далі і як це буде впроваджуватися.
Тетяна Пашкіна, мама десятикласника, HR-експерт rabota.ua
Якщо говорити про зміни в навчанні, то все, що написано Міносвіти, звучить добре і виглядає логічно. Але в наших реаліях ця реформа до якихось Горішніх Плавнів або села Старі Вишні докотиться лише в 2050 році. Анонсування хороше, ще б фінансування хороше, адже всі ці ініціативи - двосторонній рух по одній дорозі. Якщо не буде просвітницької роботи, батьки так і відправлятимуть чад в юристи і менеджери з однієї простої причини - у них немає знань щодо ринку праці і розуміння, що хочуть і можуть робити їхні діти. З іншого боку, буде присутнє відчуття жаху: як, сусідська дитина закінчила ВНЗ, а моя - ПТУ? Чому в США механік або юрист - абсолютно нормальні професії і немає сортування на вищих або нижчих? І роботодавці, і самі працівники можуть вибирати. У нас, коли діти починають займатися пошуком роботи, вони не бачать вакансій, тому що в Інстаграмі їх немає. Наші діти відходять з реалій від року в рік. І якщо їх опитати, то у нас будуть лише блогери і інстаграм-богині, та інші депутати, які незрозуміло чим займаються.
Олександр Полторацький, директор спеціалізованої школи №40, Київ
Якщо міркувати гіпотетично, то ті, хто буде вчитися в початковій школі, повинні будуть писати ЗНО. Нинішня державна підсумкова атестація після початкової школи - це профанація, оскільки вчителі молодшої школи хочуть залишити про себе гарну думку і пам'ять і тому завищують оцінки. Саме з цієї причини в п'ятому класі і починається зниження бодай на два бали. Якщо в Міносвіти придумають для них якісь тести, щоб дітей перевіряв якийсь незалежний експерт, - це було б непогано. Після початкової школи буде йти класична гімназія, як це розроблено у нас. А після закінчення середньої школи діти разом з батьками будуть вибирати, як і раніше, що краще - йти в 10-й клас або вступати в якийсь коледж. Але питання не в цьому. Шкіл просто не вистачає. Якщо в Києві центр стоїть порожній, то у нас в районі школи переповнені. Непогано було б подумати над цим питанням.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Микита Коляда, учень 9-го класу, Київ
Було б непогано, якщо в 10-11-х класах можна було б вчитися і отримувати додаткові знання, які потім стануть в нагоді при вступі до ВНЗ. До речі, після дев'ятого класу я буду намагатися вступити до ліцею при КПІ, щоб там вже здобути повну середню освіту. Якщо не вдасться, залишуся вчитися в тій же школі, що і зараз. Після отримання повної середньої освіти буду складати ЗНО і вже за його результатами дивитися, чи варто вступати до українського вишу або краще поїхати в іншу країну. Наприклад, в Чехії дуже гарна освіта. Я серйозно займаюся програмуванням і думаю продовжувати розвивати свої вміння в цій сфері.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet