Корреспондент.net,
19 березня 2020, 20:20
Фото: zhitomir.info
Біля його палати встановлять цілодобову охорону
Хворий на коронавірус житель Житомира розповів, як повертався в Україну, з ким контактував і в яких умовах зараз перебуває.
49-річний чоловік, який заразився коронавірусом, повідомив, що в середині березня з другом і його сином відпочивав на гірськолижному курорті в Австрії. Про це повідомляє
Житомир.info.
Після оголошення там карантину, вони поїхали в Меммінгем (Німеччина), а звідти вже літаком в Україну. В аеропорту їм виміряли температуру і відпустили додому. Ще за кордоном чоловік вирішив, що після повернення додому перебуватиме на самоізоляції, щоб убезпечити рідних.
До госпіталізації він перебував у заміському будинку, де у нього і піднялася температура. Про свій стан він повідомив лікаря, який порадив пройти тест на коронавірус. Експрес-тест показав негативний результат. Лабораторні аналізи підтвердили коронавірус.
Зараз чоловік перебуває в інфекційному відділенні Житомирської лікарні. Біля його палати встановлять цілодобову охорону.
Текст розповіді чоловіка:
"Як у мене виявили Covid19. Для початку познайомимося. Мене звати N, як говорив один відомий персонаж - розумний, красивий, в міру вгодований чоловік, ну в повному розквіті сил. Другий тиждень березня я з товаришем і його сином провели в Австрії на гірськолижному курорті. Погода була чудова, снігу багато, курорт був заповнений. Особливо багато в цей час було голландців, багато з дітьми. За весь час я не побачив жодної людини в масці, ніде не було ніяких попереджень про пандемію, що насувається, люди каталися, отримували задоволення і раділи весні.
За два дні до від'їзду я поїхав на екскурсію на Боденське озеро. Близько другої години дня отримав повідомлення з готелю про те, що у зв'язку зі спалахом вірусу курорт закривають, це означало, що до 17-00 всі туристи (а це не одна тисяча людей) повинні були покинути курорт. Селище закривалося на карантин на 14 днів, протягом яких заборонявся в'їзд і виїзд. Ми благополучно попрямували в Меммінген, звідки наступного дня вечірнім рейсом повинні були повернутися до Києва. Центр Меммінгена був повний людей, субота, світило сонце, кафе, магазини і вулиці були заповнені. Нічого не говорило про несприятливу епідеміологічну обстановку. Також і в аеропорту, і в літаку. Після прильоту до Києва прямо на трапі всім пасажирам швидко перевірили температуру, прикордонний контроль, і ми вдома.
Розуміючи складність ситуації, ще в Австрії я вирішив удома самоізолюватись на два тижні, щоб не піддавати ризику сім'ю і взагалі кого-небудь. Самоізоляцію організував у приватному будинку за містом. У будинку для мене були залишені продукти і ліки, інтернет працював прекрасно. За весь час я не бачив жодної людини ближче 10-15 метрів, і то, в основному, з вікна.
На третій день після приїзду в мене піднялася температура - 38.2. Після цього активний режим довелося залишити. Наступного ранку температура трохи спала- 37.7, але я про всяк випадок зателефонував в амбулаторію нашого селища. Приїхав досить молодий і грамотний лікар, ми поспілкувалися у дворі. Я був у масці, стояли один від одного метрів за п'ять. Він порадив мені пройти тести на вірус. Для цього він же викликав швидку і через пару годин мене з мигалкою і сиреною привезли до інфекційного відділення 1-ї лікарні Житомира.
Зі мною в автомобілі їхала лікар у повному обмундируванні-комбінезоні, масці, окулярах і т.д. Водій і супроводжуючий сиділи за перегородкою і захищені не були. По приїзду близько години довелося чекати в машині - нібито бокс був не готовий. Це як? Про коронавірус зараз не говорить тільки німий. Особливо посадові особи. При надходженні опитування: де був, коли і з ким контактував. Після цього експрес-тест, (негативний, вже добре!), взяття мазків з носа та рота для нормального аналізу.
Після цього я благополучно заснув і проспав вісім годин, незважаючи на протяг з вікна і тонку ковдрочку, під якою дуже складно зігрітися. Температура в палаті 16 С. На ранок моя температура - 36.5.
Кілька годин тому - близько 15 мені зателефонувала дівчина з епідеміологічної служби та повідомила, що мій результат позитивний. Після цього навколо вже кілька годин дика тиша...
Кілька слів про умови "утримання". Чесно кажучи, це більше схоже не на місце, де тебе хочуть вилікувати, а місце, де хочуть, в першу чергу, тебе ізолювати. Дуже брудно, холодно, в туалеті немає ні рушників, ні туалетного паперу. У боксі немає питної води, немає ложки-вилки, немає нічого!
Якщо лікарі і медсестри ще сяк-так захищені - санітарки ж, судячи з їхньої поведінки, переконані фаталистки, маски носять абияк, запобіжних заходів не дотримуються".