Реформа СБУ знову відтерміновуєтьсяСюжет

Реформа Служби безпеки України, вочевидь, затягується. У Верховній Раді й експертному середовищі розкритикували законопроєкт, поданий президентом Зеленським. Що не так із реформою - у статті DW.

Комітет Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки 24 березня рекомендував Верховній Раді скерувати президентський законопроект про реформу Служби безпеки України на подальше опрацювання. Поданий Володимиром Зеленським до парламенту документ, на думку експертів, не враховує всіх рекомендацій українських фахівців і західних партнерів. Але після доопрацювання в профільних комітетах таки може бути ухвалений Верховною Радою ще цього року.

"Більш сучасна спецслужба"

Наразі українська контррозвідувальна спецслужба і досі функціонує за законом, затвердженим ще 1992 року. Більшість експертів й офіційних осіб визнають, що вона успадкувала всі вади і структуру свого попередника - Комітету державної безпеки Української РСР. Розроблений у надрах СБУ і поданий президентом на затвердження парламенту проект закону містить цілу низку змін. Серед них - посилення повноважень слідства, демілітаризація спецслужби, скорочення штату з 27 тисяч до 15 тисяч осіб та збільшення посадових окладів.

Заступник керівника з реформування СБУ Сергій Пунь переконаний, що законопроект дозволить створити більш ефективну і дієву спецслужбу. Документ чітко розмежовує функції СБУ та інших правоохоронних органів. А в самій спецслужбі пріоритетними стають контррозвідка, захист національної державності, боротьба з тероризмом, кібербезпека й охорона державної таємниці.

Законопроект змінює підходи до роботи СБУ з реактивного на проактивний і орієнтований на відповіді на виклики і ризики, зазначив Пунь. "Це коли Служба не чекає, поки щось станеться, а нейтралізує самі загрози. Й відповідно до цих загроз формує свою структуру, адаптує її", - пояснив він. Представник спецслужби також наголосив, що після реформи СБУ залишиться без головного управління з боротьби з корупцією, що означає, що спецслужба більше не братиме участі у досудовому розслідуванні корупційних та економічних злочинів. Дотепер саме на адресу цього управління регулярно лунала критика у невиправданому тиску на бізнес.

Невластиві функції залишаються

Адвокат "Столичної колегії адвокатів" Геннадій Дубов вважає президентський законопроект "певним чином еволюційним". На його думку, він не руйнує наявну спецслужбу, а разом з Кримінально-процесуальним кодексом (КПК) спроможний побудувати нову ефективну структуру. "Це своєрідний кодекс спецслужби - більш сучасний, ніж той, що існує від 1992 року і вже цілком вихолощений змінами і доповненнями", - констатує адвокат.

Проте, як свідчить аналіз законопроекту експертами Центру протидії корупції (ЦПК), цей документ складно назвати реформою, бо президент так і не запропонував позбавити СБУ непотрібних функцій і підрозділів. Зокрема, попри скасування Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю, відомого як "Департамент "К", попри вилучення з його назви слова "корупція", суть та обов'язки СБУ залишаються тими самими.

Способи боротьби зі злочинністю чітко визначені в КПК і тому "будь-яка боротьба зі злочинністю поза межами кримінального процесу є радянським рудиментом і породжує зловживання", вважають антикорупціонери. На їхню думку, повноваження і статус СБУ фактично посилюються через зміцнення її ролі в боротьбі з організованою злочинністю, а також "надання спецслужбі повноважень з участі в справах так званої громадянської конфіскації і нових повноважень зі скерування запитів навіть фізичним особам".

"Спецслужба не може реформувати сама себе"

Президентський законопроект про реформу СБУ був розроблений самою спецслужбою, а будь-яка структура не може сама себе реформувати, переконаний екс-заступник голови СБУ, керівник "Альянсу з реформування сектору безпеки" Віктор Ягун. Одним з найбільших недоліків документу, на його думку, є збереження в ньому поняття "правоохоронна діяльність". "Є намагання знову назвати СБУ спеціальною службою з правоохоронними функціями. Це означає, що служба має діяти згідно із законом про оперативно-розшукову, а не контррозвідувальну діяльність", - зазначає експерт.

Ягун пояснює, що в такому разі СБУ має виконувати свої завдання у визначені законом терміни та цілком певні слідчі дії, без врахування специфіки контррозвідувальної роботи. "Натомість контррозвідувальна спецслужба має працювати на випередження, провадити певні справи впродовж багатьох років, не бути зобов'язаною неодмінно виходити на кримінальне провадження щодо виявлених ворожих агентів, яких вдалося перевербувати, бо їх слід виводити з-під кримінальної відповідальності згідно із законами про контррозвідувальну діяльність", - пояснив Ягун.

Він стверджує, що західні партнери України неодноразово рекомендували позбавити СБУ компоненту слідства, але цього не зроблено в проекті закону. "В оточенні президента є люди, які намагаються переконати його створити в нас аналог ФБР. Але ФБР в Сполучених Штатах Америки є фактично національною поліцією, до якої віднесені і такі функції, як контррозвідка. Тоді давайте приєднаємо СБУ до Міністерства юстиції, як це зроблено в США, або все ж таки створимо окрему структуру і передамо їй поліцейські, слідчі та інші невластиві контррозвідці функції правоохоронним органам", – пропонує Віктор Ягун.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet