Унаслідок підпалу трави у прилеглих селах пожежа поширилася на Чорнобильську зону відчуження, де горить уже 35 гектарів лісу, кущів та сухої трави. Яку загрозу несе в собі стихія та як запобігти підпалам, з'ясовувала DW.
У Чорнобильській зоні четвертий день триває пожежа. Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС) станом на вівторок, 7 квітня, вдалося загасити близько п'яти гектарів лісу, але на території зони відчуження горить ще 35 гектарів сухої трави і кущів. Органи влади запевняють, що радіаційний фон за межами охоплених пожежею територій перебуває у межах норми, однак незалежні екологи вказують на потенційну небезпеку та вимагають посилити відповідальність за підпали.
Неприборкана пожежа в зоні відчуження
Виконувач обов'язків голови Державної екологічної інспекції України Єгор Фірсов на своїй сторінці у Facebook визнав, що пожежа призвела до підвищення радіаційного фону в зоні відчуження. "Показники приладу становлять 2,3 при нормі 0,14, але така ситуація тільки в осередку пожежі", - написав Фірсов. Головне управління ДСНС у Київській області на своєму сайті інформує, що радіаційний фон у Києві та області залишається в межах норми і не перевищує природних фонових значень.
Лічільник Гейгера фіксує зростання рівня радіації в районі пожежі поблизу Володимирівки
Натомість науковець і екскерівник Чорнобильського екологічного центру Олег Бондаренко в інтерв'ю DW вказує на важливість інших показників. "Фон зовнішнього випромінювання, дані якого наведені, створює ґрунт і навколишні предмети. А під час пожежі в повітря здіймається маса аерозолів, які є шкідливими самі по собі і ще й можуть містити в собі радіаційно забруднені частки", - пояснив Бондаренко. На його думку, для фахової оцінки радіаційного забруднення слід порівнювати концентрацію аерозолів до і під час пожежі.
За даними Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, станом на 5 квітня під час вимірювання, здійсненого у місті Гостомелі неподалік від Києва, у повітрі не було виявлено підвищеного вмісту радіонуклідів. У центрі повідомили, що значення потужності дози гамма-випромінювання становило "до 0,1 мікрозіверта на годину, що відповідає нормальному радіаційному фону". Гостомель за допомогою моделювання визначили як оптимальну точку із найвірогіднішим підвищенням показників радіації, тож вимірювання свідчить про загальну ситуацію в Києві й передмісті, зазначається в повідомленні центру. Додаткові вимірювання планують провести у разі збільшення площі пожежі у зоні відчуження.
Причини пожежі у Чорнобильській зоні
Очільник головного управління ДСНС України у Київській області Василь Слободяник назвав причиною однієї з пожеж у Чорнобильській зоні навмисний підпал сухої трави жителем прилеглого до зони відчуження села Рагівка. За повідомленням поліції, 27-літній селянин зізнався, що тричі підпалював суху траву задля забави, а коли вогонь вітром перекинуло далі, не зміг загасити багаття. У районі селища Лютіж неподалік від зони відчуження цими вихідними також спалахнула пожежа, яку вдалося швидко загасити. За словами Слободяника, це сталося в місці скупчення "близько ста авто з київськими номерами, пасажири яких виїхали смажити шашлики".
Лісна пожежа в Чорнобильській зоні. Знімок зроблено 4 квітня 2020 року
За даними ДСНС, цього року після безсніжної зими, браку весняних дощів і зниження рівня ґрунтових вод у зоні відчуження спостерігається на третину більше пожеж, ніж у попередні роки. Головна їхня причина - людський фактор. "У зоні відчуження постійно відбуваються затримання людей, які перебувають там з невідомої причини, вогонь часто перекидається на ліси в зоні відчуження із прилеглих територій, які підпалюють, я можу це на майже сто відсотків сказати, самі люди", - зазначив Василь Слободяник.
Масові пожежі - по всій Україні
Упродовж останніх років пожежі регулярно виникають не лише в Чорнобильській зоні, а й на всій території України, сказав в інтерв'ю DW голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк. За його словами, наприкінці березня - на початку квітня у різних регіонах України були виявлені близько тисячі пожеж. "Всі вони є масовим спаленням сухої трави і кущів селянами, які не можуть пояснити доцільність цих дій. Хтось каже, що так робили його батьки й діди, хтось вважає, що це стимулює зростання молодої трави для випасу худоби", - сказав Василюк.
Кореспондент DW днями також став свідком підпалу трави у Володарському районі Київщини. Двоє чоловіків розбризкали якусь горючу рідину на суху траву вздовж узбіччя дороги на Київ і підпалили її. На запитання про мету цих дій сказали, що в такий спосіб хочуть знищити середовище розпліднення зайців та гризунів, аби ті не псували сходи посівів на прилеглому лані.
Олексій Василюк упевнений, що шкода від масового спалення трави і сухостою набагато більша, ніж примарна користь. Еколог нагадав, що задимлення пожежами доріг провокує збільшення автомобільних аварій. А дихання продуктами горіння стимулює онкологічні і легеневі захворювання та підриває імунітет, що надто шкідливо під час епідемії коронавірусу.
Необхідно збільшити штрафи
Еколог вважає, що посилення відповідальності за спалення трави може покласти край цьому явищу. "Зараз штрафи за підпали сухостою складають від 175 до 1700 гривень, що в десятки й сотні разів менше штрафів за порушення карантинного режиму. Збільшення цих штрафів може швидко отямити порушників заборони спалення трави. До того ж ця робота покладена законом на поліцію, яка постійно патрулює і шукає порушників, а не на екологічну інспекцію, яка лише реагує на виявлені порушення", - додав експерт.
Підтримує ідею збільшення штрафів і в. о. голови Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов. "На першому ж засіданні парламенту депутати мають суттєво підняти штрафи за підпал трави. За відсутність маски зараз вас можуть покарати на 17 тисяч гривень. А за підпал, який може забрати чиєсь життя (як вже недавно відбулося на Житомирщині), штраф мізерний", - зазначив він на своїй сторінці у Facebook. Фірсов вважає, що парламенту треба ухвалити давно подані проєкти законів зі збільшення штрафів за підпали в сотні разів. Інакше масштабні пожежі будуть і надалі відбуватися кожної осені та весни, вважає Фірсов.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet