Україна провела перший у 2020 році обмін полоненими, 20 осіб повернули з непідконтрольних територій, а 14 віддали натомість, четверо відмовилися їхати в "ЛДНР".
На Донбасі знову обмінялися полоненими, вже втретє за президентство Володимира Зеленського. Цього разу обмін найскромніший - 20 на 14. Влада каже, що в усьому винний карантин, а так би обмін міг бути більш масштабним.
Кого повернули, а кого віддали в рамках обміну, розбирався Корреспондент.net.
Процес переговорів
Про продовження обмінів полоненими домовилися ще лідери Нормандської четвірки на саміті в Парижі в грудні 2019 року. Конкретні списки формувалися й уточнювалися на переговорах у Мінську.
"У Донецькій області ми передали на непідконтрольну сторону 10 осіб і в Україні прийняли 9 осіб. Один, хто був запитаний тією стороною на переміщення, відмовився. У Луганській області щойно завершено обмін. Ми отримали 11 українців, на запит тієї сторони ми передали чотирьох осіб. Вони запитували сімох, але троє відмовилися перетинати лінію розмежування", - розповів міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську Олексій Резніков.
За даними громадської організації Медійна ініціатива за права людини, в списки на обмін були включені політичні в'язні, військовополонені і так звані "шпигуни СБУ".
Кого повернули
В обміні взяли участь всього двоє військовослужбовців. 22-річний Микола Гриненко з 79 десантно-штурмової бригади в полон потрапив 23 січня 2019 року. За інформацією бригади, військовослужбовець зник разом зі зброєю в районі виконання бойового завдання на одному з постів спостереження неподалік Павлополя. Сам Гриненко каже, що помилково потрапив у полон, заблукав. Відразу після його зникнення українські правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею дезертирство, згодом з'явилося ще одне - про зникнення людини.
Другий військовий - 49-річний Віктор Шайда з Дніпропетровської області, військовослужбовець 53 бригади ЗСУ. Він - один з восьми військових, які на КАМАЗі випадково заїхали на непідконтрольні території у травні 2019 року.
Що стосується інших звільнених, то Олександра Садовського в "ДНР" судили за грабіж і вбивство, Олександр Алакоз і Олександр Яковенко, за даними активістів, - звичайні перевізники, які возили людей на непідконтрольні території і назад, Алевтина Попова - підприємець з Луганська.
23-річний студент з Луганська Сергій Русинів затриманий був за те, що писав проукраїнські пости в соціальних мережах. А Володимир Карась, якого Україна теж повернула, - колишній міліціонер, який, за даними ЗМІ, міг співпрацювати і з "поліцією ДНР".
Кого віддали
Сепаратисти попросили передати в Донецьк і Луганськ 17 осіб, участь яких у війні на Донбасі була доведена в українських судах.
Наприклад, Віктор Колос, за даними слідства, планував здійснити теракт у Запоріжжі. Житель Донецька Юрій Слатов воював на боці "ДНР" і випадково зайшов не на свій блокпост. Також терористи попросили передати їм Олексія Лазаренка, засудженого в серпні 2019 року за державну зраду до 9 років ув'язнення, він торгував інформацією з заводу Укроборонпром у Запоріжжі.
Андрій Яворчук, якого попросив віддати Луганськ, за даними українських правоохоронців, бойовик батальйону Сомалі.
Реакція
Журналіст Станіслав Асєєв, звільнений з полону в рамках обміну 29 грудня 2019 року, коментуючи сьогоднішній обмін, зазначив, що він "задає більше питань, ніж дає відповідей".
"Частина цих питань лежить у формальній площині, як: хто саме відповідає за процес обміну в Україні та формує списки? Звідси ж іде наступне питання: чому ці списки саме такі, тобто, за яким принципом відбирають тих, кого звільнять цього разу? Але більш складне питання - моральне: чи припустиме в питанні обміну формулювання "ми не ділимо наших громадян на категорії, тому забираємо всіх, кого віддають"? Для мене відповідь очевидна - ні", - заявив він у коментарі Радіо Свобода.
Асєєв підкреслив, що такі категорії існують незалежно від нашого бажання і перерахував їх. За його словами, такими категоріями є "військовополонені, члени диверсійних груп; цивільні з числа агентурної мережі наших спецслужб; звичайні цивільні; злочинці і бойовики, які також мають український паспорт і не проти скористатися обміном, щоб вийти із в'язниці власної ж "республіки".
"Думка про те, що останні мають такі ж "права" на обмін, як і перші, - політична і не має права на існування під час війни", - підкреслив Асєєв.
"Але найголовніша думка полягає в тому, що обмін під час війни повинен бути не тільки кількісним, але і якісним, враховуючи конкретні прізвища і гуманітарну складову, таку як фізичний стан полоненого", - підсумував журналіст.
Український режисер Олег Сенцов, який був звільнений у рамках обміну полоненими з Росією 7 вересня 2019 року, привітав звільнених українців, але підкреслив, що це не всі полонені, яких утримують в ОРДЛО і Росії. Зокрема, Сенцов зазначив, що не був звільнений ніхто з кримських татар.
Вітали обмін полоненими в ОБСЄ, посольствах Німеччини і США в Україні.