Випускникам з окупованих територій Донецької та Луганської областей та анексованого Криму дали можливість вступати за спрощеною процедурою в усі українські виші. DW розповідає про особливості цьогорічної вступної кампанії.
Щороку до українських вишів вступають сотні дітей з окупованих Криму та Донбасу. Цьогоріч таким абітурієнтам дозволили подавати документи до будь-якого вищого навчального закладу без складання зовнішнього незалежного оцінювання. Відповідний закон ухвалили у розпал проведення ЗНО, що викликало неабиякий резонанс у суспільстві. Автор цієї ініціативи президент Володимир Зеленський вважає такий крок боротьбою за розум і талант молоді, тоді як критики засуджують доцільність пільг. Опитані DW експерти вказали на позитиви та недоліки цього рішення.
Інтерес випускників зростає
Так звана спрощена процедура вступу для абітурієнтів із непідконтрольних територій працює в Україні з 2016 року. Ті випускники, які не мали українського атестату, паспорту та не складали ЗНО, упродовж останніх років могли все ж вступити до певних університетів. Обов'язковими при цьому були іспити з української мови, історії України та одного профільного предмету. Відтепер з такими умовами дозволено вступати до будь-якого закладу вищої освіти. На спрощений вступ мають право лише діти, які здобували повну середню освіту під час окупації. Усі решта можуть подавати документи на загальних підставах.
За чотири роки спеціальною процедурою скористалися понад п'ять тисяч жителів окупованих регіонів. У 2019-му Міністерство освіти й науки (МОН) нарахувало 1600 вступників із Донбасу та 265 кримчан, із загальної кількості в понад 52,5 тисячі зарахованих. Точної статистики щодо усіх студентів із окупованих територій немає, адже чимало з них вступають до вишів на загальних підставах з усіма іншими.
"Діти, які вступають, не всі хочуть показувати свою прописку, і ми, якраз розуміючи це і підтримуючи питання безпеки, не наполягаємо на цьому", - розповідає DW керівниця управління вищої освіти МОН України Світлана Кретович.
Загалом таких студентів на різних курсах може бути приблизно сім-вісім тисяч, підраховує виконавчий директор фонду "Відкрита політика" Ірина Жданова, яка координує спільно з МОН освітні програми для дітей з Криму та Донбасу. "Інтерес був і залишається досить великим. Особливо, як минуло чотири роки, і випускники, які вступали на тимчасово окупованих територіях в університетах там, отримали дипломи бакалаврів, які ніде не визнаються", - коментує для DW співрозмовниця.
"Багато готуються до вступу таємно"
Цьогорічна вступна кампанія для дітей з окупованих територій уже стартувала і вони активно звертаються в освітні центри, розповідають експерти. "Звернень багато. Діти бажають приїхати в Україну навчатися. Проте, на жаль, місцеві "влади" зреагували абсолютно недоречно на меседж, що ми чекаємо на своїх дітей, і вони просто перекрили кордон в Донецькій області, з боку так званої "ДНР", - зауважує Світлана Кретович.
Раніше з такою заявою також виступав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, зазначаючи, що бойовики не випускають дітей на територію вільної України. Це основна складність, яку цього року доводиться долати абітурієнтам, розповідає DW координаторка "гарячої лінії" громадської організації "Донбас СОС" Віолетта Артемчук. Вона підтверджує, що цього року до них зверталося багато випускників з непідконтрольних територій, які не змогли виїхати з ОРДЛО, аби вчасно потрапити на тестування в Україну.
"Ті абітурієнти, які хочуть вступати, відповідають на серйозний виклик. Це випускники, які справді хочуть навчатися тут", - вважає представниця громадської організації. "Якими правдами й неправдами вони готуються, можна тільки уявити. Нам розповідали, наприклад, історії, коли дітям доводиться зачиняти щільніше вікна, щоб не чули, як вони вчаться українською. Думаю, що багато з тих, хто готується до вступу, роблять це таємно, не афішуючи свої бажання", - розповідає DW Віолета Артемчук. Вона зауважує, що новий закон допоможе цього року насамперед тим, хто планував вступати на загальних підставах, але не зміг потрапити на ЗНО.
Проблемна адаптація та запобіжники в університетах
Вступати в українські виші як на загальних підставах, так і за спрощеною процедурою - завдання не з простих, підкреслюють експерти. Адже з 2014 року на окупованих територіях практично перестали вивчати предмети українознавчого циклу - мову, літературу та історію. Також усе навчання ведеться російською, а тому учням дедалі тяжче опановувати українську програму.
Більшості цьогорічних випускників з Криму та непідконтрольного Донбасу у 2014 році було лише десять-одинадцять років і вони ходили до п'ятого класу. "Ці роки дали про себе знати, фактично не було доступу до української освіти, окрім дистанційного навчання. Це складно одночасно вчитися в школі на окупованій території і паралельно в українській. Приїжджати сюди на іспити. Але є багато батьків і дітей, які свідомо приймають такі рішення", - розповідає Ірина Жданова. За її словами, нині в різних класах українських шкіл дистанційно вчаться близько трьох тисяч жителів окупованих територій.
Разом з тим, дозвіл вступати до будь-якого вишу без ЗНО може виявитися передчасним рішенням, вважає співрозмовниця. За її словами, це пов'язано з тим, що не кожен заклад зараз має відповідні запобіжники та умови роботи. "На жаль, психологічна служба у вищих навчальних закладах практично не працює. Програм, які б адаптували студентів з тимчасово окупованих територій до нових реалій після років війни, формували би довіру, мости миру в Україні не було. І на сьогоднішній день вони є точковими", - каже Жданова. На її думку, державі варто було би попіклуватися напередодні вступу також про підготовчі відділення та гуртожитки для молоді.
Тим часом у Міністерстві освіти розповіли DW, що уже підготували наказ, згідно з яким в усіх навчальних закладах студентам із непідконтрольних територій впродовж першого року обов'язково викладатимуть українознавчі предмети.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet