Фото: pixabay.com
У Меморіальному центрі Бабин Яр оцифрували понад 140 тисяч раніше засекречених документів
Тепер у дослідників з'явиться доступ до більш повної інформації про події в Києві у 1941-1943 роках.
У Києві оцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років. Про це повідомляє прес-служба меморіального центру Голокосту Бабин Яр у четвер, 23 липня.
Робота була проведена спільно з держархівом Київської області. Архіви, частина з яких довгий час була засекречена, в рамках проекту Імена будуть оприлюднені вперше.
Оцифровані документи (зокрема Картотека трудових реєстраційних карток жителів Києва та Картотека діячів культури і мистецтва Києва періоду окупації 1941-1943 років) незабаром будуть викладені на онлайн-платформі сайту Меморіального центру Голокосту Бабин Яр, яку представлять восени, а також на сайті Державного архіву Київської області.
За словами керівника проекту Імена Анни Фурман, процес оцифровування документів був трудомістким.
"Потрібно було кожну картку взяти, відсканувати, повернути назад. А це документи різних форматів, деякі з них складні. Тепер дослідники, вчені, усі зацікавлені особи зможуть розширити рівень експертності в генеалогії, дізнатися якусь нову інформацію про своїх родичів", - сказала Фурман.
Директор держархіву Київської області Софія Каменєва додала, що ці документи окупаційної влади на території Києва періоду Другої світової війни були зібрані архівістами після вигнання нацистів із міста.
"Тут документи, які створювали під час діяльності органів німецької окупаційної влади: Київської міської управи, районних у місті Києві управ, районних і сільських управ на території Київського та Білоцерківського гебітскомісаріатів", - зазначила Каменєва.
Раніше майже всі документи окупаційної влади були систематизовані і засекречені радянською владою, а доступ до них був заборонений. Тільки після проголошення незалежності України вони надійшли на загальне зберігання.
"Однак частина з них містила персоналізовану інформацію. Це списки жителів Києва, трудові реєстраційні картотеки, переліки діячів культури і мистецтв, які проживають на території міста, списки абонентів Київської електромережі. Тобто доступ до цих документів був обмежений. І ось через 75 років вони у вільному доступі", - підсумувала директор архіву.