RU
ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Карантинний рік. Як навчатимуть дітей у новій реальності

Корреспондент.net, 20 серпня 2020, 09:15
0
4432
Карантинний рік. Як навчатимуть дітей у новій реальності
Фото: Твоє місто
Як навчатимуть в карантин

Через два тижні на Україну чекають дві знаменні події: 31 серпня 2020 року спливає черговий термін карантину, а 1 вересня починається новий навчальний рік.

Батьки школярів - в тихому шоці. Тому що поки нічого не зрозуміло, як воно тепер буде. Березень-травень - закінчення попереднього навчального року - показали, що Міносвіти не здатне нормально організувати процес в нових умовах, пише Ольга Байвидович в №15 Журналу Корреспондент. Фактично два з половиною місяці для навчання були втрачені. Насилу розрулили ситуацію для випускників - щоб ті пройшли ЗНО.

Що далі? Міністерство охорони здоров'я спільно з Міносвіти розробили рекомендації для випадків, якщо адаптивний карантин буде продовжено. Питання - чи готові вчителі разом з учнями дотримуватися цих рекомендацій, чи є для цього умови? І, звичайно, є альтернативи?

З 1 вересня, відповідно до постанови Міністерства охорони здоров'я, підписаної головним санітарним лікарем Віктором Ляшком, на школярів очікують три сценарії розвитку подій: повернення до колишнього, м'який карантин і жорсткий карантин.

ПОВЕРНЕННЯ ДО КОЛИШНЬОГО? ЗАБУДЬТЕ

Перший сценарій - коли карантин буде скасований зовсім і діти будуть ходити в школу як раніше, просто дотримуючись звичайних правил санітарно-гігієнічної безпеки. Це чекає ті міста, які з легкої руки МОЗ будуть включені в «зелену» зону. Учні зможуть, як і раніше, в докарантинні часи, бігати по шкільному подвір'ю, битися на перервах, сидіти удвох за однією партою. А в середніх і старших класах переходити з кабінету в кабінет залежно від уроків.

У те, що така традиційна форма навчання може очікувати на українських школярів вже з 1 вересня, мало хто вірить, особливо їхні батьки. Тому що статистика, яка публікується Міністерством охорони, погіршується з кожним днем. І тому що чиновникам об'єктивно вигідна надзвичайщина.

М’ЯКИЙ КАРАНТИН

Другий і більш ймовірний сценарій - це змішана форма навчання, що включає в себе звичайне і онлайн-навчання. Подібний режим можуть ввести в разі, якщо місто буде перебувати між «зеленою» і «червоною» зонами. В принципі це відповідає м'яким рівням адаптивного карантину. І такий сценарій видається найімовірнішим.

Планується, що в цьому випадку один або два дні навчального тижня діти разом з вчителями будуть займатися онлайн, як це і було під час карантину. Форма дистанційного навчання регулюється наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 року №466 Про затвердження Положення про дистанційне навчання. Тобто все, як раніше. Такі заняття необхідні для того, щоб підготуватися до їхнього проведення в разі, якщо регіон на якийсь час перейде в «червону» зону.

А звичайне навчання - теж буде не зовсім звичайним. Тепер під час відвідування школи вчителі і їхні підопічні зобов'язані будуть дотримуватися кількох правил. Яких саме? Перш за все, дотримання соціальної дистанції - під час перерви або уроків і діти, і вчителі повинні будуть перебувати один від одного на відстані 1,5 м.

Зважаючи на те, що зараз, згідно з програмою НУШ (Нова українська школа), майже у всіх українських школах закуплені одномісні парти, зовсім не складно організувати таке дистанціювання під час уроків. Але ось як зробити, щоб і під час перерви діти дотримувалися подібних правил? Очікувати, що школярі буду триматися один від одного на відстані, не варто. Адже в такому віці, особливо в початковій школі, діти рідко бувають інтровертами. А, навпаки, жадають спілкування один з одним. А як спілкуватися, стоячи один від одного на відстані 1,5 м? Знаками? Перекрикуватися? Тому на папері викладено гладко, але навряд чи реально.

Але дуже ймовірно, що дистанцію спробують забезпечувати за рахунок рознесення класних днів у різних класів, за рахунок поділу по змінах і дроблення класу на менш багатолюдні групи. Ось останній захід - найбільш складно реалізувати, оскільки звідкись треба взяти додаткових вчителів і гроші на їхні зарплати.

Друге нововведення стосується носіння медичних масок, які треба буде міняти кожні три-чотири години залежно від якості. Втім, на уроках дозволяється бути без них, і це не може не радувати, особливо вчителів початкової школи, адже за малюками і без того досить важко встежити. А вже домогтися, щоб вони маски носили, - окремий квест.

Третє, що придумало МОЗ, - це відвідування занять за графіком, щоб учні не дуже перетиналися один з одним. Для цього директори шкіл повинні не тільки розробити цей самий графік, але простежити, щоб він виконувався в деталях.

Планується, що в школах всі входи/виходи будуть відкриті, щоб розводити потоки дітей. Тільки поки незрозуміло, хто і як при цьому буде стежити, щоб всередину шкільної будівлі не проникали сторонні. Крім усього іншого, класи доведеться провітрювати після кожного уроку. А парти бодай в кінці навчального дня слід протирати серветками з дезинфікуючим розчином.

Тільки поки незрозуміло, на кого буде покладена ця почесна місія. На учнів, які чергують? На самих вчителів? Або в кожній школі візьмуть на роботу ще по прибиральниці, на яку і повісять ці обов'язки? До речі, зарплата прибиральниць в школах - нижча за мінімальну. За свою важку працю вони отримують близько 3.200 грн. Але одна справа раз на день пройтися по школі, щоб вимити підлогу і санвузли. Інша - робити це бодай два-три рази на день, та ще й парти при цьому протирати.

Втім, як поділився з Корреспондентом директор спеціалізованої школи №40 міста Києва Олександр Полторацький, в тому, щоб організувати дезінфекцію парт після занять, він не бачить нічого складного. «Я викладаю історію і в червні проводив консультації для тих, хто складав ЗНО. І протягом 10 днів до мене приходили учні. Було по кілька занять на день. І після закінчення кожного я намагався протирати ті парти, за якими сиділи діти. Витрачав на це п'ять-сім хвилин. Думаю, що і вчителі так зможуть. Особливо під час великої перерви, що триває близько 20 хвилин», - зазначає Полторацький.

Ще один пункт, про який йдеться в постанові Міністерства охорони здоров'я, стосується відвідування їдалень. Крім того, що там повинна бути забезпечена дистанція між столами в 1,5 м, в школах повинні будуть організувати відвідування їх за графіком. Крім того, не дозволяється за столи саджати більше чотирьох дітей. Між ними також повинна бути дотримана дистанція.

Що ж стосується туалетів, то і тут вчителі повинні подбати, щоб діти не заходили в них натовпом.

І столові, і туалети повинні бути при цьому забезпечені паперовими рушниками, антисептиками, електросушарками і туалетним папером. Закуповуватися це все буде не за рахунок батьків, а за рахунок коштів, виділених з міського або обласного бюджетів.

Зокрема, як розповіла Корреспонденту заступник директора Департаменту освіти і науки КМДА Тетяна Шкурова, для придбання мийних та дезінфікуючих засобів з бюджету Києва було виділено кошти в сумі 33,3 тис. грн, з них 25,6 тис. грн вже освоєно. Перед початком навчального року всі заклади будуть забезпечені як мийнимии, так і дезінфікуючими засобами, обіцяють в міськадміністрації.

Слова Шкурової підтверджує і Полторацький: «Для нашої школи були закуплені і антисептики, і засоби гігієни, було куплено в достатній кількості і туалетний папір».

Тому справа за малим - щоб діти, особливо першокласники, намагалися дотримуватися всіх цих правил. А їхнім вчителям вдавалося контролювати дотримання заходів гігієни.

Ось тільки є питання щодо забезпечення: виділені суми виглядають в тому ж Києві сміховинно. І при тому, що столичний бюджет - найжирніший в країні. Тому школам доведеться додатково витрачатися на санітайзери в коридорах, класах, санвузлах і ще багато на що. Звідки візьмуться гроші? Очевидно, попросять батьків внести благодійні внески.

БАТЬКАМ - СТОП

Ще одне нове правило - батькам буде заборонено проходити всередину шкільних будівель. У даному випадку йдеться про початкову школу, коли учнів доводять до дверей класу і не тільки допомагають їм роздягнутися, а й підготуватися як мінімум до першого уроку.

З одного боку, це не тільки зменшує ризик поширення інфекції по школі, а й збільшує безпеку перебування учнів. Оскільки знизиться ймовірність, що всередину зможуть потрапити люди, які абсолютно не мають відношення до школи. Адже охорона, яка є практично у всіх школах України, просто не буде їх пускати.

Хто ж буде доводити учнів початкової школи до дверей кабінету? Ці обов'язки, як зазначив Полторацький, швидше за все, будуть виконувати або вчителі, або старшокласники, які на той момент будуть чергувати по школі.

З іншого боку, проконтролювати на відстані, чи роздягнулася дитина, чи змінила взуття, батькам буде важкувато. Але, зважаючи на те, що більшість першокласників перед цим відвідували дитячі садки, де їх могли якраз навчити цим нехитрим премудростям, паніку завчасно розводити не варто.

ВЧИТИСЯ ДИСТАНЦІЙНО

Як пояснили в Міносвіти, зараз у відомстві створено робочу групу, яка займається розробкою нововведень в цій сфері. Як процес буде виглядати на практиці - поки незрозуміло. Хоча вже середина серпня. Але вже зрозуміло, що в разі, якщо батьки захочуть перевести своїх чад на дистанційку, аргументуючи свою ініціативу побоюваннями щодо зараження, зробити це буде набагато простіше - написав заяву і вільний.

Але є й інша сторона медалі. Єдиної освітньої платформи, створеної для того, щоб за нею велися уроки, в Україні немає. І станом на 1 вересня її навряд чи встигнуть створити. Вже тим більше навряд чи встигнуть навчити вчителів нею користуватися. Багато вчителів тільки цієї весни встигли освоїти комп'ютер і познайомилися з такими програмами, як Google Клас або Zoom.

Крім того, як показав весняний досвід, далеко не всі вчителі готові проявляти творчість і кмітливість. Одна справа користуватися згаданими онлайн-платформами, проходити з дітьми тести, влаштовувати колективні уроки. Інша - просто скидати завдання в той же Viber, покладаючи контроль над їхнім виконанням на батьків, пояснюючи, що за творчий підхід ніхто не платить.

Дуже схоже, що місцева влада і керівники шкіл зупиняться на вже звичних Google Клас або Zoom і спробують за тижні, що залишилися до початку навчання, трошки підтягнути кваліфікацію вчителів. Власне, це вже відбувається.

Як розповіла Корреспонденту начальник управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Зоряна Довганик, у Львові дуже серйозно підійшли до цього питання. І головна вимога - щоб вчителі тієї чи іншої школи, вибравши для себе єдину освітню програму, дотримувалися саме її, а не йшли вроздріб. «У кожній школі вона (навчальна платформа) може бути обрана самостійно. Ми не можемо зобов'язати всі 117 шкіл вести заняття, користуючись однією і тією ж. Але недоцільно вести заняття в одній і тій же школі, використовуючи при цьому різні платформи. Адже дітям буде досить складно переключатися з однієї на іншу», - пояснила Довганик.

А щоб вчителі змогли вибрати для занять зручну програму, у Львові вже другий місяць проводяться безкоштовні курси, де вони знайомляться з цими платформами. Тому станом на 1 вересня вони будуть у всеозброєнні. І в разі, якщо місто потрапить в «червону» зону, до переходу на дистанційне навчання будуть готові. Подібні заняття відбуваються і в інших регіонах України.

ЩО ТРЕБА ВРАХОВУВАТИ

При переході на дистанційку не варто забувати про ті сім'ї, де є по кілька школярів. Далеко не кожна сім'я може дозволити собі мати по комп'ютеру на кожну дитину. Тому, як зазначила Довганик, онлайн-заняття теж краще проводити за графіком. З нею згоден і Полторацький. Але і це ще не все. На його думку, щоб вчителі змогли навчитися проводити відеоуроки, як це було під час весняного карантину, в систему освіти не завадило б запровадити обов'язкові курси, де будуть розповідати, як правильно їх створювати.

Не завадило б і впровадити для багатодітних та малозабезпечених сімей якусь соціальну програму, що дозволяє забезпечити їхніх дітей потрібними гаджетами. До слова, у Львові і тут не залишилися осторонь. За словами Довганик, буквально днями до них звернулася сім'я з проханням виділити комп'ютер для занять, і це вдалося зробити, завдяки підтримці однієї з IT-компаній. Звичайно, таким чином можна було допомогти одній-двом сім'ям. Але якщо йтиметься про десятки або сотні?

Подбати також доведеться і про вчителів. Щоб проводити онлайн-заняття, щоб мати можливість готувати відеоуроки, вчителю потрібен потужний комп'ютер з якісним екраном. Далеко не всі вчителі мають можливість витратити 15-20 тис. грн зі свого гаманця на ці цілі. У шкільних бюджетах відповідних статей немає. Просити купити батьків? Чиновники Міносвіти про цю проблему сором'язливо мовчать.

АЛЬТЕРНАТИВА ЗМІШАНОМУ НАВЧАННЮ

У переведенні зі звичайної в дистанційну школу немає нічого складно. Для цього необхідно просто написати заяву і віднести його в той навчальний заклад, де досі навчалася дитина. І одночасно підшукати для свого чада онлайн-школу.

Після того як колишня школа погодиться на переведення, потрібно подати заяви вже в ту школу, яку вибрали для дистанційного навчання.

Бажано перед переходом проконсультуватися з психологом, адже не для всіх школярів така форма навчання може бути прийнятна.

Також не варто забувати і про самостійне формування програми додаткових занять, які можуть стати в нагоді для складання ЗНО. І ще треба пам'ятати про те, що доведеться платити за дистанційне навчання. Хіба що дитина входить у пільгову категорію - тоді є знижки.

Поки що Міносвіти і Кабмін не створили механізм, який забезпечував би оплату дистанційної школи за рахунок тих коштів, які виділяються на навчання в стандартних школах. Принцип «гроші ходять за учнем» в Україні не працює, якщо хто не знав.

Ціна запитання? У центрі дистанційного навчання Джерело, де навчаються діти з усієї України, вартість варіюється від 1 тис. грн (якщо дитина вчиться самостійно) і до 3 тис. грн. У школі Оптима - від 2.500 грн. Але є і дорожчі. В онлайн-школі Grand Expo вартість починається від еквівалента 250 євро (близько 8 тис. грн). Тут в навчання входять багатомодульні уроки, лекції від відомих людей, зручний графік розкладу і навіть за необхідності заняття з 9:00 до 18:00. Загалом, є практично на будь-який гаманець. Але чому одні батьки повинні платити за те, що вже оплачено за рахунок їхніх податків, - будь їхня дитина в стандартній школі.

ГОВОРЯТЬ ПЕДАГОГИ

Олександр Полторацький, директор спеціалізованої школи №40 з поглибленим вивченням німецької мови, Київ

Я б скасував обов'язкові 30-годинні курси підвищення кваліфікації, що існують зараз в Україні. Замість цього навчив би вчителів робити відеоуроки. Я спілкувався з тими, хто вже знімав подібні відео, і майже всі вони говорять, що працювати на порожній клас дуже важко. Адже викладаючи навчальний матеріал на камеру, вони не бачили ні очей учнів, ні їхню реакцію. Можна було б також встановити не одну камеру, а три, як це відбувається під час зйомки фільмів, щоб, коли вчитель повертався до дошки, було видно, що він там пише, а не його спину. Якщо ж розсаджувати всіх дітей в школі по одному, варто задуматися над підвищенням заробітної плати вчителям. Адже в деяких випадках, через те, що не у всіх кабінетах вдасться так розмістити дітей, класи будуть розділені на дві групи. Тому вчителям доведеться двічі давати одні й ті ж уроки. А це відчутне навантаження. У будь-якому випадку рекомендую батькам відставити паніку і зрозуміти, що навчальний рік почнеться як завжди і готується до цього.

Зоряна Довганик, начальник управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

Ми готуємося до трьох сценаріїв розвитку подій, все залежить від того, в якій зоні буде наше місто. Єдине питання поки викликає те, як будуть навчатимуться першокласники, якщо Львів потрапить 1 вересня в «червону» зону. Це діти, які до того жодного разу не були в школі, вони жодного разу не бачили свого вчителя, вони жодного разу не бачили своїх однокласників, вони не знають, що таке уроки. Досить складно буде їм пояснити, що замість відвідування дитячого садка або тієї ж школи їх чекає онлайн-навчання. Напевно, на 1 вересня з'являться якісь оновлені рекомендації. Батькам варто розуміти, що не все залежить від особистого бажання директора школи або від начальника управління освіти. Є документи, які регламентують ці заняття. Ми зі свого боку будемо намагатися зробити все, щоб діти змогли сприймати матеріал. Напередодні навчального року наше головне завдання - навчити в нинішніх реаліях цього вчителів.

ГОВОРЯТЬ БАТЬКИ

Вікторія Богуславська, мати трьох дітей, Київ

Під час онлайн-навчання на карантині у нас були кращі заняття. Чому? Тому що після кожного уроку я кожне завдання розжовувала синові. У мене виходило, тому що я працюю вдома. Хоча я і не була в захваті від такої форми, але розуміла, що весь світ на карантині й іншого виходу немає. Але на постійній основі на дистанційне навчання я б не перейшла. Дитині треба спілкування зі своїми однолітками, якщо вона соціальна і немає жодних проблем, то вона повинна ходити в школу. До речі, до цього син робив уроки сам, я просто перевіряла. А іноді приходив і казав, що «я в школі все зробив і все знаю». За допомогою звертався, тільки якщо не знав, як зробити те чи інше завдання.

Ярина Яковишин, мати чотирьох дітей, Київ

У мене дочка - другокласниця. Так вчителька обмежувалася тим, що скидала завдання в Viber і говорила вивчити від цього до цього. Коли ми з батьками намагалися запропонувати альтернативу такому навчанню, вона відповіла, що їй за це не платять. Тому я, звичайно, за те, щоб діти ходили в школу. Втім, дочка відвідує додатково уроки англійської мови, які також були на карантині в онлайн-формі. Тут вчитель підійшов творчо, і заняття у них були мало не щодня. Проводилися онлайн-уроки і в музичній школі. Вчителька у себе грала на скрипці, а дочка - у себе. Іноді навіть доходило до того, що мене просили вийти з кімнати, щоб я не заважала виконувати те чи інше завдання. І мали вони онлайн-сольфеджіо, і уроки на фортепіано. Цей досвід нам сподобався більше, ніж онлайн-навчання в звичайній школі. Але все одно я за те, щоб діти, якщо у них немає жодних проблем зі здоров'ям або вони не є інтровертами, ходили в школу. Жодне онлайн-навчання не замінить живого спілкування.

ТЕГИ: образованиешколакарантин
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі

Корреспондент.net в соцмережах