Верховна Рада доручила уряду провести черговий конкурс на ескіз великого герба України, який так і не затвердили за роки незалежності. Історики критикують поспіх депутатів і вказують на те, що тризуба цілком достатньо.
Верховна Рада у вівторок, 25 серпня, доручила уряду провести конкурс на найкращий ескіз великого Державного герба України. Через три місяці депутати планують проголосувати за проєкт, який переможе у конкурсі.
Згадка в Конституції як результат компромісу
Те, що в України повинен бути великий герб, вказується у Конституції. У 20-й статті Основного закону говориться про те, що тризуб, який зараз використовується як малий герб України, має бути головним елементом великого герба. Також, згідно з Конституцією, у ньому має бути врахований герб Війська Запорізького. При цьому за великий герб депутати мають проголосувати конституційною більшістю - двома третинами голосів.
"У ту конституційну ніч комуністи вперлися рогом і не хотіли взагалі голосувати за текст Конституції, у якому було записано, що гербом України є тризуб князя Володимира. Бо, на їхнє переконання, це був петлюрівсько-бандерівський символ, який містив конотації "класових ворогів", вони хотіли його прибрати, - пригадує у розмові з DW історик, член наглядової ради "Історичної правди" Олександр Зінченко. - Згадування тризуба лише як елементу великого герба стало компромісом, аби Конституція була ухвалена".
Провальні конкурси
Конкурс ескізів великого герба України оголошували вже тричі: у 1991-му, 2001-му та 2007 роках, однак щоразу безрезультатно. У 2009 році Кабмін навіть затвердив проєкт великого герба. Він включав зображення малого герба у центрі, по боках - фігури лева і запорозького козака, знизу - синьо-жовту стрічку, а вгорі - княжу корону. Однак цей проєкт так і не був винесений на розгляд Верховної Ради.
Історик і голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило, який був одним із авторів малого герба і слідкував за проведенням даних конкурсів, каже, що кожного разу вони організовувалися непрофесійно або на них надходили слабкі роботи, які не враховували геральдичних правил. "Там була низка порушень, які не відповідають нашій Конституцій. За геральдичним принципом, якщо над композицією використовується корона, то вона вказує на статус держави, зокрема, конституційну монархію. Для республіканських країн подібні символи використовувати не можна. У нас же на конкурсах чомусь постійно протягують цю ідею з короною, а це неприйнятно", - зазначив Андрій Гречило у розмові з DW.
Один із проєктів великого герба України від колективу авторів на чолі з Олександром Івахненком, 1996 рік
Чи потрібен Україні ще й великий герб?
За словами Андрія Гречила, сама ідея великих гербів походить здебільшого з імперій, на них відображалися захоплені країни та території. Історики зауважують, що з точки зору геральдики великий герб Україні як унітарній державі не властивий.
Колишній директор Інституту національної пам'яті, а нині депутат Верховної Ради із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, великий герб Україні не потрібен, оскільки її національним символом уже є тризуб. "Тризуб Володимира Великого - це і є наш справжній державний герб, символ нашої тяглості від Київської Русі, нашої боротьби за українську державність у часи української революції і впродовж усього ХХ століття. З ідеї подомальовувати щось до тризуба не вийде нічого доброго, це лише ще один зі способів розмивання нашої ідентичності і національної єдності", - написав Вятрович на своїй сторінці у Facebook.
Натомість автори постанови про оголошення конкурсу ескізів великого герба України із фракції "Слуга народу" з цим не погоджуються. "Розмови про недоречність державних символів, про недоречність їх розгляду чи недоречність ухвалення законодавства про них, я думаю, це розмови про недоречність існування нашої держави", - заявив голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, представляючи документ у парламенті.
Олександр Зінченко: Згадування тризуба лише як елементу великого герба було компромісом для ухвалення Конституції
Влада хоче швидких результатів
В Українському геральдичному товаристві здивовані тим, у які стислі терміни депутати пропонують розробити і затвердити новий державний символ. У постанові говориться про те, що до 1 жовтня має бути утворений організаційний комітет, розроблені та затверджені відповідні положення, а також вирішене питання щодо фінансування, організації та проведення конкурсу. До 1 листопада має бути проведене суспільне обговорення ескізу великого герба. А до 1 грудня конкурсна комісія вже має визначити переможця та подати ескіз на розгляд парламенту.
Андрія Гречило припускає, що провладна партія так поспішає до місцевих виборів, аби заробити "політичний капітал". Однак насправді великого герба ніхто не збирається затверджувати, оскільки всі розуміють, що в цьому немає нагальної потреби, додає історик. "До виборів треба створювати позитивний імідж, треба прийти до місцевих виборів із якимось багажем, то вирішили запустити процес із гербом, який точно швидко не закінчиться, але можна звітувати, що ми здобули", - припускає Гречило.
Співрозмовники DW дивуються, чому в умовах обмежених бюджетних ресурсів саме затвердження великого герба стало нагальним питанням. "Якщо представники влади за щось беруться, вони переконані, що роблять це вперше. Попередні помилки не враховується, бо потрібні швидкі результати. Це дилетантське невігластво може призвести до протилежних результатів", - переконаний Олександр Зінченко.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet