Фото: DW
Київ вже зараз має думати, хто платитиме за реінтерграцію Донбасу, пишуть у ICG
Для реінтеграції непідконтрольних районів Донбасу Київ має полегшити виплати пенсій тамтешнім жителям і зняти торговельну блокаду, вважають експерти ICG.
У рамках стратегії з реінтеграції Донбасу офіційний Київ може і повинен ставити собі за мету зменшення страждань цивільного населення та об'єднання поділеного регіону в інтегровану економіку, яка задовольнятиме потреби людей по обидва боки лінії розмежування. Таку рекомендацію містить доповідь "Мир в Україні: ціна війни на Донбасі", оприлюднена неурядовою організацією Міжнародна кризова група (ICG) у четвер, 3 вересня.
У документі наведено оцінку економічних наслідків конфлікту на Донбасі та запропоновано способи їхнього вирішення. Питання міжнародного співробітництва для розв'язання конфлікту, а також безпекові теми були предметами попередніх доповідей центру.
Полегшити отримання пенсій
На думку експертів ICG, втілення цієї мети можна розпочати з трьох "невеликих, але конкретних кроків". Передусім українська влада має вирішити проблему з отриманням пенсій для своїх громадян, які проживають у так званих "ЛНР/ДНР". Для цього експерти радять Києву почати співпрацю зі Світовим банком та іншими міжнародними фінансовими організаціями, "аби розробити шляхи розширення доступу до пенсій через лінію розмежування і погашення заборгованості пенсіонерам, які виявилися виключеними із системи пенсійного забезпечення".
У доповіді ICG вказується також на побоювання людей, які проживають на непідконтрольних українському урядові територіях та працюють в органах влади самопроголошених "республік", щодо судових переслідувань у майбутньому. Київ має запевнити цих людей, що такого ризику не існує, "оскільки механізм правосуддя перехідного періоду буде зосереджений на переслідуванні осіб, винних у грубих порушеннях прав людини".
Між зневірою і страхом
За оцінками експертів ICG, економічна ситуація по обидва боки лінії розмежування доволі складна. І місцеві жителі вже звикли до нового повсякдення, яке є чимось середнім "між зневірою і страхом". На підконтрольних українському урядові територіях Луганської та Донецької областей місцеву економіку підживлюють присутність іноземних організацій та "туристи-пенсіонери", які щомісяця, як того вимагає Київ, перетинають лінію розмежування, щоб отримати пенсію.
Проте загальні економічні тенденції у регіоні не є хорошими, констатується у доповіді. У регіоні знизився рівень промислового виробництва, панує безробіття, а наплив тимчасово переміщених осіб "став важким тягарем для інфраструктури" і породжує невдоволення. Окрім цього, з 2017 року українська влада наклала заборону на переміщення через лінію розмежування будь-яких товарів, окрім тих, які мають гуманітарне призначення.
Хто платитиме за відновлення Донбасу
У зв’язку з цим аналітики ICG радять Києву поступово знімати ці торговельні обмеження та думати над тим, як стимулювати дрібну торгівлю між сторонами по різні боки лінії розмежування. "Києву також варто розглянути, хоча і дуже обережно, можливість укладення з фактичними адміністраціями домовленості про повернення під контроль українських власників промислових активів, захоплених сепаратистською владою", - пропонують експерти.
Український уряд вже зараз має замислюватися, як виглядатиме "реінтегрована, постконфліктна регіональна економіка" Донбасу і "хто платитиме за її відновлення". В ICG припускають, що у пошуках фінансових партнерів для модернізації Донбасу Києву повинна сприяти і Москва.
Про ICG
ICG - це аналітичний центр з головним офісом у Брюсселі. У ньому працюють близько 120 співробітників у багатьох країнах, зокрема, у Києві та Москві. Групу заснували у 1995 році через те, що міжнародна спільнота не змогла запобігти трагічним подіям у Боснії, Сомалі та Руанді. Частину коштів на створення організації надав американський бізнесмен Джордж Сорос. Понад 40 відсотків свого фінансування ICG отримує від урядів понад десяти держав, серед яких Швеція, Австралія, Люксембург, Німеччина, а також від Єврокомісії.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet