Давид Арахамія каже, що зменшення армії вивільнить гроші на переозброєння і зробить військо ефективнішим. Водночас експерти застерігають: без чітких розрахунків таке скорочення може мати і вкрай негативний ефект.
У День захисника України голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про доцільність скорочення чисельного складу Збройних сил України (ЗСУ). За його словами, у держави немає грошей на переозброєння війська, зокрема на придбання нових високотехнологічних зразків зброї. Тому, впевнений політик, Україні варто "зменшувати бюджет проїдання і збільшувати бюджет на розвиток та інновації".
Слід зазначити, що ця заява пролунала на тлі озвучених Генеральним штабом у вересні планів зі скорочення понад 20 тисяч штатних посад у ЗСУ. Армійське керівництво намагалося тоді заспокоїти критиків: згідно з позицією Генштабу, йдеться не про реальних військових, а про вакантні посади, передбачені у штаті, на які не вдалося знайти людей. До того ж, мовляв, ідеться передусім не про бойові військові частини, а частини забезпечення, обслуговування та навчальні центри.
Ще у вересні плани Генерального штабу спричинили нарікання з боку низки експертів, що українська влада хоче зменшити збройні сили безпосередньо під час війни на Донбасі. Нині ж слова Арахамії знову пожвавили довготривалу дискусію щодо того, чи справді компактніша, але краще оснащена армія - це те, чого Україна потребує в умовах агресії з боку Росії.
Скорочення штату ЗСУ - не трагедія
Аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков закликає розділяти ці два питання. Адже те, про що говорять у Генеральному штабі, фактично є спробою привести штатний розклад збройних сил до реальності - недоукомплектованість військових частин нині ні для кого не є секретом, каже експерт.
Військовий ЗСУ під час навчань поблизу Маріуполя
Щоправда, в Генштабі пояснюють, що причина такої ситуації - створення нових військових частин у попередні роки. Тому, мовляв, реальна чисельність збройних сил майже відповідає визначеній українським законодавством у 250 тисяч осіб, а ось штатна - істотно відрізняється від реальності.
"Приведення штатної чисельності війська у відповідність до визначеної законодавством України чисельності - це не замасковане скорочення ЗСУ, як дехто представляє цю ситуацію для суспільства", - цитує позицію Генштабу офіційне інформаційне агентство міністерства оборони України АрміяINFORM.
У будь-якому разі опитані DW експерти сходяться на думці, що такий крок не зменшить бойовий потенціал Збройних сил України. Як зауважує старший науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel), для належного функціонування військові підрозділи й справді мають бути повністю укомплектовані. Тому в умовах браку фінансових чи людських ресурсів крок Генерального штабу є цілком виправданим. Погоджується з цим і Бєлєсков, за словами якого, анонсоване скорочення відбудеться переважно на папері.
Менше солдатів - більше грошей?
Стосовно ж ідеї скоротити кількість вояків, аби зробити армію більш боєздатною, співрозмовники DW здебільшого з нею також погоджуються. Так, Бєлєсков каже, що про перевагу якості над кількістю свідчить, зокрема, й досвід бойових дій на Донбасі, коли менш чисельні російські підрозділи, які заходили вглиб території України, перемагали українських вояків за рахунок кращої техніки та навичок.
Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь наполягає на тому, що сучасна армія, якщо вона хоче бути успішною на полі бою, має бути готовою швидко знаходити і вражати цілі на великій відстані. "Наразі ми маємо відремонтований варіант радянської армії - відносно великої, але неефективної. Цього достатньо, аби впоратися з війною на Донбасі, але в разі повномасштабного протистояння з Росією цього буде недостатньо", - застерігає експерт.
З огляду на це, каже він, чисельність війська є не тим параметром, з якого варто виходити при оцінці ефективності армії. "Ми можемо мати хоч десятки тисяч матросів і сотні адміралів, але якщо у нас немає жодного ракетного корабля, це нічим не допоможе", - пояснює свою точку зору Самусь. Він вважає, що Україні слід взяти до уваги досвід Естонії, де призов використовується як засіб рекрутування у невелику професійну армію та навчання решти призовників, які після цього стають частиною місцевої територіальної оборони.
Зеленський назвав армію запорукою миру в Україні
Ідею меншої, але ефективнішої армії принципово схвалює і дослідник естонського Міжнародного центру оборони і безпеки Мартін Хурт. Він наголошує, що для ефективного виконання своїх обов'язків військовий підрозділ має бути повністю укомплектований, добре навчений та озброєний сучасною технікою. "Для більшості країн це означає, що загальний розмір збройних сил буде зменшуватися, адже для забезпечення усіх підрозділів достатнім персоналом та обладнанням не вистачатиме грошей", - розповідає експерт.
Вояки збройних сил навчаються стрільбі з зенітної гармати на полігоні у Чернігівській області (фото з архіву)
Покращення ЗСУ не гарантоване
Водночас, застерігає Бєлєсков з Національного інституту стратегічних досліджень, немає жодного сенсу обговорювати можливі скорочення без чітких розрахунків: якщо без попереднього аналізу просто вивільнити певну суму коштів, її може не вистачити на закупівлю зброї, яка принципово змінюватиме ситуацію, та на навчання персоналу, який буде здатний нею користуватися. Але у такому випадку будуть скорочені нехай і не ідеальні, але боєздатні підрозділи, відновити які за потреби буде набагато складніше, висловлює своє побоювання експерт.
Хурт розповідає, що у естонському випадку цей процес потребував від влади жорсткого визначення пріоритетів. "Ми витрачали гроші лише на критично важливі підрозділи. Підрозділи, що не мали критичної важливості, видалялися із структури війська, і гроші концентрувалися на решті збройних сил", - пояснює експерт і звертає увагу на те, що подібний процес не може відбуватися одномоментно - застосування нових принципів має йти поступово, підрозділ за підрозділом.
При цьому Ґрессель вказує і на негативний європейський досвід. За його словами, у великій кількості країн ЄС скорочення чисельності під подібними гаслами приводили не до збільшення видатків на нову зброю та тренування вояків, а до перерозподілу цих коштів для цивільних задач - у підсумку армії скорочувалися, але не ставали боєздатними. "Немає жодних гарантій, що цього не відбудеться і в українському випадку", - застерігє експерт.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet