Сотня найбільших особистих статків: хто, на чому заробляє, що змінилося за карантинний рік.
Незважаючи на карантинний рік, наші оцінки сукупного багатства 100 найбільших українських підприємців, виявлених на наших радарах, продовжують рости, йдеться в №21 Журналу Кореспондент. Чому? Причин кілька. Найважливіших - шість.
Причина №1. Структура української економіки. У нас в країні дуже невелика частка сектора послуг порівняно з розвиненими економіками. В Україні з цієї причини менше просідання ВВП через локдаун. Раніше ми соромилися цієї індустріально-аграрної структури української економіки, але вона нас цього разу добре виручила.
Причина №2. Українські бізнеси досі недооцінені. Якщо порівняти аналогічні компанії у країнах з подібними розмірами економіки, зі схожою чисельністю населення і скорегувати на рівень ВВП на душу, виявиться, що вітчизняні бізнеси недооцінені. Але є проблема - такі оцінки дуже складно чимось підтвердити. Вкрай мала частина українських бізнесів структурована як публічні компанії, чиї акції котируються на біржах, де триває активна торгівля цінними паперами. Буквально зовсiм небагато компаній котируються у Варшаві і Лондоні. Хтось розміщує облігації за кордоном - це дозволяє побічно оцінювати вартість бізнесів.
Так ось недооціненість українських бізнесів означає, що просідання ринків зовсім не повинне означати неодмінно падіння ціни того чи іншого бізнесу. Знаєте, як кажуть, "хто лежить, впасти не може".
Причина №3. Основні статті українського експорту - продовольство і продукція гірничо-металургійного комплексу (руди металів, напівфабрикати, металопрокат). І якщо подивитися на ситуацію на цих ринках, ми з подивом виявимо, що за рік і їжа, і залізна руда круто подорожчали. Це підняло прибутковість відповідних бізнесів у рази. І, як наслідок, опосередковано вплинуло на вартість бізнесів.
Причина №4. Падіння цін на енергоресурси. Україна - чистий імпортер енергоресурсів. І зниження витрат на них - це чисте вершкове масло для будь-якого бізнесу. Агробізнес споживає солярку і мінеральні добрива як не в себе. Солярка подешевшала у валюті. Мінеральні добрива - не набагато, але подешевшали. Практично вся ця різниця пішла у прибуток. Величезні витрати на нафтопродукти в гірничодобувному секторі. А ще - на газ, який подешевшав у рази. Основна стаття витрат у виробництві азотних добрив - той же газ. І минулий карантин зробив власникам хімкомбінатів шикарний подарунок - ціни на газ впали, а на добрива знизилися мало.
Причина №5. Надлишок грошей на світових ринках. Ось ця історія з коронавірусним QE, тобто з кількісним пом'якшенням, а точніше, зі збільшенням пропозиції доларів і євро, британських фунтів та ієн. Ці ресурси уряди направляють на підтримку економік своїх країн, але так чи інакше струмочки твердої валюти просочуються у країни, що розвиваються. І ціна активів у доларах росте тільки тому, що в світі цих доларів стало на три з гаком трильйони більше. Але ж є й інші тверді валюти.
Причина №6. Насувається дата старту земельної реформи. Це потужний пендель вартості агробізнесів. Хоча запуск ринку землі допоможе не всім. Більш-менш великим бізнесам допоможе. Хоча вони і брикалися, коли проштовхували запуск ринку землі.
ЩО ВСЕ ЦЕ ОЗНАЧАЄ
А точніше, в чому полягають тренди. Як і раніше, держава у нас - один із найбільших олігархів. Державі належить більше двох третин електроенергетики. Держава володіє левовою часткою нафтогазового бізнесу. У фінансовому секторі - приблизно дві третини.
Чи вдалося приватному бізнесу потіснити десь держбізнеси? Частково в оборонці. Зовсім частково. Бурхливо розвивається приватна медицина. Ми бачимо, як наші мультимільйонери інвестують у приватні клініки. Дуже швидко розвивається доставка - Укрпошту потіснили, незважаючи ні на що. Поки що стоїть шлагбаум на шляху приватного капіталу в залізничних перевезеннях. Хоча обіцяли. Поступово розширюється присутність приватників в аеропортовому бізнесі.
А що в тих секторах, які спочатку будувалися приватниками? Саме бурхливий розвиток у дистанційній торгівлі, агробізнесу та IT. Тільки в IT український бізнес не доростає навіть до рівня 10-20 млн - раніше цього дряпає в Долину або просто в Люксембург, Берлін, Ла-Валлетту. Тому в нас його і немає у відчутних масштабах.
З дистанційною торгівлею все зрозуміло - колосальний push з боку коронавірусної епідемії. Про агросектор і металургію ми згадували: зростання світових цін за зниження витрат на виробництво через зниження цін на енергоносії. Що важливо, і ми це врахували в оцінках, - великі корпорації активно реінвестують зароблене в підвищення ефективності наявних бізнесів і скупку нових активів.
ЯК СПРАВИ У МІЛЬЯРДЕРІВ
|
За версією шанованого американського журналу
|
За версією Корреспондента
|
|
|
Кількість мільярдерів
|
Сукупні статки мільярдерів
|
Кількість мільярдерів
|
Сукупні статки мільярдерів
|
|
2008
|
7
|
$29,3 млрд
|
н. д.
|
н. д.
|
|
2013
|
7
|
$28,3 млрд
|
н. д.
|
н. д.
|
|
2015
|
5
|
$11,9 млрд
|
н. д.
|
н. д.
|
|
2019
|
7
|
$13,6 млрд
|
7
|
$16,4 млрд
|
|
2020
|
6
|
$8 млрд
|
9
|
$21,2 млрд
|
ЧОМУ ВАЖЛИВО БАЧИТИ НАЙ-НАЙ
Те, чим володіють великі підприємці, - це і експортний потенціал, і робочі місця, і податки. Зрештою, це кормова база для малого і середнього бізнесу, який заробляє, поставляючи товари та послуги великим компаніям і їхнім співробітникам.
І дуже важливо бачити, що відбувається, з ким відбувається і в чому тренди. Ось ми радіємо зростанню вартості бізнесів, тому що чим вони дорожчі, тим більше можуть залучити інвестицій. Чим більше інвестицій - тим вищеа потреба в персоналі, тим більше виплачується зарплат, тим вища економічна активність. А далі, як кажуть економісти, "приплив піднімає всі човни".
РЕЙТИНГ
ЯК МИ РАХУВАЛИ
Ми, як і рік тому, проаналізували активи більше 110 найзаможніших українців і з них відібрали перших сто. Нам допоміг моніторинг, який ми запустили рік тому у зв'язку з перезапуском рейтингу найзаможніших. Ми використовували потік новин і власний моніторинг, щоб звіряти годинники і перевіряти наші оцінки на адекватність. Звичайно, в Україні формувати подібні оцінки вкрай складно. Як уже було сказано, адекватного ринку акцій у країні немає, а угоди продажу-купівлі великих бізнесів - події вельми рідкісні.
Тому дуже складно оцінити бізнеси тим шляхом, який є найбільш точним, - за скільки продали/купили бізнес цілком або малу його частину (акцію).
Відразу обмовимося, що наші цифри є відображенням оцінних суджень і не можуть розглядатися як оцінки для оподаткування, інвестування, а також для боргового фінансування. Ще раз: все, що опубліковано в нашому рейтингу, - не більше ніж оцінні судження.
Як уже було сказано, найточніший метод оцінки бізнесу - ціна покупки. Ось скільки готові віддати - то і правда. Звичайно, ця цифра буде справедлива тільки на момент угоди. А в українських умовах ще треба врахувати фігуру покупця. Як було сказано, в Україні цей метод можна застосовувати дуже нечасто і до обмеженого кола активів. І то за певних умов.
Наприклад, куплене задорого гірничодобувне підприємство можуть зажахати, відбираючи ліцензії, - і скільки після цього воно буде коштувати? За ціною металобрухту наявного у нього обладнання?
А якщо для того ж гірничодобувного комплексу раптом підвищать рентні платежі за користування родовищами і/або введуть гранично жорсткі екологічні норми, то ціна може виявитися близькою до нуля.
Є ще три методи оцінки - теж не найточніші у вітчизняних умовах, але інших у нас, на жаль, немає.
Другий спосіб - порівняння якогось вітчизняного бізнесу з аналогічним. В ідеалі варто порівняти з аналогом, що знаходиться неподалік. Прекрасний варіант, але де взяти той точно оцінений вітчизняний аналог? Його, швидше за все, немає. Доведеться шукати аналог у країні з економікою, яка хоч якось або чимось нагадує українську.
Тому доведеться порівнювати з аналогічними бізнесами в Польщі або Туреччині, в Угорщині або Бразилії. На жаль, тут занадто багато виявляється припущень. Ринок, що розвивається, не завжди адекватно оцінює місцевий бізнес, хоча Україна в цьому сенсі унікально складна для оцінки активу. Ну і додаткові похибки вносять спроби співвіднести вартість бізнесу на різних ринках, нехай і схожих. Проте для України це один із найпопулярніших методів.
Третій спосіб - через витрати на створення аналогічного бізнесу. Це добре на стабільному ринку. Але малопригодно в Україні, оскільки зараз є, наприклад, маса об'єктів нерухомості, які простіше і дешевше купити, ніж побудувати аналогічний. Ну і трудомісткість такого методу зашкалює.
Четвертий спосіб - оцінка на основі величини прибутку, який генерує підприємство. Чистий прибуток множать на деякий коефіцієнт, величина якого - окрема і дуже непроста тема. Такий метод дуже популярний для непублічних компаній (це ті, які не торгуються на біржах). Його активно використовують професійні інвестори на фондовому ринку і для публічних компаній, щоб передбачити межі зростання тієї чи іншої акції.
А тепер те саме питання - про коефіцієнт, на який треба помножити прибуток, щоб отримати вартість компанії. Кажуть, що в Україні вартість компанії приблизно дорівнює 7-12 розмірів її річного прибутку. І чим бізнес ризикованіший, тим менша величина цього коефіцієнта (мультиплікатора). Наприклад, для оптової торгівлі він може бути і 5, а для молокозаводу - мінімум 10 (цифри умовні, звичайно). Але, припустимо, ми правильно визначили коефіцієнт, де брати цифру прибутку? З офіційної звітності, яку більшість компаній не публікує? Чи з податкової звітності, яка не завжди цілком відповідає на питання про розмір прибутку? Чи із внутрішнього управлінського обліку, який лягає на стіл власнику мало не щотижня?
Це велика проблема - доступ до такої інформації. Іноді доводиться замінювати її непрямими даними. Для агробізнесу - можна подивитися на розмір земельного банку і обсяг експорту в тоннах. Для роздрібної торгівлі - на число торгових точок і їхню площу.
До того ж треба враховувати, скільки бізнесмен і його компанії винні грошей банкам та іншим кредиторам. Про одного з українських так званих олігархів жартують у бізнес-середовищі, що "він вартує мінус півтора мільярда". І це чиста правда. Точно така ж правда, як і те, що, незважаючи на борги, він залишається в нашій сотні мільйонерів.
Ну і окрема складність - багато власників соромляться публічно декларувати ті чи інші активи. Доводиться виловлювати з реєстрів та інших джерел.
Зрозуміло, якщо хтось із власників запропонує свої поправки до наших оцінних суджень, ми неодмінно і негайно їх опублікуємо.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet