RU
 

Бюджет, КС, локдаун. Чого чекати від влади до кінця 2020

Корреспондент.net,  1 грудня 2020, 12:07
0
107
Бюджет, КС, локдаун. Чого чекати від влади до кінця 2020
Фото: Журнал Корреспондент
Протести під Радою

У країні триває конституційна криза, поки немає бюджету на 2021 рік і не особливо вистачає грошей на фінансування витрат навіть у році нинішньому.

Коронавірус і місцеві вибори серйозно відвернули центральну владу від насущних справ. Верховна Рада не працювала майже два місяці, президент керував із самоізоляції у Феофанії, віддуватися за всіх намагався Кабінет Міністрів, пише Валерій Літонінський в №23 Журналу Корреспондент. Виходило зі змінним успіхом. Поки на уряд тільки повісили всіх собак і за затримку з бюджетом, і за протидію пандемії, і за карантини, і за порожню казну. Та ще й чутки про відставки міністрів не перестають збурювати урядовий квартал.

ЩО СПІВАЮТЬ ФІНАНСИ

Серед головних завдань влади до кінця року - прийняття проекту держбюджету на 2021 рік. Затримку з його підготовкою пояснюють коронавірусом і важкими переговорами з МВФ. Але коронавірусом у нас зараз пояснюють взагалі все.

Що ж стосується власне бюджету, то під чуйним наглядом Фонду знижений його планований дефіцит - з 6% ВВП до 5,47%, стиснуті витрати і, головне, перенесено заплановане підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тис. грн з середини 2021 року на грудень. Одним словом, переговори з МВФ вкотре виступають для української влади як найкраще щеплення від популізму.

Але тепер складається цікава ситуація. У першому читанні депутати голосували за проект держбюджету, в якому витрати були на цілих 23 млрд більшими, ніж пропонується зараз. За рахунок кого ж зрізали цю суму? Ні, на Офісі президента або Раді заощаджувати не стали. Зате, наприклад, 4 млрд грн забрали у Міносвіти, а 9 млрд втратило Мінсоцполітики (це з тих грошей, які дають Мінсоц на субсидію Пенсійному фонду).

Бюджет оборони (МО) в 2021 році ніяк не збільшиться в порівнянні з 2020 роком. Але на 4,6% більше дадуть МВС, приблизно на 23% - СБУ і, барабанний дріб, майже в півтора рази збільшать фінансування Офісу генпрокурора. Коли нам будуть говорити з телеекранів про зростання витрат на «оборону і безпеку», майте ці обставини на увазі. Тому що «оборона і безпека» - це не тільки армія, а точніше - не стільки армія, скільки всі інші.

І, звичайно, відроджена недавно головна бюджетна традиція дотримана - на «забаганки» депутатів, тобто соціально-економічний розвиток округів, як це офіційно називається, 6 млрд грн таки заклали. Тобто стимул голосувати у нардепів-мажоритарників за проект держбюджету є, а ось бюджетної ночі в Раді не уникнути, хоча в останні роки від цієї звички і почали відходити.

Дмитро Разумков, вийшовши з лікарняного, міцно взявся за кермо влади Радою і на першій же після хвороби погоджувальній раді заявив, що запросто можуть і позачергову сесію провести 7 грудня - щоб встигнути з держбюджетом.

До слова, закон про держбюджет не тільки для переговорів з МВФ потрібен. Його твердження з нетерпінням чекають місцеві ради по всій країні. Вони ж звикли до хорошого, коли до грудня ухвалювали держбюджет, і їм залишався повний місяць для затвердження місцевих бюджетів. А саме з місцевих бюджетів фінансуються і освіта, і медицина, і багато чого ще, що звалили на локальну владу в процесі децентралізації.

Але що ми про майбутнє: проблеми є не тільки з бюджетом-2021, а й нинішнім, бюджетом-2020. За словами глави Мінфіну Сергія Марченка, в бюджеті на 2020 рік не вистачає більше 80 млрд грн через недовиконання плану щодо запозичень. У ЗМІ навіть з'явилася інформація, що Державна казначейська служба зупинила фінансування всіх державних витрат, крім захищених. У Мінфіні відповіли формальною відпискою, що Казначейство «здійснює виконання показників держбюджету і обслуговування інших клієнтів відповідно до законодавства». Але власне в порушенні законодавства ніхто нікого і не звинувачував, а в самому Казначействі показово промовчали, не прокоментувавши інформацію.

Корреспондент
Міністр Марченко готує бюджет

Але у нас є хороший маркер - використання коштів, розпланованих через ковідфонд. Станом на 26 листопада було використано трохи більше 40 млрд грн із запланованих майже 66 млрд грн. Найбільше у відносному вираженні не встигли використати грошей за ось такими статтями: на оснащення приймальних відділень клінік (МЗ), забезпечення МОЗ тестами і засобами захисту, а також на доплати медикам (МЗ). Приблизно третину запланованого не вибрало скандально відоме дорожнє будівництво, але воно й на краще, якщо чесно. Але є і рекордсмен з використання грошей ковідного фонду - МВС, на доплати силовикам вибрали майже все заплановане. А заплановано на це було близько 2,5 млрд грн.

ЗАХІД НЕ ДАЄ ДОБРО

Діру в бюджеті планували покрити за рахунок коштів МВФ. З Фондом узгодили всі параметри проекту держбюджету-2021, що повинно було стати одним з важливих чинників для початку першого перегляду програми Stand-by. Але проблеми з другим «домашнім завданням» Україна так і не вирішила - зовсім немає зрушень в ситуації з Конституційним судом, який фактично скасував в країні електронне декларування чиновників. У Раді є чимало законопроектів щодо повернення декларування і реформи суду, а голосів за них немає. Точніше, поки немає.

Президент Володимир Зеленський навіть звернувся до Венеціанської комісії, щоб оцінку українській конституційній кризі дали там, хоча, як правило, комісія оцінює конкретні документи, а не ситуації.

Поки найпростішим виходом із ситуації бачиться хоча б повернення в законодавство норм про електронне декларування, скасованих КС. Під це в Раді навіть створили спеціальну робочу групу для напрацювання законопроекту. Про пропозицію Зеленського про повне перезавантаження КС уже зовсім не згадують, хоча і вносив її президент як невідкладну.

Ще довше без реакції залишається рішення КС щодо антиконституційності низки норм закону про НАБУ і саме призначення Артема Ситника директором бюро. Кабмін запропонував переписати закон таким чином, щоб звільняти і призначати директора НАБУ могла Верховна Рада, а Ситник продовжував здійснювати свої повноваження до призначення нового керівника.

У принципі рішення компромісне і перехідне, яке дозволило б зберегти незалежність бюро, за яким пильніше стежать на Заході. Та й сам Зеленський особисто запевняв послів G7, що гарантує збереження посади директора НАБУ за Ситником.

EPA
Володимир Зеленський веде переговори із Заходом щодо траншу МВФ, долі КС і НАБУ

Тобто розрулили антикорупційно-конституційну кризу? Як би не так. Нова проблема звалилася звідки не чекали. Заступник голови Офісу президента Олег Татаров, котрий відповідає на Банковій за роботу з правоохоронними органами, вибухнув заявою, що і НАБУ не те, а Ситник - тим більше.

Виходить, що чиновник Офісу президента суперечить самому президенту. Це щось новеньке навіть для української демократії. В ОП швидко почали спростовувати заяву свого заступника голови, називаючи її «особистою думкою» чиновника, а не позицією Банкової. Але налагодженню відносин із Заходом така риторика точно ніяк не сприяє.

ТИМЧАСОВИКИ

Ситник вже майже звик, що під ним хитається крісло. Починають звикати до цього і міністри. Розмови про відставки в уряді ведуться з вересня, але поки втратила посаду тільки в. о. міністра енергетики Ольга Буславець. Її так і не змогли призначити повноцінним міністром, жорстко критикували в Раді, але в міністерстві все одно залишили на позиції першого заступника керівника.

Змінив Буславець на посаді міністра енергетики в ранзі в. о. Юрій Бойко, який теж, швидше за все, недовго в тому кріслі затримається. Тим більше почав він роботу на новій посаді з озвучування вкрай болючого заходу - підвищення тарифу на електроенергію для населення. За словами Бойка, уряд задіє «максимально зважений і м'який підхід з найбільш проблемного питання», але відкладати рішення вже нікуди, воно буде прийнято на початку грудня.

Справа в тому, що тарифи на електроенергію для населення не переглядалися в Україні майже чотири роки, і це, як стверджують чиновники, призвело до катастрофічних наслідків. На відміну, до речі, від того ж газу, де тарифи приведені до ринкового рівня. Хоча про газ - бабка надвоє сказала: ось, Нафтогаз і при завищених до небес тарифах примудрився більш як 17 млрд грн нарахувати збитків тільки за перші дев'ять місяців 2020 року.

Але повернемося до електрики: зараз, за ​​даними Міненерго, тариф для населення не покриває навіть витрати на доставку електроенергії від електростанцій до кінцевих споживачів. Щорічні дотації через занижені тарифи досягли вже 65-70 млрд грн.

Це навантаження лягає в першу чергу на бізнес, для якого тарифи якраз підвищують. Тобто бізнес платить більше за рахунок перехресного субсидування - це коли одній групі встановлюють підвищений тариф, щоб інша група споживачів мала знижений. Підсумок - підрив конкурентоспроможності українських підприємств. Таким чином постійно вирішувати проблему розрахунків на оптовому ринку електричної енергії не можна.

Наполягає на приведення тарифу на електроенергію до ринкових показників і МВФ, це прописано в додатку до меморандуму з фондом. В очікуванні чергового траншу до виконання вимог кредитора українська влада відноситься особливо уважно. Тому, схоже, підвищення не уникнути. Конкретні параметри поки не озвучені, але в Міненерго обіцяють, що воно буде поступовим.

Тим більше що і політична ситуація благоволить. В Офісі президента перегляд тарифів підтримують. Місцеві вибори закінчилися, у локальних лідерів менше стало мотивів для організації протестів проти підвищення тарифів. У Верховній Раді же компроміс навколо підняття тарифів може забезпечити зацікавленість в цьому всіх основних вітчизняних фінансово-промислових груп. Хоча для звичного популізму і традиційних заяв про тарифний геноцид тут, звичайно, ґрунт благодатний - «під час кризи прийшли за грошима до населення».

І ось тут роль громовідводу якраз може виконати Бойко. Він прийшов, провів непопулярне рішення і пішов, звільнивши місце новому, вже не забрудненому тарифною проблемою міністру.

КАНДИДАТИ НА ВИЛІТ

Нового міністра все активніше обіцяють і Міністерству охорони здоров'я. Нібито за тією ж схемою. На старого повісять очевидний провал в боротьбі з коронавірусом. Схоже, розуміє це і сам чинний міністр Максим Степанов. Він єдиний член уряду, який відмовився підтримати проект держбюджету-2021, в якому дійсно немає достатньо коштів для доплат лікарям та іншим медикам. Не може знайти спільну мову Степанов і з профільним парламентським комітетом. Тим більше і заміну йому довго шукати не доведеться - головний санлікар країни Віктор Ляшко завжди готовий.

Навіть якось технічно це проглядається: Ляшко розповідає більше про позитивне (допомога з вакцинами, програми вакцинації та інші плани), а Степанов віддувається з поточних проблем (локдаун, нестача оснащених ліжок в клініках і відсутність тестування тим, хто в зоні ризику, а не вже явно захворів).

УП
Максим Степанов, глава МОЗ

Також нависають оргвисновки над в. о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом, якому, за чутками, і самому вже робота в міністерстві набридла. Критики багато, а навіть перспектив стати повноцінним міністром немає.

Є претензії і до міністра інфраструктури Владислава Криклія. Йому приписують два жахливих факапи - дивна історія з його тестом перед зустріччю на найвищому рівні і майже образливі коментарі на адресу польських партнерів щодо переговорів про квоти на перевезення. І те, і інше, м'яко кажучи, не поліпшило українсько-казахстанські та українсько-польські зв'язки. Кажуть, що в Офісі президента готові посунути на займану Кріклієм посаду главу Укравтодору Олександра Кубракова, близького до заступника голови ОП Кирила Тимошенка. У Мінінфраструктури навіть спеціальну заяву випустили зі спростуванням інформації про можливу відставку Криклія. Але якщо немає перспектив відставки, то навіщо ж тоді щось спростовувати? Але, напевно, щось знають і так - не дарма ж Кріклій є вихідцем з МВС. Можливо, тут і спроба трохи звузити сферу впливу всесильного міністра ВС?

Та й Кабмін Дениса Шмигаля в цілому взагалі не сильно шанують в Раді. Хоча він справляється явно краще за уряд Олексія Гончарука. Імунітет не дали, з 166 поданих урядом проектів законів прийняли лише 12, причому половина з них - це взагалі ратифікація міжнародних договорів. Виходить, що продуктивність законотворчого напрямку в уряду за перші дев'ять місяців роботи склала сумні 7%, хоча у Кабміну Гончарука аналогічний показник був 22%, у Володимира Гройсмана - 30%. І це за наявності ніби як живої, за паперами точно, монобільшості.

Не дивно, що в Раді говорять про наявність голосів за відставку будь-якого міністра. Але до Нового року, швидше за все, нікого чіпати не будуть. Депутати просто не встигнуть розглянути ще й кадрові питання, роботи і так побільшало.

З ДУМКОЮ ПРО РЕГІОНИ

Зате чистки в регіонах після місцевих виборів уже почалися. Президент активно змінює голів ОДА, які провалили вибори, і намагається закріпити новий консенсус з регіональними елітами. Вибори мерів у всіх обласних центрах Слуга народу програла, а ось в облрадах спробує створити навколо себе більшість і увійти в керівництво. Домовитися про все повинен заступник голови ОП Тимошенко, який тепер відповідає на Банковій за кадрову політику.

Певні успіхи в Офісу на цьому терені вже є. Наприклад, важливу для центру Київську облраду очолив представник Слуги народу. У Харківській області новим головою ОДА стала колишня заступниця всесильного мера міста Геннадія Кернеса, а в Одеській - соратник місцевого мера Геннадія Труханова. З обома градоначальниками в ОПУ цілком конструктивні відносини, хоча в СН не належать ні той, ні інший. Такий же механізм спробують запустити і в інших областях.

ЗАМОРОЗКИ НА СХОДІ

Ось де жодні механізми не працюють, так це на переговорах щодо Донбасу. Обмін полоненими зривається. Українські парламентери вірять, що напоумити Росію могла б нова зустріч лідерів Нормандської четвірки, але шансів на її проведення в 2020 році немає. Залишається сподіватися, що імпульс мінському процесу додасть нова американська адміністрація, але це буде вже історія 2021-го, а не 2020 року.

А поки на відеоконференції 25 листопада перший президент країни Леонід Кравчук, який представляє Україну в ТКГ, зажадав від росіян в перших числах грудня обговорити найбільш нагальні питання: звільнення утримуваних осіб, розблокування російською стороною роботи КПВВ, фіналізацію домовленості щодо 19 ділянок розмінування, фіналізацію домовленості про чотири нові ділянки розведення, забезпечення вільного і безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї окупованої частини території України, про доступ міжнародних гуманітарних організацій до утримуваних осіб. Ну і вимагали форсувати підготовку зустрічі в «нормандському форматі». Але остаточне рішення про таку зустріч - точно за межами повноважень мінських парламентерів.

Та й сигнали подаються чіткі - якраз напередодні відеоконференції 25 листопада, а саме 24 листопада, на Донбасі посилилися обстріли і від снайперського вогню російських найманців загинув український військовий.

ТЕГИ: бюджетКонституционный суддонбассГосбюджетВладимир Зеленский
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі

Корреспондент.net в соцмережах