Рік тому, 9 грудня 2019 року, відбувся саміт лідерів нормандської четвірки в Парижі, на якому Володимир Зеленський і Володимир Путін уперше зустрілися.
Мирне врегулювання конфлікту на Донбасі вже кілька місяців тупцює на місці. Хоча рік тому перспективи врегулювання були набагато більш райдужними. У Парижі зустрілися Володимир Зеленський, Володимир Путін, Ангела Меркель і Емманюель Макрон. Зеленський навіть назвав зустріч історичною. Але рік по тому прогресу в ситуації на Донбасі не видно взагалі.
Про що домовилися
У Парижі лідери нормандської четвірки домовилися про обмін полоненими у форматі "всіх на всіх", встановлення режиму тиші, відкриття нового контрольного пункту в'їзду-виїзду (КПВВ) у Щасті і безумовному доступі Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та інших гуманітарних місій на окуповані території.
Через рік обміну "всіх на всіх" так і не відбулося, Київ повністю побудував новий КПВВ у Щасті і підготував у Золотому, але, усупереч домовленості, російська сторона жоден з них зі свого боку не відкрила. Червоний Хрест не зайшов у в'язниці на окупованих територіях, безперешкодної роботи СММ ОБСЄ на Донбасі теж не видно.
Що стосується припинення вогню, то після установки річного перемир'я інтенсивність обстрілів дійсно значно зменшилася, істотно зменшилася кількість убитих і поранених. Але кількість порушень "режиму тиші" стає дедалі більшою.
Взаємні звинувачення
Україна звинувачує в зриві Паризьких домовленостей Росію. Росія, у свою чергу, - Україну.
"Через штучне блокування роботи ТКГ на політичному треку відсутнє просування в обговоренні робочих пропозицій України щодо виконання політичних аспектів Загальних узгоджених висновків Паризького саміту від 9 грудня 2019 року", - йдеться в заяві МЗС України, приуроченій до річниці зустрічі в Парижі.
У Міністерстві також підкреслили, що українська сторона внесла важливі ініціативи щодо подальшого розведення сил і засобів та продовження процесу розмінування.
Україна також виступила з пропозиціями щодо активізації наступних етапів процесу взаємного звільнення утримуваних осіб, забезпечення повного і безумовного допуску міжнародних організацій до всіх утримуваних осіб, відкриття та належного функціонування пунктів пропуску через лінію розмежування.
Однак, за словами МЗС, ці пропозиції "до сих пір залишаються без належної реакції російської сторони".
"Шлях до миру нелегкий, але знаю - ми зможемо" - так прокоментував річницю паризької зустрічі Володимир Зеленський.
Зате влада як Франції, так Німеччини позитивно оцінює зусилля зі встановлення миру на Донбасі.
Що далі?
Нового нормандського саміту в доступній для огляду перспективі не буде, про це прямо заявили в Кремлі.
В Україні дедалі частіше звучать ідеї щодо перегляду Мінських домовленостей на вищому дипломатичному рівні, Росія категорично проти цього.
"Мета Москви стати посередником, а не учасником конфлікту, і не брати на себе відповідальність за (не)виконання досягнутих домовленостей. Для цього останні півроку Росія всіляко намагається нівелювати роль нормандського формату в принципі і зробити основним майданчиком переговорів мінську ТКГ - там, на відміну від "Нормандії", присутні так звані "республіки", хоча й не як учасники. У фокусі зусиль росіян - просувати суб'єктивації ОРДЛО і "прямий діалог" з ними, щоб самим відійти в сторону", - відзначає аналітик фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна.
Просунутися на Донбасі Україна може завдяки налагодженню відносин із США після зміни там президента, відзначають експерти.
Але й у другій рік після Парижа сторони все так само входять без істотних шансів на домовленості.