Фото: RFE/RL
Стало відомо, як розраховували дату введення карантину
Оптимальну дату розраховували не тільки на підставі показників тестування, а й з урахуванням прогнозів із заповнюваності лікарень.
МОЗ розраховував дату введення карантину з 8 січня не тільки на підставі результатів тестування, але й з урахуванням низки показників. Про це заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко,
повідомляє Інтерфакс-Україна в понеділок, 14 грудня.
"Для розрахунку дати введення карантину ми базувалися не тільки на щоденних показниках кількості хворих, для цього ще використовувалися показники часу очікування виклику швидкої і часу проїзду до хворого, кількість наявних ліжок у лікарнях і кількість кисневих точок, середній час перебування хворого на ліжку, здатності тестування наявною лабораторною мережею та інше", - сказав Ляшко.
За його словами, 8 січня як дата для введення карантину було запропоновано з урахуванням розрахунку прогнозу, оскільки наступне пікове зростання кількості випадків захворювання МОЗ очікує на кінець січня - початок лютого.
"І це зростання збігатиметься із сезонним зростанням кількості випадків грипу та грипоподібних захворювань", - пояснив заступник міністра.
Ляшко додав, що введений раніше карантин вихідного дня як один з варіантів карантинних протиепідемічних заходів дозволив зупинити зростання епідемічної кривої і стабілізувати навантаження на систему охорони здоров'я.
При цьому зараз середній час на подвоєння щоденної кількості нових випадків інфікування в Україні становить у середньому 40 днів. У карантин вихідного дня цей показник був на рівні 23 днів.
"Коли ми говоримо в цілому по країні 40, то в деяких областях цей показник майже вдвічі менше, зокрема, у Запорізькій області - 22, Кіровоградській - 24, Київській - 25", - зазначив Ляшко.
Заступник голови МОЗ повідомив також про зміну підходу медустанов до формування звітності щодо заповнення ліжок.
"Зараз ми зробили відкритими всі дані про наявність вільних ліжок у лікарнях, вільних ліжок з киснем, кількості госпіталізованих та виписаних по кожній лікарні. Тому зараз бачимо зовсім інший підхід до заповнення даних лікарнями. Вони намагаються показувати достовірні дані, оскільки їх недостовірні дані відразу можна перевірити ще раз на місці", - каже Ляшко.
Останні чотири тижні МОЗ бачить "стабільну тенденцію в кількості хворих, які лікуються стаціонарно".
"Ці цифри коливаються в межах 27-29 тисяч", - сказав Ляшко.
Головний санітарний лікар також пояснив, що великий коефіцієнт виявлення позитивних випадків серед всіх протестованих на COVID-19 "дозволяє зробити висновок, що лікарі не направляють належним чином на тестування", тому МОЗ змінив підходи до тестування й інакше регулює роботу пунктів тестування.
Нарешті, Ляшко нагадав, що МОЗ впровадило швидкі тести на антиген, що також зменшило навантаження на вірусологічні лабораторії.
"За останній тиждень швидкими тестами зробили 25 тис. досліджень, з них майже 2000 позитивні", - резюмував він.