Рік пройшов з моменту зміни влади в Україні в результаті президентських і позачергових парламентських виборів. ТОП-100 оновився більш ніж на третину.
Короткий підсумок минулого року на політичному олімпі: нове покоління політиків виявилося не настільки ефективним, як це уявлялося напередодні парламентських виборів-2019 і відразу після них, йдеться в №24 Журналу Корреспондент. Частково цьому новому поколінню просто не пощастило - багатьох змило урядовою кризою, спровокованою епідемією коронавірусу. До слова, крісла хитаються і під багатьма з чинного Кабміну рівно з тієї ж причини.
СПАДКОЄМЦІ-2020
Рік тому ми прогнозували можливу зміну уряду - вгадали. Натякнули, що буде змушений піти глава НБУ, - він пішов. Припустили, що 2020 рік неймовірно цікавий і політичний ландшафт знову зміниться, хоча і не так радикально. Саме так і вийшло.
Перша десятка змінилася за складом майже на третину. Піднявся в неї спікер Ради Дмитро Разумков - він стрімко набирає політичну вагу. Фактично він витіснив з першої десятки Івана Баканова, так виходить за цифрами, які розставляли наші експерти.
Андрія Богдана змінив у першій десятці Андрій Єрмак - бо посада зобов'язує. Ну і безславно звільненого Олексія Гончарука змінив у першій десятці Денис Шмигаль.
Зменшився, як запевняють наші експерти, вплив Ігоря Коломойського, але злетіли бали в Арсена Авакова. На дві сходинки вгору просунувся Віктор Медведчук - це вплив підсумків місцевих виборів-2020. Петро Порошенко, незважаючи на помітний реванш на місцевих виборах, все ж залишився на восьмому місці - мабуть, експерти врахували високий антирейтинг, що зберігається.
Оцінки в першій десятці змістилися вниз у першої п'ятірки і підтяглися вгору у другої п'ятірки. Це може свідчити про те, що друга п'ятірка наступає на п'яти лідерам. А ще може говорити про те, що лідери втрачають щедро видані їм рік тому аванси.
Наші експерти досить жорстко оцінили багатьох членів уряду - низка міністрів не увійшли в ТОП-100. Втратили позиції в ТОП-100 майже всі екс-міністри з Кабміну Володимира Гройсмана, але не сам він. Не включені в ТОП-100 за сформованими оцінками такі важливі фігури, як глави Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду держмайна, Нацкомісії з регулювання енергетики та ЖКГ (НКРЕКУ), - мабуть, так наші експерти відзначили відверті провали, які приписують цим структурам за підсумками 2020 року. Хоча згадані керівники входять в пул з 39 учасників лонг-листа, які були на порозі для того, щоб опинитися в першій сотні.
Нові керівники держбанків, керівники ключових парламентських комітетів, керівники кількох парламентських фракцій, заступники керівників правоохоронних та антикорупційних структур - вони теж були буквально на межі, щоб увійти в ТОП-100. До них же були близькі за рівнем виставлених балів низка відставників з кабмінів Гончарука і Гройсмана. І лідер однієї з партій імені себе - його політсила пролетіла повз Раду на виборах-2019, але отримала чимало мандатів на місцевих виборах-2020.
Повністю, нехай і на далеко не перших позиціях ТОП-100 опинилися керівники Офісу президента - це свідчення того, що близькість до глави держави надає вагу його оточенню.
Звичайно, низці міністрів й інших керівників, які отримали свої посади в нинішньому році, місця в рейтингу дісталися частково авансом - як і рік тому їхнім попередникам. Ну що ж, через рік побачимо, якою мірою вони ці аванси відпрацювали і виправдали.
ПЛАНИ НА 2021-Й? ІДИ ЗА ГРОШИМА
Звичайно, в опозиції - як проукраїнської, так і навпаки - зараз жнива. Чинна влада перебуває в надзвичайно складному становищі - у неї наростає вал проблем, тануть рейтинги, з'являються нові ляпи. Причому будемо справедливі - ляпи родом не тільки і не стільки від нестачі кваліфікації, хоча і цей фактор є. Помилки і наступні провали в комунікаціях в значній мірі від того, що банально не вистачає ресурсу.
І цього ресурсу буде ставати все менше. Тому що «у перемоги багато батьків і тільки поразка - сирота». Підсумки місцевих виборів показали, що потрібно домовлятися з місцевими елітами і столичними інтелектуалами, з волонтерами та армійцями, з лідерами думок і журналістами.
Образа на ЗМІ - погана ідея. Розбрат з інтелектуалами - подарунок політичним конкурентам, які неодмінно скористаються плодами праць незалежних think tank'ів і влаштують армагедець в медіа та соцмережах.
Політичні конкуренти швидко засвоюють уроки, від переможців минулих виборчих кампаній відкушують голоси, вплив, у кінцевому підсумку - фінансові і людські ресурси.
Уже цілком очевидно, що посилення впливу місцевих еліт в результаті проведеної останні кілька років децентралізації - фактор номер один на політичному полі. Особливо на тлі триваючої не особливо успішної боротьби з епідемією коронавірусу і її наслідками.
Місцевим стало зрозуміло, що вони приблизно за трьома чвертями своїх гострих проблем залишені наодинці із завданнями охорони здоров'я, освіти і багато чого ще. Уряд в держбюджеті-2020 різко скоротив субвенції регіонам і продовжив цей тренд в держбюджеті-2021? Якщо хтось думав покарати місцевих князьків у виховних цілях, він, скоріше, досяг зворотного: менше субвенцій з центру - менше важелів впливу.
Втім, в Кабміні кажуть, що це неминуче - з центрального бюджету буде менше грошей направлятися в регіональні бюджети, мовляв, зважаючи на все ту ж децентралізацію. Але тут є питання: а як бути з тим, що початковий стан регіонів, областей, районів, ОТГ дуже відрізняється? І що субвенції грали роль фактора, що вирівнює можливості?
Ми чомусь стільки про бюджетні взаємини за лінією центр - місцеві еліти? Тому що укорочення бюджетного важеля впливу на регіони автоматично означає перетікання впливовості зі столиці в обласні центри і навіть у великі ОТГ.
ЗОВСІМ НОВІ ЛЕБЕДІ
Нова урядова криза, позачергові парламентські вибори - це головні теми розмов в інсайдерів української політики. Одні кажуть, що монобільшість в Раді починає фрагментуватися і реконструюватися в щось більш складне. Інші кивають на те, що учасники монобільшості звикли до парламентських крісел і починають прислухатися до голосів з Банкової куди уважніше. Тим більше, що результати місцевих виборів показали однозначно - після позачергових парламентських ландшафт сесійної зали зміниться кардинально.
Судячи з осіннього скандалу навколо антикорупційних органів і жорстких реакцій з боку наших західних партнерів, у нових/старих керівників цих самих структур з'явився неабиякий шанс зайняти-таки командні висоти - і не тільки в боротьбі з корупцією. Останні півтора року їх відверто тролили і принижували. Вони цілком можуть влаштувати демонстрацію своїх можливостей. Якщо заліза в хребтах вистачить, звичайно. Тому що поки що вони переважно займалися чимось на зразок спортивної риболовлі - ловили/відпускали.
У нас у рейтингах впливових непристойно слабо представлені інститути громадянського суспільства. Об'єктивно це реакція суспільства на профанацію і карго-культ, які в цій сфері щасливо цвіли попередні років 20. Але потреба в цих силах є і гостра - явно з'являться і впливові їхні представники.
ЯК МИ РАХУВАЛИ
Спочатку ми склали лонг-лист - його учасникам і ставили бали наші експерти. У лонг-лист увійшли лідери минулого року, а також нові обличчя. Ми також включили тих, хто був присутній в торішньому рейтингу з місцями від 101 до 130. Разом отримали 179 учасників лонг-листа 2020 року.
20 наших експертів оцінили впливовість включених в лонг-лист персон за трьома категоріями: впливовість в політиці та громадській діяльності, впливовість в бізнесі і економічних процесах, а також впливовість як моральних авторитетів. За кожним з напрямків експерти виставляли оцінки від 0 до 10, де 0 - відсутність будь-якого впливу, а 10 - абсолютний вплив. Наші експерти мали право внести свої кандидатури в опитувальні листи при їхньому заповненні - їх в опитувальних листах було додано менше 10, ми неодмінно врахуємо їх в наступному році. Співвідношення 179 учасників опитувального листа до 20 експертів є більш ніж достатнім, щоб мінімізувати суб'єктивні чинники при формуванні рейтингу.
За підрахунку інтегральної впливовості ми використовували вагові коефіцієнти для обліку вкладу кожного з типів впливовості: політика - 0,5, бізнес - 0,3, авторитет - 0,2. Рейтинг формувався відповідно до величини інтегральної впливовості. Членами списку ТОП-100 названі перші 100 персон за величиною інтегральної впливовості.
Усе наведене тут є оціночним судженням. Кожен, хто використовує або не використовує наведену інформацію, робить це на власний страх і ризик, несучи повну особисту відповідальність за всі свої дії і бездіяльність, які з цим пов'язані прямо або побічно.
РЕЙТИНГ
1. Володимир Зеленський
25.01.1978
Для президента України Володимира Зеленського (№1 в рейтингу-2019), втім, як і для країни в цілому, 2020 рік видався дуже складним. Ейфорія від рекордної перемоги на виборах і приходу до влади «нових облич» вичерпана. Почалися жорсткі реалії коронакризи, боротися з якою за допомогою запису улюблених відеороликів не вдається. А політичні противники все більш вміло атакують рейтинг президента - в умовах економічної кризи це вдається їм все краще і краще.
Проте президент залишається найвпливовішою людиною країни, а його рейтинги лідирують в соціологічних опитуваннях. Формально при ньому і монобільшість в Раді, і Кабінет Міністрів, при формуванні якого саме за президентом було останнє слово, і свій генпрокурор. Фактично ж в монобільшості давно вже відцентрові тенденції переважають над командною роботою. Реально з 246 слуг народу постійно сподіватися Зеленський може не більш ніж на 170.
Зате він остаточно збудував модель взаємин з великим бізнесом. Рінат Ахметов (№3) і Віктор Пінчук (№9) забезпечують інформаційну підтримку президенту своїми медійними ресурсами і відгукуються на заклики допомогти грошима в боротьбі з коронавірусом. В уявній опалі виявився найближчий Зеленському топ-бізнесмен - Ігор Коломойський. Втім, хоча публічно президент відпускає шпильки на його адресу, з бізнесом в Ігоря Валерійовича все окей.
У 2020 році Зеленський особливо захопився будівництвом доріг. Настільки, що на дороги виділяли гроші з коронавірусного фонду бюджету в розпал пандемії. Глава держави навіть сказав, що хоче увійти в історію України як президент, після якого в країні з'явилися дороги. Повинно було допомогти Велике будівництво партії влади і на місцевих виборах. Президент проїхав з ним всю країну, але не дуже допомогло. Як і опитування, задумане ним в день голосування, про результати якого вже ніхто не згадує. Одним словом, розповіді про народовладдя закінчилися до наступних виборів. До речі, в 2020 році Зеленський вперше натякнув, що, можливо, не обмежиться одним президентським терміном, як обіцяв раніше, а все ж піде на другий.
У 2019 сім'я Зеленського заробила понад 28 млн грн. При цьому він забув задекларувати отримання ще 5 млн грн від погашення ОВДП. Це адміністративне правопорушення, але НАЗК його поки штрафувати не стало. Як не оштрафували президента і за відвідування кафе в Хмельницькому без маски. Хоча сам він зізнавався, що готовий сплатити штраф.
2. Арсен Аваков
2.01.1965
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (№4 у рейтингу-2019) - головний старожил в нинішній українській владі. Він перебуває на своїй посаді вже в п'ятому поспіль складі уряду. Неодноразово Авакову пророкували крісло прем'єра, але він і з кабінету глави МВС залишається найвпливовішою людиною з членів уряду.
Під контролем Авакова більш ніж 200 тис. осіб - поліцейських, нацгвардійців, пожежників тощо. Простий приклад впливовості міністра: в розпал пандемії коронавірусу рекордсмен з використання грошей ковідного фонду - МВС, на доплати силовикам вибрали майже все заплановане (2,5 млрд грн). Бюджет МВС в 2021 році теж зросте - на 5%.
В Авакова прекрасні стосунки із земляками - харківськими політиками. У нього дуже конструктивні взаємини з Ігорем Коломойським (№7). Довіряє йому і президент Володимир Зеленський. Якщо раніше Зеленський говорив, що Аваков «на випробувальному терміні» і він повинен довести до кінця справу про вбивство журналіста Павла Шеремета, то зараз про це вже ніхто не згадує. А ось з главою ОП Андрієм Єрмаком в Авакова, як подейкують, є якісь тертя.
У чому магія політичного важковаговика Авакова? Досвід, численні зв'язки і не найменший особистий статок - він є легальним доларовим мільйонером, оскільки в політику прийшов з бізнесу. У 2004 році він став керівником передвиборного штабу Віктора Ющенка в Харкові, а згодом головою місцевої ОДА. Через репресії з боку «регіоналів» на початку 2010-х Аваков був змушений виїхати до Італії, але в 2012 році повернувся вже депутатом Ради, а після Євромайдану зайняв посаду глави МВС і більше нікому її не віддав.
З екс-президентом Петром Порошенком Аваков був не в найкращих стосунках, які до кінця каденції Порошенка переросли у відкриту ворожнечу. Аваков поставив на Зеленського і переміг.
У 2020 році Україна домоглася звільнення в Італії українського нацгвардійця Віталія Марківа. Аваков особисто курирував цю справу, їздив на судові засідання і оплатив літак, щоб повернути бійця на батьківщину.
З проблем Авакова - відсутність результатів у розслідуваннях резонансних кримінальних справ та гучні скандали, в які регулярно потрапляють поліцейські. Але потопити міністра не змогло ні перше, ані друге.
Аваков залишається і одним з найбагатших міністрів. У 2019 він заробив 1,1 млн грн. На рахунках в банках у нього 17,7 млн грн і більш як $400 тис. У дружини Авакова, на яку записаний його бізнес, на рахунках в банках понад $1,5 млн.
3. Рінат Ахметов
21.09.1966
Найбагатша людина в Україні Рінат Ахметов (Кореспондент оцінив його статок в 2020 році в $7,7 млрд) і №5 в рейтингу впливових 2019 року залишається одним з головних гравців і у вітчизняній політиці. Іноді його називають найкращим другом кожного українського президента.
Ахметов - власник холдингової компанії СКМ, яка управляє всіма його активами. Ключові з них зосереджені в енергетичній та металургійній галузях, які переживали в 2020 році не найпростіші часи. Так, збиток енергохолдингу ДТЕК Ахметова за рік склав 19 млрд грн. На початку року керівництво ДТЕК заявило про системну кризу в енергетичній галузі, після чого об'єднання Павлоградвугілля було змушене призупинити роботу 10 шахт, а також декількох збагачувальних фабрик. До того ж компанія навіть вирішила достроково завершити оренду у держави шахтного об'єднання Добропіллявугілля.
Позбувся Ахметов у 2020 році і автозаправного бізнесу, продавши мережу заправок Паралель, - точніше, ту її частину, яка залишилася на неокупованій території (в зоні окупації компанія втратила 78 АЗС).
Усе це змушує бізнесмена робити ставку на нові напрямки - зелена енергетика, девелопмент, агросектор, інноваційні проекти.
Втім, слідом за відновленням світової економіки підуть кращі справи і у металургійних бізнесів Ахметова. Так що там підуть - уже йдуть. Оскільки належні йому ГЗК закінчать 2020 рік з хорошими показниками через зростання світових цін на залізорудну сировину.
Опозиційний блок і Радикальна партія - політичні проекти, які підтримував бізнесмен, в Раду в 2019 році не пройшли. Але в парламенті на Ахметова орієнтується група мажоритарників на чолі з його бізнес-партнером Вадимом Новинським, а також низка нардепів у фракціях Слуга народу і Батьківщина.
При цьому Ахметов збудував рівні конструктивні відносини з виконавчою владою, а також з президентом Володимиром Зеленським та його оточенням. Не в останню чергу завдяки своєму медіабізнесу, який регулярно надає владі майданчик для висловлювань. Саме каналам Ахметова Україна і Україна-24 Зеленський і Андрій Єрмак найохочіше дають інтерв'ю.
Хто Ахметова зовсім засмучує, так це футбольний клуб Шахтар. Дітище бізнесмена - чинний чемпіон країни, учасник півфіналу Ліги Європи. Правда, в новому сезоні виклик Ахметову кинув його колишній багаторічний тренер Мірча Луческу, який перейшов до табору головного суперника - Динамо Київ і вже забрав у Шахтаря один трофей - Суперкубок України.
4. Дмитро Разумков
8.10.1983
Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков (№9 в рейтингу-2019) намагається зберегти за собою роль політичного арбітра головного оплоту розсудливості в нинішній українській владі. У 2020 році він все активніше демонстрував свою самодостатність і незалежність, а також наявність власних політичних амбіцій. Перш за все це проявляється в небажанні Разумкова «брати під козирок» всі поспіль доручення, які спускають йому з Банкової.
Показова в цьому плані історія з ідеєю національного опитування від Володимира Зеленського під час місцевих виборів. У вересні 2020 року Офіс президента вимагав від спікера провести через Раду законопроект про те, що організовувати такі опитування має ЦВК паралельно з голосуванням на виборах. Разумков цю ідею відкинув, законопроект навіть не потрапив в зал. В результаті Зеленському в день місцевих виборів довелося самому організовувати опитування, а Разумков показово абстрагувався від цього процесу, навіть публічно визнавши, що сам він в опитуванні президента не брав участі.
А в історії з рішенням Конституційного суду щодо декларацій Зеленський і Разумков і зовсім мало не зіткнулися лобами. Президент вніс свій законопроект про повне перезавантаження суду, а Разумков свій - про повернення норм, скасованих судом. Зеленський був настільки роздратований ініціативою спікера, що навіть попросив його наступного разу повідомляти про свої плани. У підсумку під керівництвом Разумкова був розроблений компромісний варіант законопроекту, прийнятий Радою.
Про Разумкова все частіше говорять як про майбутнє кандидата в президенти і лідера власної політичної сили. На нього дійсно орієнтується велика група депутатів всередині фракції СН, але йти у вільне плавання спікер не поспішає.
Тому формально Разумков залишається представником команди президента. Привів його в неї близький друг Зеленського, глава СБУ Іван Баканов. А з Бакановим, в свою чергу, Разумкова звели спільні друзі. На час президентської кампанії Разумков став головним радником з політичних питань і спікером штабу Зеленського. Причому Зеленський довіряв Разумкову настільки, що той від його імені давав коментарі і відповідав на багато питань. Робота «балакучою головою» довела політтехнолога до крісла голови Ради, в якому він зараз виглядає дуже впевнено.
За даними електронної декларації, за 2019 рік Разумков заробив 1,3 млн грн, готівкою він зберігає 340 тис. грн і $75 тис., а 27 млн грн позичив третім особам.
5. Віктор Медведчук
7.08.1954
Народний депутат, реальний лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук (№7 в рейтингу-2019) залишається одним з найвпливовіших політиків України. Він фактично контролює партію Опозиційна платформа - За життя, яка в 2020 році успішно виступила на місцевих виборах, перемігши в шести областях - в своїх базових регіонах на сході і півдні країни. Тим самим ОПЗЖ, в яку входять і такі політики, як Юрій Бойко (№16) і Вадим Рабинович (№41), значно посилила позиції, досягнуті на парламентських виборах 2019 року.
Багато в чому успіху ОПЗЖ сприяли медіаресурси політика - відверто опозиційні телеканали 112, ZIK і Newsone. Середнє охоплення аудиторії у цих телеканалів за добу - близько 14 млн глядачів. Вони покривають понад 50% всього інформаційного мовлення України. Періодично у цих телеканалів виникають тертя з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, але юристи телекомпаній відстоюють їхню незалежність, а трансляція триває.
Медведчук - чи не єдиний великий український політик, який зберігає особисті контакти з Москвою. І справа не тільки в політиці - Володимир Путін свого часу хрестив доньку Медведчука, тобто вони є кумами. Тому час від часу Медведчук літає в Москву і в переговорах з російським президентом намагається домогтися просування у врегулюванні ситуації на сході України, а також просуває рішення цього питання на міжнародній арені: він очолив у ВР міжфракційне депутатське об'єднання Міжпарламентський діалог заради миру: Україна - Росія - Німеччина - Франція. Це об'єднання провело в парламентах Франції, Німеччини і РФ зустрічі, щоб залучити парламентаріїв цих країн до широкої взаємодії в інтересах врегулювання ситуації на сході України. Раніше Медведчук презентував в Європарламенті свій мирний план щодо врегулювання ситуації на сході України.
Коли стало відомо, що в РФ була розроблена вакцина від коронавірусу Супутник V, Медведчук спочатку домовився про можливість її поставки в Україну, а пізніше - її виробництва в нашій країні. Але ця ініціатива не знайшла підтримки в української влади.
Медведчук є дуже забезпеченою людиною, і це дає йому можливість зберігати незалежність в політиці. Разом з дружиною Оксаною Марченко він є співвласником 97 компаній, серед яких телеканал 1+1, підприємства нафтової і металургійної галузей, а також має частки в низці обленерго.
6. Андрій Єрмак
21.11.1971
Главу Офісу президента Андрія Єрмака іноді жартома (або майже всерйоз) називають віце-президентом, що вкотре підкреслює ступінь його впливу на політичні процеси в країні. Головну свою битву в 2020 році - за доступ до президента - Єрмак виграв в Андрія Богдана, змінивши того на посаді керівника ОП. Відтоді Єрмак не відпускає від себе Володимира Зеленського ні на крок. Втім, Богдан поводився рівно так само, але це йому свого часу не допомогло. Супроводжує президента шеф його офісу у всіх поїздках, на всіх нарадах, вони навіть захворіли на коронавірус і вилікувалися від нього в один день.
Отримавши посаду Богдана, Єрмак запустив і заміну його людей своїми у вищих органах влади. Кабмін Дениса Шмигаля збирав саме глава ОП. А ще Єрмак зумів те, що не давалося Богдану, - налагодив стосунки з мером Києва Віталієм Кличком, той навіть публічно визнавав, що Єрмак рекомендував йому людей на посади в столичних органах влади. Крім внутрішньої політики керівник ОП відповідає ще й за найчутливіші напрямки політики зовнішньої - переговори щодо Донбасу і відносини зі США.
Єрмак замкнув на собі просто неймовірну кількість процесів, хоча жодного політичного досвіду у глави ОП не було. Єрмак - юрист, займався захистом прав інтелектуальної власності та авторського права, пробував себе в кінопродюсерстві, але без особливого успіху, як зізнавався сам Зеленський. Але поки Єрмаку з більшим чи меншим успіхом вдається майже все.
З президентом Єрмак знайомий давно, і той йому довіряє, незважаючи на скандали, в які глава ОП періодично потрапляє. У березні 2020 року нардеп Гео Лерос опублікував відео, на якому людина, схожа на брата глави Офісу президента - Дениса Єрмака, обговорювала призначення на державні посади різних осіб за гроші. Сам Єрмак все це тут же спростував.
У липні 2020 року вже самому главі ОП дорікали в зриві операції українських спецслужб з виманювання на територію України бійців російського ПВК Вагнер. Єрмак заявив, що жодного зливу інформації з його боку не було. А президент навіть публічно захищав його перед пресою. На карб главі ОП ставлять застій в переговорах щодо Донбасу, але тут складно розділити - де його особисті недоробки, а де звичний саботаж з боку Москви.
У 2019 році Єрмак заробив 255 тис. грн, готівкою він зберігає $347 тис. і 50 тис. євро. У березні 2020 року голова ОП придбав автомобіль Mercedes-Benz за 2,97 млн грн. Також Єрмак вказав у декларації, що в 2005 році придбав квартиру в Києві площею 107,8 кв. м за 3,5 млн грн.
7. Ігор Коломойський
13.02.1963
Ігорю Коломойському (№2 у рейтингу впливових за 2019 рік і №2 в списку найзаможніших за 2020 рік, $2,9млрд) складно буде назвати 2020 рік вже дуже вдалим. Високий суд Лондона продовжує розгляди за позовом ПриватБанку на суму $3 млрд, поданим до його колишніх акціонерів, в тому числі до Коломойського. В Україні домогтися скасування націоналізації банку бізнесменові теж не вдалося. Не зміг він перешкодити і проходженню через Раду так званого банківського законопроекту, яким було встановлено, що навіть якщо українські суди раптом скасують націоналізацію Привату, то Коломойський його все одно назад не отримає.
Головні ж проблеми для бізнесмена створюють не в Україні, а в США. У серпні 2020 року Мін'юст Штатів подав два позови до окружного суду Південної Флориди за підозрою в придбанні Коломойським і його партнером Геннадієм Боголюбовим (№23) нерухомості в Луїсвіллі (штат Кентуккі) і Далласі (штат Техас) нібито на виведені з ПриватБанку гроші. Нібито з цієї причини ФБР і IRS (Служба внутрішніх доходів, податкове відомство США) атакували компанію Optima Management Group (Клівленд), яку пов'язують з Коломойським.
Судяться з бізнесменом і в Ізраїлі. Окружний суд Тель-Авіва визнав позовні вимоги ПриватБанку до Коломойського на $600 млн, нібито виведених бізнесменом з Привату і розміщених на банківському рахунку в одному з найбільших банків Ізраїлю - Ізраїльському банку Дисконт.
Проте в Україні Коломойський залишається фігурою надзвичайно впливовою. Так, підконтрольність йому Володимира Зеленського, як уже можна стверджувати з повною впевненістю, була занадто перебільшена. Але бізнесмен продовжує дружити з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, зберігає вплив на цілу групу депутатів в Слузі народу, яка остаточно оформилася у вигляді внутрішньої опозиції. Йому приписують і новий політичний проект - За майбутнє. Нова партія бізнес-партнера Коломойського Ігоря Палиці продемонструвала непоганий результат на місцевих виборах.
У найбільших активів, пов’язаних безпосередньо з Коломойським - Укрнафта (ведуча нафто- і газовидобувна компанія України), Нафтохімік Прикарпаття (одне з найстаріших нафтопереробних підприємств України), Приват Інтертрейдінг (контролює гірничо-збагачувальні і металургійні підприємства), телеканал 1+1, - теж все гаразд.
А ось авіакомпанія МАУ, яку приписують Коломойському, від 2020 року ґрунтовно постраждала. Настільки, що навіть просить фінансової підтримки у держави. Як і всі авіакомпанії по всьому світу.
8. Петро Порошенко
26.09.1965
Петро Порошенко (№10 у рейтингу впливових за 2019 рік і №10 в рейтингу найзаможніших за 2020 рік) міцно влаштувався в ролі українського опозиціонера №1. Причому найбільше допомогла йому в закріпленні цього звання якраз чинна влада. За п'ятим президентом і його колекцією картин активно ганялися ДБР, тільки накачуючи рейтинг Порошенкові. І жоден виступ президента нинішнього не обходиться без шпильок на адресу президента попереднього. Нещодавно Володимир Зеленський примудрився вплести Порошенка навіть у виступ про боротьбу з коронавірусом, порівнявши кількість хворих на COVID-19 з мережею магазинів Roshen, що належать п'ятому президенту.
Звичайно, всі такі заяви Порошенкові тільки на руку, адже дозволяють йому і його соратникам активно поширювати думку про те, що Петро Олексійович - єдиний справжній суперник Зеленського і головний опозиціонер нинішньої влади. Тим більше що так і є. Євросолідарність впевнено поглинає патріотичне, прозахідне електоральне поле. Рейтинг партії Голос ЄС вже з'їла, на черзі - Свобода і Батьківщина. Разом з тим особистий антирейтинг у Порошенка залишається величезним, найбільшим з чинних українських політиків.
Незважаючи на антирейтинг, Євросолідарність блискуче відпрацювала на місцевих виборах, що пройшли восени 2020 року. Після провалів на президентських і парламентських виборах 2019 року ЄС дійсно відіграла багато: лідирувала на виборах до міськрад Києва і Львова, пройшла в усі облради і міськради великих міст, але за загальною кількістю місцевих депутатів по всій країні програла не тільки Слузі народу, а й ОПЗЖ, Батьківщині і навіть партії За майбутнє. Тобто Порошенко, очевидно, уперся в електоральну стелю. І це виклик, з яким він має впоратися (або не впоратися) в найближчі три роки.
Зате з бізнесом у Порошенка повний порядок. За оцінками Корреспондента за 2020 рік він практично довів свій статок до $1 млрд. У своїй депутатській декларації колишній глава держави показав 773 млн грн доходів за минулий рік - в основному це дивіденди від роботи кондитерського гіганта Roshen. Виробництво шоколаду, тортів і бісквітів залишається прибутковим бізнесом - компанія відзвітувала про 8,33 млн грн прибутку за 2019 рік, а в цьому році планує збільшити капітал на 1 млрд грн за рахунок додаткової емісії акцій.
При цьому загальна кількість компаній, кінцевим бенефіціаром яких є Порошенко, в 2019 році скоротилася до 28. Все через те, що права кінцевого бенефіціара інших компаній передані синові екс-президента - Олексію.
9. Віктор Пінчук
14.12.1960
Власник групи EastOne Віктор Пінчук (№6 у рейтингу впливових за 2019 рік і №3 в рейтингу найзаможніших від Корреспондента, $2,6 млрд) продовжує відповідати іміджу людини, яка уміла знаходити точки дотику з будь-якою владою. В Україні Пінчука, в першу чергу, знають як зятя другого президента України Леоніда Кучми. Але період правління Володимира Зеленського виглядає для бізнесмена мало не найуспішнішим за останні 15 років.
Пінчук корисний будь-якій українській владі, перш за все, своїми великими міжнародними зв'язками. Ось і Зеленський охоче бере участь в авторитетних заходах, організованих бізнесменом: в форумі YES, українському сніданку на економічному форумі в Давосі, українському ланчі на конференції з питань безпеки в Мюнхені. Додає ваги Пінчуку і перемога Джо Байдена на президентських виборах в США, адже бізнесмен завжди був у близьких стосунках з представниками Демпартії США.
Натомість час від часу бізнесмен отримує подарунки долі. Наприклад, влітку 2020 року Верховна Рада прийняла закон, який встановив на 10 років пільгові умови постачання електричної енергії для підприємств так званої зеленої металургії. Найбільше таке підприємство в країні - як раз Інтерпайп Пінчука. Причому вніс подібну ініціативу в Раду нардеп від фракції Слуга народу Дмитро Кисилевський, який до депутатства працював саме в Інтерпайпі. За підрахунками експертів, економія від пільгового тарифу на передачу електроенергії для підприємств Пінчука складе близько 200 млн грн на рік, заплатять за такі преференції ті, хто їх не має.
Зберігає Інтерпайп і статус найбільшого постачальника колісних пар для Укрзалізниці. У 2020 році виник скандал з тендером на поставку коліс на суму 1,9 млрд грн. Ціну на колеса називали завищеною, тендер скасували, а Антимонопольний комітет навіть оштрафував Інтерпайп на 70 млн грн і заборонив брати участь у державних закупівлях Укрзалізниці на три роки.
Не перший рік ходять чутки, що Пінчук планує розпродати свої активи і вийти в кеш. І вже одного він таки позбувся - збитковий банк Кредит Дніпро продав Олександру Ярославському. Але в іншому поки все на місці.
Не похитнув позиції Пінчука й відхід його тестя Леоніда Кучми з посади глави української делегації на переговорах щодо Донбасу в Мінську. На бізнесмена все одно орієнтується ціла низка нардепів у фракціях Слуга народу, Голос і Батьківщина. Також корисний він владі своїм медіаресурсом - найбільшим холдингом в країні StarLightMedia (телеканали Новий, СТБ, ICTV тощо).
10. Денис Шмигаль
15.10.1975
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль в 2020 році зробив запаморочливий стрибок у політичній кар'єрі. Починав він рік головою ОДА в Івано-Франківській області - далеко не найбільшої в Україні. А закінчує в кріслі глави уряду. Кажуть, що Шмигаль сподобався президенту Володимиру Зеленському під час відвідин ним Івано-Франківської області, після чого пішов на підвищення - в міністри розвитку громад і територій замість Олени Бабак. Рядовим міністром Шмигаль пробув всього місяць і в березні змінив Олексія Гончарука на чолі уряду - як раз на старті пандемії COVID-19. Подейкують, що кар'єрний стрибок Шмигаля пов'язаний з впливом найбагатшої людини України - Ріната Ахметова. До держслужби Шмигаль працював саме в його бізнес-структурах. Але сам прем'єр стверджує, що з Ахметовим особисто не знайомий і жодними зобов'язаннями не пов'язаний.
Боротьба з коронавірусом - головне заняття прем'єра весь час перебування на посаді, як він сам заявив у недавньому інтерв'ю Корреспонденту. У травні президент Зеленський називав Шмигаля майстром спорту з протидії ковіду, в кінці року оцінки вже далеко не такі бравурні. Тим більше що Кабмін Шмигаля працює на пташиних правах: у Верховній Раді навіть не затвердили план діяльності уряду. З 166 поданих урядом проектів законів прийняли лише 12, причому половина з них - це взагалі ратифікація міжнародних договорів.
Прем'єр навіть не зумів провести всі призначення в Кабмін. Повноцінних міністрів енергетики і освіти в уряді так і немає. Як і, власне, людьми прем'єра в Кабміні реально можна вважати тільки міністра Кабінету Міністрів Олега Немчинова і з натяжкою міністра економіки Ігоря Петрашка. Власна група нардепів у Шмигаля теж відсутня, в регіони уряд тільки затверджує людей, спущених з Банкової.
Зате прем'єром-технократом задоволений президент. Для Зеленського Шмигаль зручний своєю лояльністю і повною відсутністю власних політичних амбіцій. А зважаючи на розбрід в монобільшості, провести призначення нового прем'єра, а відповідно і Кабміну, Зеленському буде дуже важко. Що в сумі фактично надає Шмигалю якийсь імунітет від відставки.
Згідно з е-декларацією, в 2019 році Шмигаль заробив 3,3 млн грн, з них 3,1 млн грн за першу половину року в ДТЕК Ахметова. У прем'єра немає власного житла і авто, а його дружині належить будинок у Львові площею 215,9 кв. м, земельна ділянка у Львові площею 151 кв. м і автомобіль Land Rover 2016 року випуску.