Водна криза у Криму - пустеля насуваєтьсяСюжет

В анексованому Росією Криму ситуація із водопостачанням критична і погіршується з дня у день. Як оціннють водну кризу у Криму українські науковці?

В анексованому РФ Криму тривають перебої з постачанням води у найбільших містах. У Сімферополі, Ялті, Бахчисараї вода вже подається за графіком, в Алушті та Євпаторії - подаватиметься лише в окремі години вже з нового року. Представники самопроголошеної "влади" Криму днями повідомили, що через падіння притоку води в Щасливенське і Загірське водосховища, зокрема жителям Ялти, подаватимуть воду по шість годин на добу. Люди жаліються на те, що навіть після включення за графіком, вода іноді має жовтуватий відтінок і тече зі слабким напором, через що багатьом не вдається скористатися бойлерами для підігріву. "Ялті зараз воду дають тільки зранку і вечері", - підтвердила DW жителька Ялти Тетяна Могуринська. Подібна ситуація і в інших містах Криму.

Глобальне потепління зневоднює Крим

Протягом літа та осені в Криму пересохло чи обміліло чимало природних озер, які живилися підземними джерелами води та талою водою з гір. Користувачі соцмереж з Криму публікують фото та відео, як обміліли та пересохли Краснокам'янське озеро, озеро біля села Залісного, Бахчисарайського району. У вересні цього року стало відомо, що пересохло відоме озеро Сасик-Сиваш між містами Євпаторія та Саки, а раніше зникло озеро Богайли у Сакському районі. "Крим напряму залежить від природно-кліматичних умов. Зазвичай у весняно-літній період в Криму мало опадів та ще й високий рівень випаровування через високу температуру. Але з 2015 року в цій зоні, як і у всій південній Україні, спостерігається дефіцит опадів, що провокує серйозну посуху. Це наслідок глобальних кліматичних змін, потепління", - говорить начальниця відділу агрометеорології "Укргідрометцентру" Тетяна Адаменко.

 Критична ситуація із водою у Криму. На фото: Сімферопольське водосховище, вересень 2020

 

За її словами, п'ять років тому на анексованому українському півострові випало лише 70 відсотків річної норми опадів. Відтоді гідрометеорологи спостерігають, що водний баланс у цій зоні не відновлюється, хоча час від часу там ідуть дощі. "Зараз у Криму ситуація трохи стабілізувалася, бо йшли дощі, однак опади не стали стокоформуючими, а лише поповнили запас вологи в ґрунті. Тобто, вода промочила землю, але її недостатньо, щоб наповнити джерела, річки, озера та водосховища, звідки в Криму можна брати воду", - пояснив DW заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк. Він вказує на те, що сподіватися на рясні опади, сніг та талу воду з гір, які б могли наповнити водойми на півострові, кримчанам не варто, оскільки метеорологи прогнозують цього року таку ж теплу і безсніжну зиму, як і попереднього року.

Дніпровська вода недоступна

Експерти вказують на те, що активна фаза глобального потепління збіглася у часі із анексією Криму. Україна ж у відповідь припинила поставку води. Як відомо, раніше Україна забезпечувала до 85 відсотків потреб півострова у прісній воді, яка постачалася через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Канал напоював кримські водосховища, до яких додавалася вода з природних джерел та опадів. Нині для кримчан дніпровська вода недоступна.

З місцевих природних стоків у Криму формується лише 15 відсотків прісної питної води. Та останні шість років самопроголошена "влада" Криму практично вичерпала запаси питної води, сформовані природними стоками. "Північно-Кримський канал не працює, водосховища не наповнюються та вже перетворилися на деградаційні екологічні об'єкти. Через глобальне потепління не наповнюються місцеві річки та озера, які формуються стоками", - підсумовує Михайло Яцюк.

Київ: Вода лише після деокупації

Попри спроби окремих політиків спекулювати на темі водопостачання до Криму, офіційна позиція України залишається непохитною - вода у Північно-Кримський канал піде на півострів лише після деокупації. Про це неодноразово заявляли як у міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, так і у представництві президента в Автономній Республіці Крим, яке нині працює у Києві. "Відповідно до міжнародного права, відповідальність за цивільне населення на окупованій території несе держава-окупант, тобто Росія. За ці роки російська окупаційна влада не забезпечила можливостей отримувати воду. Вона вкладала гроші в мілітаризацію півострова, військові бази, переселення людей на півострів, але не подбала про модернізацію водогонів, опріснювальні установки", - сказала DW заступниця постійного представника президента в АР Крим Таміла Ташева.

За її словами, для потреб цивільного населення питної води, яка формується природними стоками, цілком достатньо. Дефіцит виникає через водні потреби російських військових баз та промислових об'єктів. Ташева підкреслила, що Україна не збирається забезпечувати водою "військову машину Росії у Криму", тому питання постачання води через Північно-Кримський канал не стоїть на порядку денному до "повної деокупації Росією" півострова.

Для кримчан проблема водопостачання першочергова. Президентові РФ Володимиру Путіну під час останньої великої пресконференції довелося відповідати на питання про забезпечення анексованого півострова водою. "У прилеглих до Криму акваторіях Азовського моря, під Азовським морем, можуть бути великі запаси прісної води", - розповів Путін і запевнив, що там проводяться геологічні дослідження. "Севастополь, сподіваюся, обмежень відчувати не буде", - заявив російський президент. Як відомо, у Севастополі розміщена військова база Чорноморського флоту ВМФ Росії.

Водночас українські науковці скептично оцінюють заяви про розвідку додаткових природних запасів прісної води у Криму. Михайло Яцюк вважає, що за поточної ситуації акумулювати водний ресурс можна було б шляхом зменшення кількості населення, а отже і зменшенням обсягів використання вже наявного залишку питної води. Потрібні і роботи із оновлення  водомережі півострова, аби скоротити втрати ресурсу через старі водогони. Та керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що Москва піде іншим шляхом. "Росія не вкладатиме гроші у те, аби кримчани були з водою, а продовжить спекулювати на темі води і тиснути на Україну, щоби Київ пустив воду Північно-Кримським каналом", - прогнозує вона.

У Криму зібралися брати воду з водоспадів

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet