RU
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Як державна служба України опинилася в заручниках політиківСюжет

Текст: ,  23 лютого 2021, 09:43
0
295
Як державна служба України опинилася в заручниках політиків
Фото: dpa
Будинок уряду у Києві

Уже майже рік в Україні держслужбовців призначають "вручну". Верховна Рада двічі не змогла відновити конкурси для чиновників, оскільки Володимир Зеленський ветує депутатські ініціативи. Чому?

23 лютого на позачерговому засіданні Верховна Рада знову спробує подолати вето президента на закон про відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби. Минулого тижня депутати ухвалили його у другому читанні, однак президент вдруге заветував спробу відновити конкурси для держслужбовців.

Конкурси на дерслужбу та COVID-19

Процедуру і умови проведення конкурсів на зайняття державних посад в Україні удосконалили 2016 року в результаті реформи держслужби. Її тоді провели фактично під тиском Брюсселя. З того часу, за новими правилами, викладеними в затвердженому урядом порядку проведення конкурсів, на посади держслужби призначали "за заслуги" - претендентів зі знаннями законодавства, української мови, діловодства, з управлінськими навичками та досвідом роботи визначали за результатами конкурсів.  

Утім, у вересні 2019 року нова влада оголосила про перезавантаження, спростивши, зокрема, порядок прийняття на держслужбу. А у квітні 2020 року конкурси держслужбовців взагалі зупинили "з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторні хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом". Обіцяли, що захід матиме тимчасовий характер задля забезпечення роботи держапарату в умовах карантину, а самі конкурси проведуть уже після завершення дії карантину. Схема запровадження цієї норми реалізувалась через закон, яким парламентарі внесли зміни в закон про бюджет, а вже на його основі ухвалив рішення уряд і вніс зміни до свого порядку.

І от - минуло десять місяців після зупинки конкурсів, весняний карантин уже закінчився, а конкурси для держслужбовців досі не поновили. Уряд чекає на рішення парламенту. Він же ж, своєю чергою, ще влітку 2020 року ухвалив законопроект для відновлення конкурсів, утім його несподівано ветував президент. Це вето депутати не змогли подолати, й у лютому 2021 спробували знову - ухвалили аналогічний законопроект, який президент знову заветував.

Офіс президента пояснив, що Володимир Зеленський підтримує необхідність відновлення конкурсів на посади державної служби, але вважає, що положення, у яких ідеться про виконання першим заступником міністра чи заступниками міністра (у період, коли посада міністра є вакантною) лише окремих повноважень міністра, є неприйнятними, адже порушують, на його думку, конституційні норми щодо призначення членів уряду за поданням прем’єр-міністра.

"Якщо протягом тривалого часу народні депутати не призначають міністра - а таке не раз у нас бувало, - ці норми закону призведуть до паралічу діяльності всього міністерства. У країні, яка воює та бореться з коронакризою, коли рішення треба прийняти негайно, таке неприпустимо", - зазначив Володимир Зеленський.

До чого тут "в.о."?

У двох законопроектах про відновлення конкурсних відборів держслужбовців, проголосованих ВР, народні депутати передбачили обмеження для роботи міністрів у статусі "виконувачів обов'язків". Зокрема, більшість повноважень міністра "в.о." взагалі міг би виконувати через 60 днів після призначення. "В.о." не міг би ухвалювати рішення про продаж державної власності, поки не призначений офіційний міністр, звільняти працівників міністерства чи міняти керівників держпідприємств.

"Якщо парламент не доручив людині очолювати цілу галузь чи керувати нею, то навряд чи їй можна доручити очолювати напрямок як "тимчасово виконуючому обов'язки", обійшовши парламент", - пояснює логіку новації одна зі співавторок законопроєкту, депутатка від фракції "Батькіщина" Альона Шкрум. У минулому скликанні ВРУ вона працювала у профільному комітеті над реформою держслужби. Шкрум переконана, що у статусі "в.о." очільник міністерства не несе жодної відповідальності за свою роботу. З чим категорично не погоджується президент.

Експерти пояснюють таке "перетягування канату" між парламентом та президентом особистими амбіціями Володимира Зеленського щодо призначення на посаду першого віце-прем'єра, міністра енергетики України Юрія Вітренка. Який, як відомо, нині саме виконує обов'язки міністра. Уже кілька разів за поданням прем'єр-міністра Дениса Шмигаля на затвердження Верховній Раді кандидатура Вітренка для призначення міністром виносилась, однак парламенетарі її не підтримували.

"Уряд Зеленського брутально порушує Конституцію, призначаючи "в.о." кого завгодно в обхід парламенту. Депутатів це обурює, бо норма про те, що уряд формується парламентом просто перекреслюється і вони хочуть навести з цим порядок, зокрема ж самі депутати зі "Слуг народу", - каже голова правління Центру політико-правових реформ, експерт групи реформи публічної адміністрації Реанімаційного пакету реформ Ігор Коліушко.

Україна зобов'язувалась перед МВФ та ЄС

Натомість заручником політичних "розбірок" стала державна служба та проведення конкурсів на державні посади. За словами Коліушка, від квітня минулого року поза конкурсом прийнято на державну службу понад 150 держслужбовців категорії "А", тобто вищий корпус державної служби. Шкрум вказує на те, що за цей час по всій країні на різні державні посади без конкурсу прийнято на посади оформлені 24 тисячі держслужбовців.

Експерт з питань державної служби, колишній член комісії з питань вищого корпусу державної служби Сергій Сорока вважає, що відновлення конкурсів держслужбовців зараз має бути пріоритетом для української влади, адже Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ та ЄС відновити конкурсний добір держслужбовців. "Обмеження для роботи в.о. міністрів має обов'язково бути. Це треба врегульовувати. Але краще це питання винести за дужки проблеми відновлення конкурсів та ухвалити окремий закон для цього, адже якість роботи державної служби зараз у заручниках у політиків, які не хочуть поступатися", - переконаний Сорока.

Зобов'язання про відновлення конкурсів замість призначення "своїх людей" на держслужбу є однією з умов отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС на суму 600 мільйонів євро. У Євросоюзі раніше неодноразово закликали відновити конкурсний відбір, наголошуючи, що це - центральний елемент реформи державного управління. Зараз про це знову нагадує Україні посол ЄС в Україні Матті Маасікас.

"Після вето президентом Зеленським закону про державну службу я сподіваюся на швидкий пошук рішення у Верховній Раді в частині закону про набір державних службовців на основі заслуг", - написав дипломат ЄС у своєму Twitter.

Керівник програми SIGMA, що є спільним проектом ЄС та OECD та опікується діяльністю держслужби в усіх країнах Євросоюзу, а також консультує держави-партнери Грегор Вірант у своїй статті на Європейській правді закликав Україну якогома швидше відновити конкурси на держпосади. "Україна - єдина у світі демократична держава, яка використовує COVID-19 як привід для того, щоби припинити відбір державних службовців на основі заслуг кандидатів. Суперечки щодо повноважень політичних призначенців на кшталт міністрів не повинні зупиняти правильного кроку, який поверне державну службу до стану нормальності", - написав Грегор Вірант.

У своїй заяві щодо України від 19 лютого про це згадали і посли країн "Великої сімки". Тоді вони окреслили шість напрямків реформ для України, які підтримуватимуть. Серед них і всеосяжна реформа державної служби на всіх рівнях, з поверненням прозорих конкурсних відборів.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: конкурсРадачиновникигосслужбаслужбаВладимир Зеленский
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі