Фото: 24 канал
Венедіктова зробила заяву до річниці катастрофи рейсу MH17
Ірина Венедіктова розповіла про хід розслідування катастрофи, а також суд у справі, який проходить у Нідерландах.
Генпрокурор Ірина Венедіктова зробила заяву напередодні річниці збиття рейсу МН17 над Донбасом, в результаті якого загинули 298 життів. Її звернення
публікує прес-служба Офісу генпрокурора в п'ятницю, 16 липня.
"Міжнародна слідча група встановила ЗРК Бук, з якого був збитий літак, його маршрут з Російської Федерації в Україну і назад. Прокурори і слідчі встановили 4 підозрюваних у причетності до збитого Боїнга, і в 2019 році Україна передала кримінальні провадження щодо їх колег з Нідерландів. І вже в березні 2020 року почався судовий процес, до якого прикута увага всього світу", - сказала Венедіктова.
Вона нагадала, що попередня стадія судового розгляду завершилася в травні цього року. 7 червня почалася ключова фаза - розгляд справи по суті.
"На цій стадії суд мав розглянути основну версію, висунуту звинуваченням, і відповісти на три питання: чи був збитий літак з ЗРК "Бук"; чи була запущена ракета з поля біля селища Первомайський; яка роль обвинувачених у збитті літака", - додала Венедіктова.
При цьому слідство у кримінальному провадженні щодо збитого літака рейсу МН17 не завершилося. Триває розслідування, спрямоване на встановлення інших осіб, причетних до цього злочину, в тому числі тих, хто здійснював запуск ракети і віддавав відповідні накази.
Генпрокурор підкреслила, що протягом 2014 - 2020 років на території України зареєстровано майже 30 тисяч кримінальних правопорушень, вчинених в умовах збройного конфлікту і пов'язаний зі збройною агресією Росії.
"Майже половина з них - за фактами терактів, кожна п'ята - щодо участі в непередбачених законом збройних формуваннях, кожна восьма - участі в терористичних організаціях, кожна п'ятнадцята - щодо посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, кожна двадцята - щодо державної зради, кожна п'ятдесята - порушення законів і звичаїв війни. При цьому в умовах збройного конфлікту також відбуваються умисні вбивства, незаконні позбавлення волі і викрадення людей, тортури", - сказала Венедіктова.
За її словами, за шість останніх років завершено розслідування і направлено до суду понад 6,5 тисячі кримінальних проваджень. Уже в 2021 році обвинувальні акти щодо більш як 500 таких кримінальних правопорушень направлені до суду.
Венедіктова зазначила, що в Україні будуть створені спеціалізовані підрозділи з розслідування злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, - Офіс генпрокурора тісно взаємодіє з Міжнародним кримінальним судом, регулярно передаючи в нього зібрані спільно з громадськістю і правозахисниками докази порушення міжнародного гуманітарного права в Криму і на Донбасі. І це вже дало результати: у грудні минулого року прокурор МУС оголосила про закінчення попереднього розслідування у справі "Ситуація в Україні". Суд прийшов до висновку, що існують підстави вважати, що на території нашої держави мають місце факти вчинення військових злочинів і злочинів проти людяності в межах його юрисдикції.
"Практика роботи Міжнародного кримінального суду показує, що після початку розслідування в Україні буде створено представництво офісу прокурора МКС, яке має взаємодіяти зі спеціалізованими підрозділами прокурорів і слідчих, які нарешті створюються", - пояснила генпрокурор.
Перейти на належний рівень взаємодії з офісом прокурора МКС дозволить завершення процесу ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що є однією з умов Угоди про асоціацію з ЄС. Ратифікація створює додаткові можливості, переводить Україну в статус активного учасника процесу, демонструє прихильність принципам і довіру до міжнародного права. При цьому робота МКС не підміняє національну систему правосуддя, проте міжнародна організація - шанс дістати засобами міжнародного гуманітарного права вище командування РФ, адже завдання МКС - переслідування топ-виконавців злочинів. І зволікання з ратифікацією Римського статуту - по суті відмова від можливості притягнути до відповідальності винних.
"Ми маємо політичну волю, довіру до міжнародного правосуддя і тверді наміри не залишати злочини без належної правової оцінки, а злочинців без покарання", - резюмувала Венедіктова.