Фото: Reuters
В останні роки урочище Бабин Яр "ожило" - тут почали з'являтись нові експозиції та мистецькі проекти
80 років тому в Бабиному Яру нацисти протягом двох днів, 29 та 30 вересня, розстріляли понад 33 тисяч осіб, переважно євреїв. З нагоди роковин масових вбивств Україну відвідають 6 жовтня президенти Німеччини та Ізраїлю.
Коли гітлерівська армія зайшла в Київ, киянину Юрію Фуксу було п'ять років. Він пам'ятає, що тоді був теплий сонячний вересневий день. Дідусь Юрія - Йосип - переповідав історії про німецьку армію за часів Першої світової війни. Що це були "виховані і освічені люди". Тому про евакуацію в його родині ніхто не думав. Минув тиждень - і 29 вересня 1941 року війська СС оголосили про масовий збір євреїв. Ті мали взяти з собою цінні речі та теплий одяг. Ходили чутки, що їх відправлятимуть до Палестини, тож люди з клунками виходили якомога раніше, аби першими бути в черзі на маршруті, який потім назвуть"дорогою смерті".
Дідусь і бабуся Юрія Фукса теж зібрали валізи та відправились на місце зустрічі. Відтоді Юрій їх не бачив. А через півроку поліцаї забрали і повели в невідомому напрямку його маму Ларису та сестру Людмилу. "Доля моя полягає в тому, що в той день, коли за нами прийшли поліцаї, я був у квартирі сусідки Марії Григорівни, а сестра з мамою - в нашій квартирі, - пригадує ті страшні події Юрій Фукс. - Тож Марія Григорівна мене заховала, накрила якоюсь скатертиною. Але поліцаї до нас навіть не заходили, забрали маму з сестрою і пішли".
Інсталяція "Дзеркальне поле"
Як змінилось урочище Бабин Яр за останні роки
У Юрія Фукса не залишилось жодних пам'ятних речей на згадку про найрідніших людей. Місцем пам'яті для нього міг би стати меморіальний комплекс в Бабиному Яру. Дискусії про будівництво такого меморіального комплексу точаться протягом усіх тридцяти років незалежності України. Та лише в останні роки урочище "ожило". Тут почали з'являтись окремі експозиції та мистецькі проєкти, які хвилюють, викликають дискусії, а нерідко навіть спричиняють скандали. Ці проекти, однак, привертають увагу громадськості до того, що пам'ять жертв необхідно вшанувати гідним меморіалом.
У 2020-му до річниці масових розстрілів відкрили аудіовізуальну інсталяцію "Дзеркальне поле" з металевих колон, наскрізь прострілених тисячами куль того ж калібру, якими вбивали людей у Бабиному Яру.
А в травні цього року в Бабиному Яру з'явилася символічна синагогаза проектом німецько-швейцарського архітектора Мануеля Герца. У закритому вигляді конструкція висотою 11 метрів нагадує велетенську книгу. А відкриваючись, за 10 хвилин перетворюється у відкритий простір дерев'яної синагоги площею 100 квадратних метрів. Художники відтворили на стінах синагоги малюнки і тексти молитов з єврейських храмів Західної України XVII-XVIII століть.
Усі ці об'єкти будуються за сприяння Меморіального центру "Бабин Яр", який створили на 75-ті роковини трагедії. В майбутньому вони утворять єдиний музейно-меморіальний комплекс – першу частину Меморіального комплексу, присвяченого жертвам Бабиного Яру. Історик та голова Всеукраїнської асоціації євреїв Борис Забарко, який є також свідком Голокосту, хоче, аби проект, яким керує Центр, нарешті реалізували. "Я наполягаю на тому, щоб він нарешті був побудований. За цю роботу взялась сильна, професійна і кваліфікована авторська група вчених з України та інших країн", - каже Забарко.
Втім, так думають не всі. Чимало громадських активістів та членів інших єврейських спільнот виступили проти проєктів Центру. Наприклад, історик, дисидент та голова Асоціації єврейських громадських організацій та громад України Йосиф Зісельс.
Причина в тому, що першими донорами проєкту були впливові російські бізнесмени Михайло Фрідман, Герман Хан та Павло Фукс (який, втім, оформив українське громадянство). "Це російський проєкт меморіалізації Бабиного Яру. Я кажу про весь проект: це - похідна від гібридної війни, яку Росія веде проти України. Просто це не на фронті, на Донбасі, а на інформаційному фронті. Україна заслуговує на свою суб'єктність і на свій суверенітет у будь-якому питанні", - обурюється Зісельс.
На думку критиків, метою проєкту є антиукраїнський наратив - українців бажають зобразити ним як нацистських колабораціоністів. Хоча поки такі припущення фактично у меморіалі ніяк не підтвердилися. Більше того, до проєкту залучені й авторитетні українські діячі. Зокрема, колишній боксер Володимир Кличко, бізнесмен Віктор Пінчук, політик та співак Святослав Вакарчук. Тож, виходить, що підтримка проєкту надходить не лише від росіян, а й так само від українців. Не кажучи вже про те, що до наглядової ради центру увійшли Алєксандр Кваснєвський, Натан Щаранський, Йошка Фішер, Світлана Алексієвич, Леонід Кравчук тощо.
Урочисте вшанування пам'яті жертв в Бабиному Яру
Як би там не було, але нині за всі урочисті заходи, пов'язані з 80-ю річницею трагедії, відповідає команда Меморіального центру "Бабин Яр". Протягом тижня вони організували презентації книжок, наукові конференції та акції вшанування жертв трагедії. Однією з таких акцій став Марш Пам'яті- хода тим самим маршрутом, яким йшли жертви 29 вересня 1941 року.
Марш Пам'яті - хода маршрутом жертв Бабиного Яру 29 вересня 1941 року
Офіційна церемонія, присвячена розстрілам у Бабиному Яру, відбудеться 6 жовтня 2021 року. У ній візьмуть участь, на запрошення президента України Володимира Зеленського, президенти Німеччини, Ізраїлю та Албанії - Франк-Вальтер Штайнмаєр, Іцхак Герцог та Ілір Мета. Очікується, що вони разом з представниками єврейських організацій, свідками Голокосту, а також українцями, які рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу, відкриють два нових об'єкти на території урочища. Це "Кришталева стіна плачу" художниці-концептуалістки Марини Абрамович та "Курган пам'яті", розроблений Центром просторових технологій. Цей музейно-меморіальний простір відтворює історію трагедії Бабиного Яру за допомогою технологій 3D-моделювання.
Наглядова рада Центру пообіцяла, що цього року представить художню концепцію майбутнього меморіалу. Він включатиме Музей усіх жертв Бабиного Яру 1941-1943 років, Музей Голокосту в Україні та Східній Європі, Музей історії забуття трагедії в часи СРСР, Музей куренівської трагедії, науковий та освітній центри, а також багато мистецьких об'єктів. Втім, коли саме буде збудований комплекс, досі не відомо. Для свідка трагедії у Бабиному Яру Юрія Фукса це сумна новина. Він ще вірить, що за свого життя побачить меморіальний комплекс. Однак, на жаль, більшість свідків трагедії цього так і не дочекались.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet