Фото: АР
Олександр Лукашенко (ц) під час спільних навчань Росії та Білорусі, 2021 рік
Україна погрожує Мінську "непоправними наслідками" у разі визнання Криму російським. Якими вони можуть бути, з'ясувала DW.
Нещодавно міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей в інтерв'ю російським ЗМІ заявив, що Крим є російською територією. "Позиція Білорусі щодо Криму залишається такою, якою була. Ми розуміємо насправді, що Крим зараз є російською територією", - сказав він. Відповідь українського МЗС не забарилася: там застерегли, що юридичне визнання Криму російським призведе до непоправних наслідків для українсько-білоруських відносин. Якими вони можуть бути з огляду на тісні економічні зв'язки між країнами та чого це вартуватиме - у матеріалі DW.
Юридичного визнання немає
На офіційне визнання Криму російським правителя Білорусі Олександра Лукашенка максимально підштовхує Росія, зазначив DW аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Ташкевич. "Погіршення відносин між Києвом та Мінськом зменшує можливість обох країн опиратися російському тиску. Тому на тлі активної фази білоруської кризи пожвавилися контакти Лукашенка та президента Росії Володимира Путіна, а російські політики та ЗМІ підштовхують до українського питання", - каже він.
Дійсно, тему Криму піднімав і сам Лукашенко на засіданні вищої держради Союзної держави, яке відбулося у форматі відеозв'язку 4 листопада. Тоді Лукашенко поскаржився, що Путін поїхав в Крим один, а його з собою не запросив.
Утім, про юридичне визнання Мінськом Криму як частини Росії поки що не йдеться, зазначив Ташкевич. "Щоб це сталося потрібно, наприклад, щоб була офіційна заява білоруського МЗС, а не інтерв'ю його очільника. Також це може бути ухвалений парламентом закон або указ президента", - каже він. Нині ж позиція Білорусі така: де-факто Крим контролює Росія, але де-юре він український, додав Ташкевич.
Визнання де-юре Криму як російської території - це порушення загалом близько 10 двосторонніх документів між Україною та Білоруссю, зазначає Ташкевич. "Якщо це станеться, то варіантів дій багато: від дипломатичних кроків до розриву економічних відносин" - зазначив він.
Політична відповідь України
Якщо ж Білорусь офіційно визнає Крим російським, то український МЗС має спочатку звернутися "з пропозицією невідкладно провести консультації", впевнений аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський. "Якщо під час консультацій Білорусь підтвердить свою позицію, то Україна має відкрито заявити, що це суперечить положенню Договору про дружбу України та Білорусі, і оголосити про його призупинення", - зазначив він у розмові з DW.
Лише після цього можна говорити про появу правових підстав для застосування санкцій щодо Білорусі, зауважує Бурковський. Наступним дипломатичним кроком України, за словами аналітика, може бути заява про невизнання рішень самопроголошеного правителя Білорусі Лукашенка і наголос на тому, що діючим президентом Білорусі є Світлана Тихановська. "Це буде, на мою думку, сильна дипломатична відповідь. Тоді можна включати різні дипломатичні механізми. Зокрема, в рамках ОБСЄ, ООН, ЄС робити дії для легітимізації уряду Білорусі в екзилі. Україна може надати майданчик для цього уряду", - вважає Бурковський.
Окрім того, українським дипломатам потрібно вже зараз подумати, як включити кримське питання у контекст дій Лукашенка щодо мігрантів на кордоні з Польщею, впевнений Бурковський.
Економічні зв'язки Києва та Мінська
Як варіант Україна також може запровадити економічні санкції щодо Білорусі, але це вдарить по обох країнах, зазначають опитані DW експерти. Мінськ та Київ є важливими торговельними партнерами - торік за товарообігом з Україною Білорусь посіла шосте місце серед країн світу. "Обсяг торгівлі товарами становив 4,2 мільярда доларів", - повідомили в українському мінекономіки. За підсумком десяти місяців 2021 року, за даними української митниці, товарообіг між країнами уже склав 4,78 мільярда гривень.
Утім, торговельні відносини між Україною та Білоруссю асиметричні, пояснює DW директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. Так, залежність українського експорту від Білорусі низька. "Частка українського експорту до Білорусі останні років десять зберігається на рівні трьох відсотків. За десять місяців 2021 року експорт склав 1,2 мільярда доларів, причому домінантного товару немає. В основному Україна продає насіння олійних культур", - зазначила вона.
А от імпорт з Білорусі за десять місяців 2021 року склав 3,6 мільярда доларів. Основною його складовою, як і двостороннього товарообігу загалом, є білоруські нафтопродукти - понад 55 відсотків загального обсягу. Зокрема, йдеться про бензин, дизпаливо та бітум. Також, за даними української митної служби, значну частку імпорту становлять білоруські добрива та автотранспорт. Для Білорусі Україна - важливий торгівельний партнер. В 2020 році Україна стала другим після Росії покупцем білоруських товарів. При цьому частка нафтопродуктів - понад 43 відсотки від загального експорту.
Розірвання економічних відносин невигідно обом країнам
У разі розірвання економічних відносин з Білоруссю Україна зможе замінити майже всі імпортовані товари за рахунок поставок з інших країн, але це призведе до їхнього здорожчання, впевнений економічний експерт аналітичного центру "Українська фабрика думки" Юрій Гаврилечко. "Як наслідок це може призвести до підвищення собівартості низки товарів. Наприклад, зросте ціна української агропродукції через вищу вартість добрив", - зазначив він у розмові з DW.
Для Білорусі Україна також не є незамінною, адже вона зможе продавати товари в Росію, вважає Гаврилечко. "Але наслідком цього буде зменшення сувернітету Білорусі, яка ще більше залежатиме від Росії. Тому розірвання білорусько-українських економічних зв'язків підіграє Путіну у намаганні приєднати Білорусь до Росії", - каже він. Хоча втрата українського ринку нафтопродуктів буде дуже болісною для Білорусі, адже в Росії вистачає свого пального, а ЄС заборонив транзит та імпорт нафтопродуктів з Білорусі, додає Мовчан.
Ще один важливий елемент торгівлі між країнами - електроенергія, зауважує DW голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. "Україна, Білорусь та Росія мають об'єднану енергосистему, а тому не можуть повністю відмовитися від перетоків струму та аварійних поставок. Теоретично можна відмовитися лише від комерційних закупівель, але тоді це зменшить конкуренцію на українському ринку", - каже він.
Згідно з оприлюдненими даними на сайті оператора енергосистеми "Укренерго", за десять місяців 2021 року технологічні перетоки між трьома країнами відбувалися постійно, тоді як аварійні поставки здійснювалися лише між Україною та Білоруссю. Тому Україна не має розривати економічні відносини з усіма сусідами, впевнений Герус. "Політика - політикою, але треба діяти прагматично", - наголосив він.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet