Росія знову нарощує присутність своїх військ біля кордонів України. Про які підрозділи йдеться, для яких цілей їх може бути достатньо та як реагують НАТО і Євросоюз, - з'ясовувала DW.
Удруге за рік Росія нарощує свою військову присутність біля кордонів України. Як і у квітні, зараз це стало предметом численних обговорень в Америці та Європі. Про нарощування РФ військової міці біля кордонів України західні ЗМІ почали писати у кінці жовтня. У Києві спершу заперечували повідомлення, але потім заявили про зосередження близько 90 тисяч солдатів біля кордонів України та на тимчасово окупованих територіях.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив під час візиту до Брюсселя 15 листопада, що Росія ще весною "сконцентрувала військову армаду" біля кордонів України "і з того часу по-справжньому її не відвела". За словами міністра, тепер РФ може дуже швидко використати свої війська поблизу України.
Після зустрічі з Кулебою генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив про "велику та незвичну концентрацію російських сил поряд з кордонами України". Про нарощування військової присутності РФ говорив і глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. При цьому він додав, що має лише ту інформацію, яку надали Київ і Вашингтон.
У свою чергу, Росія знову запевняє, що пересування її військ ні для кого не становить загрози.
Що відомо про війська РФ біля кордонів України?
Про які війська йдеться? Видання Politico опублікувало супутникові знімки бронетехніки та самохідної артилерії біля міста Єльня у 300 кілометрах від кордону України. Авторитетний профільний ресурс Janes повідомив про передислокацію частини техніки 1-ї гвардійської танкової армії РФ з Московської області на південь від Воронежа. А газета The Washington Post написала про те, що частини 41-ї армії не повернулися після навчань "Захід-2021" до Новосибірської області, а перемістилися ближче до України.
Військовий експерт берлінського фонду "Наука та політика" (SWP) Вольфґанґ Ріхтер наголосив у коментарі DW, що слід розрізняти між постійними військами Росії поблизу України та додатковими частинами. Він нагадав, що РФ лише з 2015 року створює там постійну присутність своїх військ. За його словами, йдеться про три дивізії, зокрема 144-у мотострілкову дивізію, дислоковану в Єльні та в Брянській області. За даними Ріхтера, цей підрозділ не є повністю доукомплектованим. Тому він припускає, що у складі дивізії створюють другий танковий полк – і це показують супутникові знімки.
Додавши до чисельності цих трьох дивізій війська, розквартировані у Криму, Ріхтер нарахував 80 тисяч солдатів. "Це приблизна оцінка, яку я отримав, врахувавши звичну чисельність підрозділів даного виду", – уточнює експерт.
А ось частини з Московської області та з Сибіру – це вже додаткові війська. Разом з ними може вийти цифра у 90-100 тисяч військових, про які говорять у Києві, зазначає Ріхтер. Чи залишаться вони поблизу України? Експерт допускає таку можливість, адже вже згадані три дивізії створювалися не з нуля, а шляхом перекидання до західних кордонів Росії частин з інших регіонів країни.
"Військ РФ біля кордонів України недостатньо для вторгнення"
Що Росія може зробити за допомогою цих військ? На думку Ріхтера, цього достатньо для підтримки сил сепаратистів на Донбасі. "Але їх недостатньо, щоб розпочати великомасштабний наступ на Україну", –констатує експерт з Німеччини. Він нагадує, що чисельність Збройних сил України складає близько 200 тисяч військових, які мають на озброєнні близько тисячі танків, понад 100 літаків і потужну артилерію.
Експерт брюссельського бюро Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете погоджується, що російських військ, сконцентрованих біля кордонів України, недостатньо для повноцінного вторгнення. Нагадаємо, що подібними були висновки західних експертів і у квітні.
ЄС і НАТО просто солідарні з Україною чи готові на більше?
Як і у квітні, нинішнє нарощування стало предметом обговорень у НАТО та ЄС. Там запевнили у підтримці суверенітету України. Але що вони можуть зробити практично? У відповідь Столтенберг лише нагадав, що НАТО надає "політичну та практичну" підтримку Україні, зокрема тренує її війська.
Неочікувано різкою виявилась відповідь Жозепа Борреля на запитання кореспондента DW, чи знайшов ЄС за час з квітня інструменти, як запобігти ескалації: "Наскільки я знаю, у нас з Україною нема нічого більшого за угоду про асоціацію. У нас нема військового альянсу з Україною". "Ми солідарні з Україною (…) Звісно, Україна може бути певною у політичній, дипломатичній, економічній і фінансовій підтримці з боку ЄС", – додав глава європейської дипломатії.
Конкретні кроки згадує лише Дмитро Кулеба. 18 листопада він заявив про те, що Київ працює з партнерами над "комплексним пакетом стримування Росії". "Він включає політичний та дипломатичний тиск, болісні економічні удари на випадок розширення російської агресії та список конкретних потреб для зміцнення Збройних сил України", – уточнив Кулеба.
Як НАТО і ЄС могли би допомогти Україні?
Чи є інші інструменти? Британський таблоїд The Mirror повідомив, що Лондон підготував загін з 400-600 військових, який би можна було швидко перекинути в Україну. Очевидно, що цю цифру неможливо порівняти з кількістю військових РФ. Але чи могла би сама присутність західних військ утримати Росію від наступу?
Бруно Лете нагадує, що батальйони НАТО, розміщені на ротаційній основі у країнах Балтії та Польщі, нараховують загалом лише 5000 солдатів, але політичний символізм їхньої присутності "достатній для стримування Росії". "Якщо британські, французькі, іспанські солдати будуть на території України, то Росія двічі подумає, перш ніж атакувати територію України", – переконаний експерт. Але він не очікує, що на відправлення навіть малої кількості військ підуть багато країн Європи чи Північної Америки, адже головний пріоритет їхньої політики – не провокувати Росію.
Німець Ріхтер скептичний щодо будь-яких кроків, які б підливали олії у вогонь. "Одна сторона дислокує щось, обстановка загострюється у своїй риториці, інша сторона розміщує ще більше (військ – ред.). І яка в підсумку користь?" – запитує експерт. Він додає, що в Україні й так перебувають близько 500 західних військових інструкторів.
Вольфґанґ Ріхтер бачить єдиний вихід – у налагоджуванні діалогу, передусім щодо механізмів контролю над озброєннями, створення прозорості та укріплення довіри. "Потрібна нова ініціатива, щоб запобігти найгіршому в кризі, коли обстановка настільки нестабільна, як зараз", – упевнений експерт. Щоправда, НАТО вже давно пропонує посилити контроль над озброєннями, зокрема модернізувати Віденський документ ОБСЄ, але поки що жодного прогресу нема. За останній час контакти між НАТО і Росією лише скорочувалися.
А Бруно Лете вважає, що найкращим сигналом Росії стало би надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО на саміті в Мадриді у 2022 році. При цьому він визнає, що наразі для цього в Альянсі нема політичної волі.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet