Українська служба DW,
28 листопада 2021, 11:49
На міжнародному форумі, присвяченому, серед іншого, ролі Берліна, Парижа, Києва та Москви у врегулюванні конфлікту на Донбасі, йшлося і про "нормандський формат". Чи вдасться його врятувати?
Проведенню самітів та зустрічей на рівні міністрів закордонних справ країн "нормандського формату", тобто Німеччини, Франції, Росії та України, перешкоджає Москва, яка відмовляється визнавати себе однією зі сторін конфлікту на Донбасі. Такого висновку дійшли учасники панельної дискусії в рамках третього Міжнародного форуму зі Східної України, який щорічно проводить платформа громадянського суспільства CivilMPlus.
Через ковідні обмеження цього разу конференція відбувалася 25-26 листопада у форматі телемосту між Києвом та Берліном та у віртуальному просторі з онлайн підключенням деяких спікерів.
Пандемія як привід для обмеження контактів
Пандемія накладає свій відбиток не лише на публічні зустрічі та конференції на кшталт форуму зі Східної України, а й на саму ситуацію в цьому регіоні. За оцінкою посла Німеччини в Україні Анке Фельдгузен, влада непідконтрольних українському уряду територій на Донбасі використовує пандемію як привід для того, щоб припиняти будь-які контакти між людьми. "Зараз, як ніколи раніше, стало важко перетинати лінію зіткнення", - зазначила вона.
Анке Фельдгузен представляла на форумі країну, яка саме в цей момент перебуває в стані зміни влади: уряд Ангели Меркель і вона сама виконують свої обов'язки останні дні, на початку грудня розпочне роботу кабінет міністрів її наступника Олафа Шольца. Нова урядова коаліція, запевнила учасників конференції посол, "й надалі підтримуватиме Україну, її прагнення стати членом євроатлантичної спільноти".
Меркель була рушійною силою "нормандської четвірки"
Щодо перспектив зустрічей у "нормандському форматі" Фельдгузен висловилася обережніше. Вона нагадала про те, що саме Меркель стояла у вересні 2014 року біля витоків мінського процесу й – пізніше – самітів у "нормандському форматі". З одного боку, Фельдгузен вважає, що кардинальних змін у зовнішній політиці Німеччини не станеться. З іншого боку, каже посол, Меркель, якщо не брати до уваги Путіна, була тією людиною, яка особисто брала участь у переговорах і пам'ятає ці вечори.
У президентів же Франції та України – Емманюеля Макрона та Володимира Зеленського, а також майбутнього німецького канцлера Олафа Шольца немає такого особистого досвіду, такої особистої прив'язки до цього переговорного процесу. Саме завдяки Меркель, яка щодня цікавилася новинами з України, вважає Фельдгузен, Німеччина була так сильно залучена до пошуку мирного врегулювання конфлікту на Донбасі: "У неї був особистий інтерес, особиста зацікавленість у тому, що відбувається".
Звернула вона увагу й на текст коаліційної угоди, представленої цього тижня трьома німецькими партіями, які формують майбутній уряд. У документі міститься дуже різка критика внутрішньої та зовнішньої політики російського президента, а сама Росія більше не вважається можливим партнером Німеччини. І поки що не зрозуміло, заявила Фельдгузен, "як новий уряд ФРН вестиме відносини з Росією найближчими роками".
Чому заблоковано переговорний процес?
За словами заступника посла Франції в Україні Бруно Кассанеля, який виступав на конференції, "нормандський формат" - це єдина ефективна платформа, яка дозволяє уникати прямої конфронтації між учасниками конфлікту.
Дипломат нагадав про саміт "нормандської четвірки" два роки тому в Парижі, на якому його учасники узгодили заходи щодо стабілізації ситуації, про кроки щодо реалізації політичних положень мінських угод та про контроль за виконанням досягнутих домовленостей. На міністерському рівні були певні позитивні зрушення ще й навесні 2020 року – обмін полоненими, зміцнення режиму припинення вогню.
Тепер, однак, заявив Кассанель, переговорний процес повністю заблоковано з вини Росії: "Росія вважає себе посередником, а не стороною конфлікту, але ми всі знаємо, що це не так, що це брехня". І без готовності Росії до компромісів, вважає дипломат, неможливо досягти поступу в реалізації політичних аспектів мінських домовленостей, а "нормандський формат" поки що не зміг привести до спільного знаменника дві позиції – пріоритетні для України аспекти безпеки та політичні аспекти, які є пріоритетними для Росії.
Тому, з точки зору Франції, важливо продовжувати взаємодію на найвищому рівні, проводити саміти. Підготовкою до чергового з них мала стати зустріч на рівні міністрів закордонних справ, і президент Путін, здавалося Парижу, був не проти нового раунду. Але цю зустріч було зірвано – російський міністр, заявив Кассанель, вважав свою участь у ній неможливою.
Про можливу участь ЄС та США у "нормандському форматі"
Заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький назвав "обурливим кроком" публікацію російським МЗС дипломатичного листування з Німеччиною та Францією, що "суперечить усім дипломатичним канонам та етикету". У Києві вважають, що такими діями Росія "добиває" "нормандський формат" та підриває залишки довіри до себе. Зі свого ж боку, запевнив Точицький, Україна робить все, щоб зберегти мінський процес та "нормандську четвірку".
З такою оцінкою згоден посол Швеції в Україні Тобіас Тіберг. Його країна нині головує в ОБСЄ. Росія, за словами Тіберга, дедалі більше ускладнює виконання завдань спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на непідконтрольних українській владі територіях країни та "демонстративно критикує як "нормандський формат", так і роботу тристоронньої контактної групи".
Під час подіумної дискусії порушувалося питання про те, як спонукати Росію повернутися до переговорного процесу в "нормандському форматі" та визнати себе не посередником, а стороною конфлікту на Донбасі. Сподівання на те, що до цього формату вдасться підключити Сполучені Штати Америки, судячи з усього, марні.
Експерт берлінського Центру міжнародних миротворчих місій (ZIF) Вільфрід Їльґе закликав бути реалістами. Американці, зазначив він, ніколи не братимуть участі в якомусь новому "нормандському форматі", вони не зацікавлені в цьому, а адміністрація Джо Байдена прямо говорить європейцям, це, мовляв, ваші проблеми.
Контрпродуктивною та "не дуже розумною" експерт вважає і пропозицію залучити до "нормандського формату" Європейський Союз. Участь ЄС лише ускладнить переговорний процес, пояснив Їльґе, оскільки будь-які заходи та домовленості доведеться узгоджувати з усіма 27 державами-членами Євросоюзу.
Але що ЄС може, заявив Микола Точицький, маючи на увазі режим санкцій, так це підвищити ціну, "яку доведеться заплатити Росії в разі продовження агресії проти України".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet