Міністр оборони Олексій Резніков заявляє, що найімовірнішим часом для військової ескалації з боку Росії розглядається кінець січня.
Розмови про новий наступ Росії на Україну не припиняються. Додають олії у вогонь і нові заяви Кремля. Які сценарії зараз розглядаються?
Прогнози України
"Росія протягом року застосовує тактику своєрідних "хвиль". Відбулася концентрація військ неподалік наших кордонів. Потім особовий склад відводився до місць постійної дислокації, а техніка залишалася. Це дозволяє противнику скоротити час на розгортання.
У квітні та вересні цього року Росія стягувала до наших кордонів понад 50 батальйонно-тактичних груп. Наразі навколо України та у тимчасово окупованому Криму у постійній готовності перебуває 41 батальйонно-тактична група, з яких 33 – на постійній основі, 8 – додатково перекинуто до Криму. Сумарна кількість військ на території Російської Федерації, а також на тимчасово окупованих територіях, які можуть бути задіяні в ескалації, сьогодні оцінюють у 94,3 тисячі осіб", - заявив міністр оборони України Олексій Резніков.
За його словами, Росія вже розпочала зимові навчання поблизу України, активізувала розвідку, перевіряє зв'язок та здійснює заходи щодо маскування. Минулого тижня відбулося посилення танків та бронетехніки у Брянській і Смоленській областях РФ.
У разі входження двох великих кораблів Балтійського флоту із Середземного до Чорного моря, їхня загальна кількість у регіоні збільшиться до 9-ти. Разом із катерами це дозволить противнику одночасно перекидати до 3 тисяч військовослужбовців та до 250 одиниць бойової броньованої техніки, зазначив міністр.
"Це свідчить про збереження рівня напруженості в Азово-Чорноморському регіоні. За цими маневрами спостерігаємо не тільки ми – і тому жодних сюрпризів не буде. Навпаки: наші військові зміцнюють напрями за найбільшими ризиками. Наша розвідка аналізує всі сценарії, включаючи найгірші. Вона відзначає, що ймовірність масштабної ескалації з боку Росії існує. Найімовірнішим часом досягнення готовності до ескалації буде кінець січня. Ескалація є можливим сценарієм, але не є обов'язковим. Наше завдання - уникнути його. Буде загроза ескалації. Спосіб - зробити ціну можливої ескалації неприйнятною для агресора. Україна найбільш зацікавлена в політично-дипломатичному сценарії врегулювання. Ніяких силових провокацій з нашого боку, в принципі, бути не може. У той же час шлях умиротворення агресора не розглядається. У разі потреби Україна дасть відсіч", - наголосив Резнік.
Міністр оборони України додав, що противник вживає невоєнних заходів: економічних, енергетичних тощо, щоб дестабілізувати та послабити оборону України. Серед них – і ризик атаки мігрантів із півночі після "де-факто аншлюсу Білорусі".
Прогнози партнерів
Держсекретар США Ентоні Блінкен попередив Сергія Лаврова, що на Росію чекають серйозні санкції у разі загострення конфлікту з Україною. На Заході побоюються, що Росія може розпочати військову операцію під приводом захисту своїх громадян на Донбасі, де останніми роками півмільйона жителів отримали російські паспорти.
"Повертається кошмарний сценарій військового протистояння", - заявив Лавров, наголосивши, що Росія не хоче конфліктів.
Британське видання Guardian пише, що президент Байден вже кілька тижнів стурбований ситуацією навколо України, але спроби знизити напруженість, зокрема зустріч у четвер Блінкена з Сергієм Лавровим, результату не принесли. Це дозволяє припустити, що Росія хоче продовжити кризу.
Компанія Jane's, фахівець із військової розвідки, зафіксувала дислокацію російських танків, артилерії та іншої техніки від Криму до Смоленська, її експерти холоднокровно описують це як аномальну російську військову активність.
Директор досліджень у сфері міжнародної безпеки аналітичного інституту Rusi Ніл Мелвін охарактеризував концентрацію військ як набагато серйознішу, ніж у квітні, бо цього разу є ознаки безпосередньої підготовки до бойових операцій. Конкретний приклад цього - польові модифікації бронетехніки, що є схожими на металеві клітки конструкції, надбудовані зверху.
Як пише газета, ці модифікації є ознакою стурбованості російського командування нещодавніми закупівлями Україною західних зразків зброї. Особливе занепокоєння викликають американські переносні протитанкові ракетні комплекси "Джавелін" та турецькі ударні дрони TB2 "Байрактар". Ці системи вражають бронетехніку там, де вона найбільше вразлива, саме зверху. Усе це, пише газета, викликає запитання: чому Росія прагне форсувати події?
EPA
Guardian наводить думку українського аналітика лондонського Королівського інституту міжнародних відносин Орисі Літцевич, яка вважає, що час грає на Україну, і Кремль не хоче спостерігати, як сусідня країна повільно, але вірно дрейфує у бік Заходу.
Можна стверджувати, що Москва таким чином перевіряє рішучість США та колективного Заходу, особливо у період, коли до влади у Німеччині приходить новий уряд. Але західні дипломати наголошують, що Україна не є членом НАТО, і тому Захід не зобов'язаний захищати її, якщо вона зазнає нападу. Саме тому Єнс Столтенберг наголосив, що Захід відповість економічними санкціями.
Повномасштабний напад важко уявити, вважає Ніл Мелвін, але мета Росії, на його думку, інша - оживити Мінський процес, що забуксував.
"Росія хоче нейтралізувати Україну і перетворити її на буферну державу. Це буде оптимально для Кремля - мати визнаний автономний Донбас із керівництвом, обраним під російським контролем, який має право вето на зовнішню політику Києва", - цитує експерта Guardian.
Таку інтерпретацію Мінських угод, однак, політично неможливо продати Україні, частково з цієї причини цей процес і забуксував. Отже, ця перевірка на міцність у протистоянні між Сходом та Заходом ще далека від завершення, резюмує британська газета.