В Україні на тлі низької народжуваності не спостерігається зростання тривалості життя – це дуже тривожна тенденція.
Перевищення смертності над народжуваністю є рисою всіх економічно розвинених країн, зокрема європейських. І якщо дивитися на середньорічні темпи природного скорочення населення, то в Україні ці цифри не такі вже й видатні. Але в нас інша проблема – дуже низька, порівняно з Європою, тривалість життя. У чому причина, - розповідає Korrespondent.net.
Час бити в дзвони
"В Україні на тлі низької народжуваності не спостерігається зростання тривалості життя. Ось про що треба кричати та бити в дзвони, бо, в середньому, українці живуть на 12 років менше, ніж в економічно розвинених країнах", - сказала на прес-конференції 21 грудня директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАНУ, академік Елла Лібанова.
І основна причина тут не є соціально-економічною, зазначила вона. Хоча присутність економічних факторів теж заперечувати не можна: це, насамперед, умови зайнятості, адже досить багато людей працюють у шкідливих та небезпечних умовах.
Однак у випадку з Україною, насамперед, це нездатність та небажання вести здоровий спосіб життя.
За даними ВООЗ, серед причин високої смертності на екологію припадає 20%, на генетику – ще 20%, на систему охорони здоров'я – 10%, а решта 50% – це спосіб життя.
Саме з "абсолютно неприпустимим способом життя" більшості українських чоловіків пов'язаний той факт, що живуть вони на 10-11 років менше, ніж жінки. "До речі, це феномен колишнього Радянського Союзу. Навіть в Естонії, Литві, Латвії гендерна різниця тривалості життя така жахлива", - додала Лібанова.
Щодо перевищення смертності над народжуваністю, яка характерна для всіх розвинених країн, то цифри невтішні: приблизно, з 1960 року в жодній європейській країні рівень народжуваності не забезпечував навіть просте відтворення населення.
"Тобто, кожне наступне покоління було хоч трохи, але менше за попереднє, - пояснила академік. - Тому що аби покоління батьків чисельно замінилося поколінням дітей, потрібно, щоб у середньому жінка за своє життя народила 2,13-2,15 дитини. А в жодній у розвиненій країні, за винятком США, немає навіть двох".
В результаті, за її словами, демографічна піраміда поступово перетворюється на демографічний ромб. Адже минулого року всього на землі, включаючи Африку, Азію, ОАЕ, кількість людей, віком понад 80 років, була більшою, ніж кількість дітей до п'яти років. "Такого не було ніколи, це вперше", - наголосила Лібанова.
Скільки живемо
За даними Держстату,
тривалість життя в Україні протягом останніх 30 років зросла більш ніж на рік. Так, минулого року середня очікувана тривалість життя наших громадян становила 71,35 року, для чоловіків – 66,39 року, для жінок – 76,22 роки.
У списку зі 183 країн за тривалістю життя Україна посідає 100 місце, підрахували у ВООЗ. Причому їхня цифра дещо відрізняється: в організації вважають, що українці, в середньому, живуть 72,9 року (чоловіки – 68, жінки – 77,8).
Наші найближчі сусіди за рейтингом ВООЗ – Узбекистан, Марокко, КНДР, Сирія, Ірак, Молдова, Грузія. З європейських країн найменший показник у Болгарії, хоч і він помітно випереджає Україну: 75,1 року (71,6 для чоловіків та 78,6 для жінок). Трохи довше живуть громадяни Латвії та Румунії.
Угорці, в середньому, живуть 76,4 року, поляки – 78,4, чехи – 79,2, австрійці, німці, британці – 81,5-81,7 року. Найдовше з європейців живуть французи, норвежці, італійці, іспанці та кіпріоти (82,5-83,3). Перше місце серед європейців та друге у світі займає Швейцарія: її громадяни, в середньому, живуть 84 роки. А різниця між чоловіками та жінками у них лише три роки (82,5 та 85,5 відповідно).
До десятки довгожителів серед усіх країн світу увійшли Японія (перше місце – 84,5 року), Корея (83,5), Австралія та Сингапур (83,1 та 83,3), Ізраїль (82,6).
Найменше живуть у країнах Африки. Так, на останньому місці опинилася південноафриканська держава Лесото, громадяни якої живуть, у середньому, 50,5 року.
Дані ООН дещо відрізняються, однак у цілому картина залишається приблизно такою ж. Так, згідно зі статистикою ООН за 2020 рік, найдовше у світі живуть жителі Гонконгу – 84,9 року тоді як японці посідають друге місце. Україна за цією версією має 72,1 року.
Ключовий показник
Індекс рівня тривалості життя (Life Expectancy Index) – один із ключових показників соціально-демографічного розвитку.
Очікувана тривалість життя асоціюється головним чином з ефективністю адміністративного апарату держави та її соціальної політики. Так, у другій половині ХХ століття завдяки конкретним діям держав у галузі соціальної політики вдалося досягти значних успіхів у боротьбі зі смертністю та збільшенні тривалості життя.
За даними ООН, якщо на початку 1950-х років частка населення, що живе в країнах із тривалістю життя понад 70 років, становила лише 1% від загальної чисельності населення світу, то на початку 2000-х вона перевищила 50%.
Але хоча очікувана тривалість життя більшості країн за останні десятиліття істотно зросла, цей показник не враховує, чи були прожиті роки активними і здоровими. І тому визначається середня очікувана тривалість здорового життя.
Наразі очікувана тривалість здорового життя на 12% нижча за очікувану загальну тривалість життя у всіх групах країн за рівнем розвитку. Це означає, що, в середньому, люди по всьому світу зберігають відносно хороше здоров'я протягом перших 88% часу свого життя та стикаються із проблемами у зрілому віці.
Проте диспропорції між країнами значні: тривалість здорового життя становить 69,9 року у країнах із дуже високим рівнем людського розвитку та лише 53,3 року у малорозвинених країнах.
Відповідно до того ж рейтингу ВООЗ, тривалість здорового життя українців, у середньому, становить 64,3 року: 60,6 для чоловіків та 67,8 для жінок.
В ООН зазначають, що зростання тривалості життя стало наслідком економічного розвитку, наукового прогресу (насамперед, у галузі медицини), зростання гігієнічної культури населення та освітнього рівня в цілому, усунення станової та іншої позаекономічної нерівності.
Тривалість життя протягом останніх десятиліть зростає у всьому світі. У країнах з високими доходами це відбувається, у тому числі, завдяки зниженню смертності від серцево-судинних захворювань, а в країнах з низькими доходами – завдяки скороченню смертності немовлят.
Вчені з Амстердамського університету прикладних наук та Гарварда підрахували, що фізична активність, відмова від куріння, помірне вживання алкоголю та здорове харчування можуть продовжити життя людини на десять і навіть більше років.