RU
 

Чи отримують лікарі в Україні обіцяні підвищені зарплати?Сюжет

Текст: ,  18 лютого 2022, 15:49
0
557
Чи отримують лікарі в Україні обіцяні підвищені зарплати?
Фото: АР
Брак коштів спостерігається в усіх регіонах України

З 1 січня 2022 року медики та медсестри мають отримувати вже збільшену зарплату. Натомість у деяких закладах - брак коштів та примусові переведення на меншу ставку в цілях економії. DW розбиралася в ситуації.

Тетяна Савченко вже багато років керує Київським міським консультативно-діагностичним центром. Підвищення заробітних плат лікарям загалом вітає, втім, каже, що виплатити обіцяний владою мінімальний рівень коштів у розмірі 20 тисяч гривень лікарям та 13,5 тисяч медсестрам не може. Про надбавки вже й говорити не доводиться. За словами Савченко, на 2022 рік за програмою медичних гарантій (перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно та сплачує за них закладу) її центр отримав 36,5 мільйона гривень, натомість лише для забезпечення підвищеного рівня зарплат потрібна удвічі більша сума. До того ж, кількість коштів, які заклад отримав на цей рік, є навіть меншою, ніж у 2021, коли рівень заробітних плат медиків був нижчим.

Як так сталося, що Київський міський консультативно-діагностичний центр опинився в умовах недофінансування? І це попри те, що бюджет сфери охорони здоров'я цього року є "найбільшим за час незалежності" України й становить майже 233 мільярда гривень.

Савченко нарікає на розмір тарифів, які Національна служба здоров'я України (НСЗУ) сплачує закладу за ті чи інші послуги для пацієнтів. Крім того, керівниця незадоволена тим, що для розрахунку пакетів послуг на 2022 рік, від чого залежить розмір фінансування медзакладів, взяли до уваги лише показники періоду з 1 квітня до 31 вересня 2021 року. Тоді, як стверджує Савченко, навантаження на медичний центр було найнижчим через весняний локдаун та період літніх відпусток. Через це центр отримав менше коштів на цей рік, адже в НСЗУ не врахували місяці, коли кількість звернень пацієнтів була піковою. Директорка переконана, що в такий спосіб НСЗУ просто економить гроші.

У міністерстві охорони здоров'я України (МОЗ) з такими закидами не погоджуються. Заступник міністра охорони здоров'я з питань європейської інтеграції Олексій Яременко в розмові з DW пояснює, що цей період навпаки був обраний як проміжний "між двома хвилями коронавірусу, щоби не зменшувати загальну кількість послуг". "У нас було дві хвилі (у 2021 році.- Ред.), запроваджений карантин, коли були обмежені планові операції та взагалі доступ до меддопомоги, крім пацієнтів з COVID-19. Тому був обраний період, коли не було карантинних обмежень і коли насправді надавалась основна кількість послуг", - стверджує Яременко. Втім, нагадаємо, що більшість областей перебували в червоній - найсуворіший зоні карантину до травня.

Переведення на меншу ставку як спосіб економії коштів

Про поширеність ситуації недофінансованості медзакладів говорить і глава ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський. За його словами, брак коштів спостерігається в усіх регіонах України, через що замість обіцяного підвищення деяких медпрацівників переводять на меншу ставку за збереження повноцінного навантаження.

Подібними скаргами лікарів і медсестер рясніють також профільні спільноти у Facebook. Про випадки невмотивованого переведення закликали повідомляти в Офісі президента. Водночас, за словами Олексія Яременко, такі ситуації є поодинокими й на кожну з них реагують працівники Державної служби з питань праці. У разі підтвердження неправомірного переведення на керівника закладу накладуть штраф у розмірі 65 тисяч гривень за кожного працівника, каже заступник міністра.

Натомість Кубанський переконаний, що це лише "спосіб виживання" деяких керівників медзакладів. Проте на подібні факти профспілка також реагує та вимагає скасування наказу, який суперечить закону.

Кредит для виплати зарплат

У Славутській міській лікарні не вдаються до таких радикальних рішень, але кажуть, що скорочення персоналу не уникнути. Щоби сплатити новий рівень заробітних плат за січень, директор медзакладу Леонід Радзивілюк узяв кредит у банку, адже станом на 10 лютого лікарня ще не отримала договір на фінансування у 2022 році з НСЗУ за пакетами медичних гарантій. Радзивілюк неохоче коментує ситуацію із затримкою коштів та отриманням кредиту, називаючи це "робочим моментом", до якого він вдався "задля збереження нормальної атмосфери в колективі".

Водночас директор визнає, що новий рівень заробітних плат є "великим навантаженням на медзаклад". "Це майже вдвічі більші заробітні плати. Коштів немає, не вистачає багато. Запланований бюджет на рік менший за необхідні витрати лише на заробітну плату. Щонайменше треба ще 15-20 відсотків, щоби забезпечити життєдіяльність лікарні - пальне, продукти харчування, тощо", - розповідає в розмові з DW керівник медзакладу.

Бюджету не вистачає?

Глава ради Київської профспілки медпрацівників Сергій Кубанський стверджує, що загальний бюджет сфери охорони здоров'я не забезпечує виконання нового рівня заробітних плат для медпрацівників. Як каже Кубанський, окрім заробітних плат лікарям та медсестрам, з цих грошей виплачується зокрема заробітна плата молодшому та технічному персоналу, забезпечуються експлуатаційні витрати закладів охорони здоров'я, закупівля медикаментів, реактивів, розхідних матеріалів, фінансується саме міністерство та медзаклади третього рівня, які ще не увійшли до реформи.

Водночас Яременко запевняє, що грошей вистачить на все. Заступник міністра визнає, що в Україні справді є медичні заклади, не здатні забезпечити оплату нового рівня заробітних плат. Але, за словами заступника міністра, таких - меншість і для них у МОЗ розробляють окремий пакет дофінансування для покриття нестачі коштів.

"Лікарі й медперсонал не мають бути заручниками неправильних рішень керівника, тому ми в процесі розробки окремого пакету дофінансувань, строком на пів року. Просто так ми кошти не дамо, проведемо аудит кожного закладу, у кожного буде план розвитку й ми будемо спостерігати, щоби за пів року заклад привів свої справи до ладу і в подальшому в нас таких питань не виникало", - каже Яременко. Він стверджує, що за результатами січня лише чотири відсотки закладів первинної допомоги (40 медустанов) потребуватимуть дотацій на заробітні плати. Скільки таких серед закладів вторинної спеціалізованої допомоги - у МОЗ поки не знають.

Профспілка: Чверть закладів потребують дофінансування

Натомість у Київській міській профспілці працівників охорони здоров'я України кажуть, що дофінансування потребують чверть закладів. "На сьогодні вже до нас надходить інформація, що понад 25 відсотків закладів потребують додаткових коштів у зв'язку з тим, що тарифи за послугами і контрактами НСЗУ не покривають необхідного рівня заробітних плат. Це дитяча мережа, моноспеціалізовані заклади, шкірно-венерологічна служба, спеціалізовані, однопрофільні заклади. За нашими попередніми розрахунками, лише у Києві це може стосуватися 25-30 закладів охорони здоров'я", - зазначає глава ради профспілки Сергій Кубанський.

Тим часом директорка Київського міського консультативно-діагностичного центру Тетяна Савченко сподівається на перерахування обсягу бюджету закладу за результатами першого кварталу 2022 року. "Буду вмовляти людей, щоби пережили цей квартал, щоби ми наростили обсяги й нам перерахували пакети", - каже керівниця.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Коронавірус
AstraZeneca відкликає свою вакцину проти COVID-19 у всьому світі
Вчені розробили універсальну вакцину від коронавірусу - The Guardian
ВООЗ планує підписати угоду що запобігання пандемій
За тиждень від COVID-19 і грипу в Україні померли 28 людей
В Україну завезли 254 тис. доз омікрон-специфічної вакцини проти COVID-19
СПЕЦТЕМА: Коронавірус
ТЕГИ: бюджетмедицинамедикиМОЗзарплата
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі